Романович 
– Зрозумій: зрадив він, ця жінка тут зовсім ні до чого. Розлучайся і справа з кінцем. – Як ти з татом? – Так. Для мене жити в обмані було неприпустимо – Ну, нарешті ти посміхаєшся! – Інна обійняла Наталку. – Слава Богу! – Мамо! – очі доньки сяяли. – Олег сказав, що хоче другу дитину! … Читати далі
— Господи, та у нас своїх троє!Настя важко сіла на диван. Схопилася за голову. Федір похмуро, з-під лоба подивився на неї. — То що мені тепер робити? У дитячий будинок її відвезти? Василь мені все ж таки братом був… — Братом! Ти коли востаннє бачив цього свого брата? Років десять тому? Він і з’являвся до … Читати далі
У нас в офісі був хлопець. Ну як хлопець… дорослий чоловік, 36 років. Але він був незвичайний. Якщо говорити прямо, то людина була дурною від природи. Ну ось зовсім нерозумний! Але я взяв його на роботу ще 6 років тому і жодного разу не пошкодував. Найцікавіше, що він знав, що дурний від природи і не … Читати далі
Зранку до Єфименків приїхав з міста дорослий онук, на весіллі якого вони нещодавно були. Приїхав Сашко за картоплею, бо він завжди допомагав своїм улюбленим бабусі з дідусем цю картоплю і садити, і копати. – Ну, ти хоч скажи, Сашко, як тобі живеться зі своєю Світланкою? – швидше поцікавилася бабуся, пораючись біля печі. – Так, по-різному … Читати далі
Єгор вийшов зі свого кабінету в 17:50, чим сильно здивував секретарку. Робочий день закінчиться тільки через десять хвилин, а він уже зібрався додому. Це було так не схоже на чоловіка. Зазвичай він засиджувався мало не до сьомої, оскільки йому нікуди було поспішати. Секретарка прощебетала: -Гарних вихідних, Єгор Андрійович! -І тобі, – кивнув чоловік, виходячи з … Читати далі
– Алло, поліція? – жінка, яка дзвонила, ледь стримувала сльози. – Мене пограбували. Провулок Ушинського, будинок сім, квартира п’ятнадцять. Капітан Кравченко важко зітхнув. Ну, чому саме зараз, коли до кінця зміни залишалося дві години, а до Нового року п’ять, на його ділянці хтось вирішив порушити закон? Через дві години за ним повинен заїхати Віктор, на … Читати далі
Тетяна вперше зустрічала Різдво одна. У маленькому дачному будиночку за 40 кілометрів від міста. Цей затишний дерев’яний будиночок, наповнений атмосферою щастя і тепла, вони побудували з чоловіком 15 років тому. З тих пір приїжджали сюди на Різдво разом з дітьми. Прикрашали різдвяну ялинку у дворі, писали записки з побажаннями. Смажили гуску з яблуками, дарували один … Читати далі
“– А що це ви нічого не зробили? – А що ми мали зробити, Антоне Івановичу? – Запитав зять. – Ми розраховували, що ви все тут відремонтуєте, – роздратовано сказала теща Коли Андрій та Ліза одружилися, вони щороку обов’язково проводили відпустку за кордоном. За п’ять років встигли відвідати кілька країн, намагаючись не просто полежати на … Читати далі
– Ось що, любий, – продовжила я вже твердим голосом, – або вони з’їжджають найближчим часом, або я подаю на розлучення. Вважай, що це ультиматум! – Твоя дорога сестричка ще місяць тому мала з’їхати! – сказала я чоловікові. – А вона все ще тут! Як це розуміти? Антон винно опустив очі. Він і сам розумів, … Читати далі
— Вітенька, як ви там? На Новий рік треба зібратися всією родиною, у вас же такі умови тепер… Віктор не вмів відмовляти матері. Ніколи не вмів. Двадцять другого грудня вона приїхала з ревізією… …Антоніна Петрівна дзвонила вже вп’яте. Я дивилася, як екран телефону світиться на столі, і не рухалася з місця. За вікном, біля воріт, … Читати далі