Не те щоб Іра не злюбила вітчима, просто не прийняла… Не те щоб Іра не злюбила вітчима, просто не прийняла. Ну який він їй тато? Не було ніколи в Іри тата і цей “дядько Федя з’їв ведмедя” теж не тато. Однак заради мами вона з перших днів знайомства намагалася тримати свою незадоволеність при собі. Не […]
“– Туди можна? А господарі де? Ви що, орендували наш дім? – Заходь, сестричко. І бери вище. Будинок знову наш!
“– Туди можна? А господарі де? Ви що, орендували наш дім? – Заходь, сестричко. І бери вище. Будинок знову наш! Світлана була старшою сестрою. Вона завжди опікувалася Аліною, бо сестричка була молодшою на сім років. І в дитинстві бавила, і в школі допомагала з уроками, і коли Аліна почала ходити на танці, Світлана дивилася, щоб […]
Поклала зарплату на стіл. Я двічі повторювати не буду, — сказав він
Поклала зарплату на стіл. Я двічі повторювати не буду, — сказав він Світлана ніколи не любила п’ятниці. Раніше, коли сиділа вдома з дітьми, п’ятниця означала, що Ігор прийде з роботи втомлений і буде два дні валятися на дивані, вимагаючи тиші. Тепер же п’ятниця стала днем зарплати, і це чомусь тішило ще менше. Вона йшла від метро […]
“– Олег, мені не зовсім зрозуміло, що це було? Хто ця дівчинка?! – Ніна Сергіївна насилу підбирала слова. – Мамо, що незрозумілого? Це моя кохана дівчина. – Олег, я ростила тебе сама, твого тата не стало, коли тобі було лише п’ять років. Я все своє життя поклала, щоб у тебе було все! Я хотіла для тебе найкращого майбутнього! А що ж тепер? Це дівчина зіпсує твоє життя!
“– Олег, мені не зовсім зрозуміло, що це було? Хто ця дівчинка?! – Ніна Сергіївна насилу підбирала слова. – Мамо, що незрозумілого? Це моя кохана дівчина. – Олег, я ростила тебе сама, твого тата не стало, коли тобі було лише п’ять років. Я все своє життя поклала, щоб у тебе було все! Я хотіла для […]
Жінка, яку Тоня бачила ранком, сиділа на коробках. Нікуди не пішла, ніхто за нею не прийшов. Їй було близько сімдесяти. – У вас щось трапилося? Ви загубилися? До кого ви приїхали? – До себе, ось … – Жінка простягла записку з адресою. – Але тут такої адреси нема
Жінка, яку Тоня бачила ранком, сиділа на коробках. Нікуди не пішла, ніхто за нею не прийшов. Їй було близько сімдесяти. – У вас щось трапилося? Ви загубилися? До кого ви приїхали? – До себе, ось … – Жінка простягла записку з адресою. – Але тут такої адреси нема Упаковка Тоня розплющила очі й подивилася на […]
– Що відбувається, дружино? Що з дітьми? А з тобою? Ти мене розлюбила? Таня вирішила промовчати, нехай ще подумає над своєю поведінкою. А в Андрія скінчився терпець. – Якщо так, то я тебе не тримаю! Мати ти нікудишня, дітей не виховуєш. Я їх перевиховаю, вони як шовкові будуть. А то вигадали – батькові не відповідають!
– Що відбувається, дружино? Що з дітьми? А з тобою? Ти мене розлюбила? Таня вирішила промовчати, нехай ще подумає над своєю поведінкою. А в Андрія скінчився терпець. – Якщо так, то я тебе не тримаю! Мати ти нікудишня, дітей не виховуєш. Я їх перевиховаю, вони як шовкові будуть. А то вигадали – батькові не відповідають! […]
– Оце так! – подумала вона, впускаючи свекруху в квартиру. – А Ігор сказав мені, що поїхав на кілька днів до мами погостювати…
– Оце так! – подумала вона, впускаючи свекруху в квартиру. – А Ігор сказав мені, що поїхав на кілька днів до мами погостювати… Людмила Петрівна гарненько повечеряла, а потім прибрала на кухні і вимила весь посуд. – Пʼятниця, вечір, – подумала вона. – Щось нудно мені… Ой, точно! Давненько я в Ігорчика свого не була! […]
“— Це мама. Вона в розпачі. — Мама — доросла жінка, — сухо відрізала Лариса. — І їй давно час зрозуміти, що розпач — не знижка на відповідальність
“— Це мама. Вона в розпачі. — Мама — доросла жінка, — сухо відрізала Лариса. — І їй давно час зрозуміти, що розпач — не знижка на відповідальність — Ти серйозно зараз це говориш? — Лариса відклала гребінь, у який щойно вплітала перлини, і повільно повернулася до чоловіка. Голос її звучав тихо, але в ньому […]
“Він знав, що родичі не прийдуть до єдиної думки, кожен тягтиме ковдру тільки на себе…
“Він знав, що родичі не прийдуть до єдиної думки, кожен тягтиме ковдру тільки на себе… – Ну що, Григорію, вирішив кому своє господарство заповідатимеш? – Думаю. Крутяться всі навколо, підлещуються, догодити намагаються. Погано, коли своїх дітей нема. З рідних, лише племінники та брат із сестрою. – А ти випробуй усіх, от і дізнаєшся. – Зберу, ти ж […]
“— Тільки–но зібрався піти від неї до Анжели, так одразу дізнаюся, що вона, виявляється, отримала велику спадщину!
“— Тільки–но зібрався піти від неї до Анжели, так одразу дізнаюся, що вона, виявляється, отримала велику спадщину! Анатолій уже відчинив двері, щоб вийти з квартири, як раптом почув знайому мелодію й застиг. – Та це ж мелодія на дзвінку з телефону моєї Олени, – подумав він. Анатолій озирнувся і глянув убік, звідки лунав звук. – […]