Автор Романович
– Мова йде про твого брата, рідного між іншим. Як це ти йому не допоможеш? – каже свекруха моєму чоловікові, коли ми відзначали 40-й день по батьку. Ми з Максимом разом вже 12 років, і про те, що у нього… Продовжити читання →
– У мами фінансові проблеми, Вадиме, нам треба скинутися і допомогти мамі, – кажу. – Великдень скоро, ми не можемо її залишити. – Софіє, ти знову щось вигадуєш. Я з мамою спілкувався по телефону, вона нічого такого не говорила, –… Продовжити читання →
– Який прострочений платіж? Ви щось плутаєте, немає в нас ніяких кредитів… Так, Юдіни, так, наша адреса, але… Скільки? Не може бути цього. А на чиє ім’я кредит оформлений? – дивувалася Юлія. – На Іллю Андрійовича Юдіна, – відповіли їй…. Продовжити читання →
– Ти хто така і що тут робиш? – Юля стояла на порозі свого будинку, тримаючи в руках мокру ганчірку, якою щойно витирала пилюку з полиць. Перед нею, мов королева, височіла струнка білявка в обтислій сукні й на підборах. –… Продовжити читання →
Наталя приготувала сніданок і покликала чоловіка. Він їв мовчки, не дивлячись на неї, немов її не було поруч.Вона відвернулася до вікна. З почорнілим снігом і голими деревами, двір виглядав непривітним і брудним. – У тебе хтось є? – запитала Наталя,… Продовжити читання →
– Після того, як я тебе кину, у мене за кілька днів новий варіант з’явиться. А ось чи знайдеш ти когось – велике питання! – Женя буквально лопався від роздутої зарозумілості, дивлячись, як його «без п’яти хвилин дружина» бігає по… Продовжити читання →
– Грошей на поховання матері не дам, у мене весілля на носі, – сказав батько доньці. – Але ж вона була твоєю дружиною двадцять років! – У мене нова дружина та новий шлюб, ви двоє мені не потрібні… – Тату,… Продовжити читання →
– Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не приїжджали? – каже мені чоловік. – Мама вже збирається до нас, в понеділок приїде. – І що вона збирається у нас цілий тиждень робити? Великдень аж… Продовжити читання →
— Так, я змінила замки, люба Свекрухо, — Марина випросталась у передпокої, сховавши нові ключі за спиною. — Вона все одно нам дістанеться, а ви можете і на дачі пожити. Ірина Петрівна завмерла на порозі. Невістка дивилася на неї з… Продовжити читання →
– Ти зовсім з дуба впала?! – не стримався у словах Олег. – Чим ти тільки думала? – А чого ти так зі мною розмовляєш? – З обуренням перебила сина Ірина Романівна. – Вже доповіли! Ну хто б сумнівався? Валюша,… Продовжити читання →