Автор Романович

Микола приїхав із заробітків в своє рідне село. Мати, побачивши його у вікно, заохала і голосно стала кликати батька. Микола поставив сумки й присів на ґанку. Мати вже обіймала його, коли вийшов батько. – Ану-но, дай і мені сина обійняти! – сказав він. Чоловіки обійнялися. – Ну, ось ти і вдома, синку! Слава Богу, – зітхнув батько. – Наїздився вже надіюсь ти по закордонах? Всіх грошей не заробиш… Микола відкрив сумку і почав діставати подарунки батькам. Нарешті він дістав якийсь невеликий згорток. – Що це? – здивовано запитала мати. Вона розгорнула пакунок і ахнула від несподіванки

Микола приїхав із заробітків в своє рідне село. Настрій був святковим. У весняному повітрі чулися аромати перших листочків, що виблискували на сонці. Від кульбаб всі поля були золотистими. Микола йшов по селу рано вранці, коли всі тільки прокидалися. Мати, побачивши… Продовжити читання →

Євген повернувся додому пізно. Він зайшов у літню кухню і мовчки сів за стіл. Його дружина Віра сиділа й ліпила вареники з картоплею. Вона глянула на чоловіка, але той відвернувся до вікна. – Та що сталося?! – нарешті вигукнула вона. Євген раптом встав і почав ходити з кутка в куток. – Тамару Сергіївну я сьогодні бачив у магазині, – нарешті сказав чоловік. – Потім я її додому підвіз. Вона в дорозі зробила мені несподівану пропозицію… Віра дивилася на чоловіка і не розуміла, що відбувається

Тамара Сергіївна почепила на паркан порожнє відро, глянула за ворота й застигла на якусь мить від побаченого. – Іване!– гукнула вона і показала в бік заграви, яка була на околиці села. Сусід, який стояв на ґанку тільки кивнув у відповідь…. Продовжити читання →

Анатолій приїхав додому на обід. Раптом він побачив, що біля його воріт, склавши руки, стоїть його кохана Оленка. Він здивовано підійшов до неї. – Ти що тут робиш, Оленко? – здивовано запитав чоловік. – Та от хотіла в очі тобі глянути! – відповіла дівчина. – Чи є в них хоч крапля сорому! – Та що ти таке говориш? – ахнув Анатолій. – А хіба ти не хочеш розказати мені, де вчора вночі був, га? – раптом запитала Олена. Анатолій застиг від несподіванки

Оленка з Анатолієм дружили з дитинства, сусіди були через паркан. Батьки їх давно «одружили» ще з першого класу, коли вони разом до школи ходили. Анатолій один до школи ніколи не йшов, чекав Оленку. У школі ревно оберігав її. Анатолій був… Продовжити читання →

Алла випровадила чоловіка у відрядження, сама трохи прибрала у квартирі, і вирішила провести вечір зі своєю подругою – Людмилою. Жінка купила коробку тістечок та поїхала у гості. Вже в дорозі, Алла зателефонувала до Люди, але та не відповіла. – Напевно, щойно прийшла з роботи і вирушила в душ, – подумала Алла. Коли вона підійшла до дверей квартири Людмили, то почула музику. Алла подзвонила у двері. Музика зупинилася. Алла подзвонила ще раз: – Люда, це я, відкривай! Двері відчинилися. Алла заглянула всередину квартири подруги і… застигла від побаченого

Ще три дні тому Алла була впевнена, що в неї прекрасна, міцна сім’я – чоловік, який любить, чудові діти. І ось в одну мить ця впевненість розсипалася, як сиплються, падаючи і гублячи один одного, кісточки доміно. Липень, спека, до відпустки… Продовжити читання →

Софія Павлівна вирішила вийти заміж у шістдесят років. Але раптом проти цього виступила її невістка Лариса! – Якщо ви влаштуєте цю виставу, то краще до нас не приїжджайте! – заявила вона. – І про внука забудьте! Невістка поїхала. Софія Павлівна задумалася. Увечері вона подзвонила до свого нареченого Віктора. – Я не хочу втрачати зв’язок із сином й онуком, – пояснила вона. – Може, нам варто почекати чи… – Чи розлучитися? – тихо спитав він. – Софіє, я не хочу бути причиною твоїх сімейних проблем. Якщо треба – я відійду вбік. Весілля вирішили відкласти… А наприкінці вересня до Софії приїхав син Максим і завів несподівану розмову

Софія Павлівна востаннє пройшлася квартирою, в якій прожила тридцять п’ять років. Погладила одвірок із засічками, що відзначали, як ріс її Максим. Торкнулася шпалер у вітальні – три роки тому вони з чоловіком Миколою клеїли їх разом, сміючись та жартуючи один… Продовжити читання →

В Олени з Іваном були два дорослі сини. Думали вони, що онуків вже й не дочекаються – так довго сини не одружувались… А коли дочекалися, то глянули – а сили вже й не ті! Тільки–но Олена про внуків згадала, як раптом задзвенів її телефон. Дзвонила молодша невістка Ірина. – Здрастуйте, Олено Антонівно! – сказала вона в слухавку. – Дмитрик мій у відрядження на три дні їде, а я ж теж працюю. Діло у мене до вас важливе. Ну ви мабуть вже й здогадалися яке… Іван Іванович раптом аж за голову взявся від почутого

Олена Антонівна з Іваном Івановичем в той день снідали пізно. Тільки но видужали вони, але ще не повністю. От Олена Антонівна чоловікові й казала пити збір трав, а він не хотів. – Ну чого ти пристала, Оленко, їй Богу, дай… Продовжити читання →

Валентина прийшла на базар купити всього свіженького. Вона добре закупилася продуктами. А ще зайшла в магазин і набрала побутової хімії! Валентина взяла важкі сумки і швидким кроком попрямувала в бік зупинки… Раптом попереду вона побачила якусь жінку. Та, охаючи й ахаючи, йшла з великою сумкою в руках… Було видно, що їй важко. Валентина наздогнала її і весело запропонувала: – Агов, жіночко! Давайте я вам допоможу! Жінка підвела голову. Валентина глянула на неї й застигла від несподіванки

Валентина прийшла на базар купити всього свіженького. Вона добре закупилася продуктами, а ще зайшла в магазин і набрала побутової хімії. Валентина взяла важкі сумки і швидким кроком попрямувала у бік зупинки. Попереду неї, дуже повільно, опустивши голову, охаючи і ахаючи,… Продовжити читання →

Ніна Іванівна крутила голубці, коли у двері наполегливо постукали. На порозі стояли син з невісткою. – Мамо, ми до тебе з важливою новиною, – заявили молоді з порога. – Так не стійте у дверях, проходьте! – покликала Ніна Іванівна, проходячи на кухню. – Іване, став чайник, я цукерки з комода принесу. – Мамо, відгадай, що в нас трапилося? – запитав Артем. – Звідки я знаю? – захвилювалася мати. – Погане щось? Ніна Іванівна вдивлялася у синові очі і не розуміла, що відбувається

Ніну Іванівну в селі багато хто побоювався. Строга жінка рідко посміхалася, завжди була серйозною й розважливою. Чоловік її, Іван Ігорович, тихий і «м’якотілий», як його називали сусіди. Ніколи не сперечався з дружиною. Тому пара мала репутацію чудової родини. Одне було… Продовжити читання →

Геннадій приїхав на дачу своєю машиною. По дорозі він купив ароматний яблучний струдель і поклав на заднє сидіння. Геннадій відчинив хату і почав розбирати речі. Через якийсь час він поставив чайник і пішов по струдель, який забув у машині. Але струделя там не було! – Як таке може бути? – здивувався чоловік і озирнувся навкруги. Він помітив, що двері в сарай були відкриті… Геннадій підійшов до сараю і постукав у двері. – Є тут хто?! – гукнув він. Відповіді не було, але всередині чувся якийсь рух. Геннадій відкрив двері й застиг від побаченого

– Олено, де ключі від дачі? – строгим голосом запитав Геннадій свою дружину по телефону. – Я не брала, – одразу почала виправдовуватися та. – Я з вечора виклав їх на тумбочку в коридорі. Не могли ж вони самі піти… Продовжити читання →

Ліза з донькою Настею повертались додому. Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в коридор. – Хм, і що це таке? – здивовано озирнулася вона навкруги. – Якось дивно в квартирі, порожньо, чи що… Ліза зайшла в кімнату й оторопіла від побаченого! Всі шафи були з відкритими дверцятами, а деяких речей не було! Ліза глянула на стіл і раптом побачила якийсь папірець. Жінка розгорнула записку й очам своїм не повірила

Ліза їхала електричкою додому з обласного центру. За вікном миготіли вогники сіл, станції. Але Ліза їх не бачила, її застилали сльози. Час від часу вона діставала з сумочки якийсь папірець, перечитувала, і ніби не вірила в те, що там написано…. Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑