Микола приїхав із заробітків в своє рідне село. Настрій був святковим. У весняному повітрі чулися аромати перших листочків, що виблискували на сонці. Від кульбаб всі поля були золотистими. Микола йшов по селу рано вранці, коли всі тільки прокидалися. Мати, побачивши… Продовжити читання →
Тамара Сергіївна почепила на паркан порожнє відро, глянула за ворота й застигла на якусь мить від побаченого. – Іване!– гукнула вона і показала в бік заграви, яка була на околиці села. Сусід, який стояв на ґанку тільки кивнув у відповідь…. Продовжити читання →
Оленка з Анатолієм дружили з дитинства, сусіди були через паркан. Батьки їх давно «одружили» ще з першого класу, коли вони разом до школи ходили. Анатолій один до школи ніколи не йшов, чекав Оленку. У школі ревно оберігав її. Анатолій був… Продовжити читання →
Ще три дні тому Алла була впевнена, що в неї прекрасна, міцна сім’я – чоловік, який любить, чудові діти. І ось в одну мить ця впевненість розсипалася, як сиплються, падаючи і гублячи один одного, кісточки доміно. Липень, спека, до відпустки… Продовжити читання →
Софія Павлівна востаннє пройшлася квартирою, в якій прожила тридцять п’ять років. Погладила одвірок із засічками, що відзначали, як ріс її Максим. Торкнулася шпалер у вітальні – три роки тому вони з чоловіком Миколою клеїли їх разом, сміючись та жартуючи один… Продовжити читання →
Олена Антонівна з Іваном Івановичем в той день снідали пізно. Тільки но видужали вони, але ще не повністю. От Олена Антонівна чоловікові й казала пити збір трав, а він не хотів. – Ну чого ти пристала, Оленко, їй Богу, дай… Продовжити читання →
Валентина прийшла на базар купити всього свіженького. Вона добре закупилася продуктами, а ще зайшла в магазин і набрала побутової хімії. Валентина взяла важкі сумки і швидким кроком попрямувала у бік зупинки. Попереду неї, дуже повільно, опустивши голову, охаючи і ахаючи,… Продовжити читання →
Ніну Іванівну в селі багато хто побоювався. Строга жінка рідко посміхалася, завжди була серйозною й розважливою. Чоловік її, Іван Ігорович, тихий і «м’якотілий», як його називали сусіди. Ніколи не сперечався з дружиною. Тому пара мала репутацію чудової родини. Одне було… Продовжити читання →
– Олено, де ключі від дачі? – строгим голосом запитав Геннадій свою дружину по телефону. – Я не брала, – одразу почала виправдовуватися та. – Я з вечора виклав їх на тумбочку в коридорі. Не могли ж вони самі піти… Продовжити читання →
Ліза їхала електричкою додому з обласного центру. За вікном миготіли вогники сіл, станції. Але Ліза їх не бачила, її застилали сльози. Час від часу вона діставала з сумочки якийсь папірець, перечитувала, і ніби не вірила в те, що там написано…. Продовжити читання →
© 2025 Future Investments — На платформі WordPress
Автор теми Anders Noren — Вверх ↑