Автор Романович

Настя запросила свого коханого Славка в гості. Треба ж нарешті познайомитись з її мамою і сестрою Людою. Вони наготували всіляких смаколиків і накрили стіл. Всі троє повдягали гарні сукні, поробили зачіски й макіяж. А як же ж?! Наречений у гості йде! Нарешті пролунав дзвінок у двері. Настя ще чепурилася в кімнаті. Мати поспішила в коридор відкривати двері. Люда у рожевій сукні залишилась за столом сама. Нарешті в залу зайшов Славко. Він як глянув на Люду, то так і застиг на порозі від побаченого

У Насті була старша сестра Люда. І ось буває таке, дві сестри, а різні зовсім. Люда чорнява красуня, висока, з пишними формами. Мама пишалася її красою і завжди називала “моя принцеса”. А Настя зовсім не така. Худенька, руденька. Симпатична, але… Продовжити читання →

Наталя Михайлівна вже міцно спала, притулившись до плеча чоловіка, коли у двері подзвонили. Вона скочила з ліжка, накинула халатик і, переживаючи, поспішила до дверей. Відтоді, як двадцять років тому, їй принесли телеграму про те, що не стало її мами, Наталя завжди побоювалася несподіваних пізніх візитів. Вона відкрила двері й ахнула! На порозі стояла її рідна дочка Настя з дворічним синочком на руках. Наталя глянула за спину доньки й оторопіла від несподіванки

Час був пізній. Наталя Михайлівна вже міцно спала, притулившись до плеча чоловіка, коли у двері подзвонили. Вона скочила з ліжка, на ходу накидаючи халатик і, переживаючи, поспішила до дверей. З того часу, коли двадцять років тому, вночі принесли телеграму про… Продовжити читання →

Настя розвернулася, щоб іти до свого будинку, як раптом застигла від несподіванки. До неї радісно біг великий песик! Настя посміхнулася й погладила собачку, яка підбігла до неї. – Ти як тут опинився?! – засміялась вона. Раптом з-за повороту зʼявився якийсь чоловік. – Не може бути, невже це наш сторож Іван? – ахнула вона. – Чи до сторожа син приїхав? Настя придивилася до чоловіка й оторопіла від побаченого

Настя дивилася надвір із вікна чужого будинку. Вночі випав сніг, у дворі все замело, стрижені кущі перетворилися на білі пагорби. Все це було для Насті незвично. На вулиці похолоднішало, доведеться спробувати запалити грубку. Два тижні тому вона засмучена приїхала до… Продовжити читання →

Таня готувала вечерю, коли на кухню зайшов її чоловік Ігор. – Таню, ти знаєш, який завтра день? – запитав з порога Ігор. – П’ятниця…, – знизала плечима Таня. – Завтра рівно рік, як ми познайомились! Ходімо до ресторану, – усміхнувся чоловік. – Ні, ресторан – це надто банально. Річницю нашого знайомства слід відзначити по-особливому, – єхидно усміхнулася дружина. – Що ти маєш на увазі? – не зрозумів він. – Завтра все побачиш, – Таня підозріло примружила очі. Ігор і уявити не міг, що підготувала його дружина на річницю їхнього знайомства

Пристойно затримавшись на роботі, Таня поспішала додому. Вона працювала бухгалтером, затримуватись на час звітів було для неї справою звичною. Тільки вдома на неї чекав восьмирічний син Андрійко, і Таня дуже переживала, на годиннику – без двадцяти десять. Так надовго вона… Продовжити читання →

Юля прибрала черговий столик, коли до неї підійшла її колега Надя. – Там до тебе, якийсь чоловік прийшов. Просив тебе покликати, – сказала Надя і показала рукою на столик в кінці кафе. Юля віднесла тацю з посудом на кухню і підійшла до столика. – Ми знайомі? – звернулася вона до чоловіка, що сидів за столом. – Юля, ти мене не знаєш, але я знаю тебе і знаю про тебе все, – раптом сказав незнайомець. – Вибачте, але я вас взагалі не знаю! – Юля здивовано дивилася на незнайомця, не розуміючи хто він і звідки він її знає

– Мамо, я вступила в інститут, щойно прочитала своє прізвище у списках. Ураааа, я студентка! Приїду пізніше, тата сама потішу, – гукала від радості донька, коли Юлія відповіла їй на телефон. – Молодець, доню, я дуже рада, вітаю, – її… Продовжити читання →

Іван Петрович вийшов з своєї квартири, щоб піти в магазин. Раптом чоловік почув якийсь шум поверхом нижче. Іван поспішив на звук і побачив натовп людей, який обступив якусь жінку. – Що сталося? – Іван Петрович повернувся до цієї жінки. – Невістка з квартири виставила, – зробила жалісливий вираз обличчя Віра Іванівна. – За що? – здивувався чоловік. – Не знаю. Вийшла в магазин за хлібом, прийшла, а тут ось що, – пояснила жінка. Іван Петрович підійшов ближче до квартири щоб у всьому розібратися, але він не очікував такого повороту подій

– Виставила мене! Речі зібрала і виставила за двері, поки я за хлібом ходила. Так! А Андрійко прийде додому, годувати його нема чим! Віра Іванівна дедалі більше збирала на сходовому майданчику третього поверху навколо себе зовсім незнайомих їй людей і… Продовжити читання →

Марія повернулася з роботи пізно. Вона занесла на кухню пакет з продуктами, які купила на борщ. Жінка дістала капусту, бурячок і хліб, як раптом почула якийсь дивний шурхіт… Марія прислухалася. Звук чувся з її кімнати! Вона здивовано вийшла з кухні і підійшла до спальні. Марія відкрила двері й оторопіла від побаченого. – Що ви тут робите?! – тільки й вигукнула вона

Аліна прокинулась рано, але так більше й не заснула. Вона тихо сіла на матраці, щоб не розбудити свою матір Марію і сестру Оленку. Вони втрьох тулилися в маленькій кімнатці. У другій кімнаті жила бабуся Аліни, Тамара Петрівна. Після того, як… Продовжити читання →

Сергій купив найкращий букет квітів, і вирушив на побачення. У піднесеному настрої він стояв біля фонтану, тримаючи в руках букет. Лесі ніде не було. Він озирнувся і набрав її номер. Трубки ніхто не взяв. – Можливо спізнюється, – подумав він і ще раз набрав номер. На цей раз Леся слухавку взяла. – Я вже на місці, ти де? – одразу запитав Сергій. – Між нами все скінчено! – раптом сказала Леся. – Що? Чому? – застиг Сергій. – Все через твій букет! – несподівано сказала дівчина. – А що з ним не так? – здивувався хлопць, нічого не розуміючи

Сергій вже досить довго ходив квітковим магазином. Бордові троянди, жовті тюльпани, білі лілії, квіти у горщиках та вазах, зібрані в розкішні, витончено прикрашені букети на будь-який смак. Але Сергій розгублено м’явся. Він пам’ятав, що розмова з Лесею про квіти була,… Продовжити читання →

Валерій зайшов у гості до колишньої дружини. Ольга посадила його за стіл, поставила тарілку борщу. – Боже, як же смачно! А я вже й забув смак твого борщу! – задоволено сказав чоловік, скуштувавши першу ложку. – А ти чому взагалі прийшов? – вирішила все таки запитати Ольга. Валерій тільки но зібрався озвучити свої плани, як почулося, що вхідні двері відкрилися  і за хвилину на кухні з’явився якийсь чоловік. Валерій глянув на незнайомця і застиг від несподіванки

– Боже, як же смачно! А я вже й забув смак твого борщу! Суботнім днем Валерій сидів на їхній затишній кухні вальяжно її борщ за обидві щоки і зрідка відкидався на спинку стільця, щоб поставити чергове не розумне запитання. Картинка… Продовжити читання →

До Марини з села приїхала її сестра Зіна. – Ну, привіт, Марино! – полізла сестра з порога обійматися. – Я тут тобі, Мариночко, зібрала гостинців. Все свіженьке, домашнє! Ледве доперла… Ти, мабуть, давно домашненького не їла? Марина мовчки кивнула сестрі. – Не їла, не їла, – подумала вона. – Та нащо мені твої банки, закрутки й картоплі?! В магазині все продається у нас в місті… Марина підійшла до сумок. Вона взяла одну з них, щоб відтягнути її на кухню і раптом застигла від несподіванки

Марина кинула телефон на диван і взялася за голову. Ще тільки цього їй не вистачало! Мабуть, не дарма їй останнім часом батько покійний снитися став… Стоїть на доріжці, сонячно навкруги, а він обернувся до неї, рукою махає їй: – Ходімо!… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑