Романович

Світлана вже ледь стримувала крик. Її голос зривався, а в очах горів праведний гнів. Вона тільки-но дізналася, що брат Ігоря з дружиною та трьома дітьми збираються переїхати до них на ціле літо, аби не витрачатися на житло. Три місяці, Ігоре! Три довгі місяці, — промайнуло в голові, поки вона жбурляла телефон на диван. — Це … Читати далі

— Шлюб — це союз двох дорослих людей, а не притулок для побутових бездарів, які шукають у дружині другу матусю. Мудрий батько не покриватиме розбещеність сина — він навчить його бути чоловіком або відправить назад до маминої спідниці. Субота в нашому невеличкому, але світлому двокімнатному гніздечку починалася не з повільного кавування чи лінивих потягувань під … Читати далі

— Катю, давай без цього, — покрутив головою Олексій. — Гроші в дім заробляю я. Відповідно, моя справа — забезпечувати фінанси, а твоя, тримати дім у порядку й готувати їжу. Це класичний розподіл обов’язків в сім’ї. Катерина росла у світлому та затишному будинку на околиці міста. Її батьки, Сергій Петрович та Ганна Михайлівна, були разом … Читати далі

Навіть крізь гамір гостей, що юрмилися в задихнутій від запахів їжі кухні, Карина відчула недобре. Її п’ятирічний Артем сидів на стільці біля стіни, затиснутий десь на периферії свята, і його порожня тарілка кричала про щось дивне. Вона зупинилася в дверях так різко, що ремінець сумки зісковзнув з плеча. Голоси родичів Павла, її чоловіка, лунали навперебій, … Читати далі

Того вечора, коли просто біля під’їзду тріснув пакет з продуктами, Ніна раптом, із пронизливою ясністю, усвідомила: її дому більше немає. Картопля, важка і брудна, покотилася по слизькій плитці, яблука з глухим стуком вдарились об сходинки, а пачка макаронів розірвалася, розсипавши дрібні ріжки по сірому, мокрому ґанку – наче жменю білих зубів. Десятирічний хлопчик на велосипеді, … Читати далі

Марії Сергіївні нещодавно виповнилося шістдесят п’ять. Вона жила одна у своїй квартирі, яку син із невісткою відремонтували два роки тому. Свіжі кахлі, нові вікна, гарна сантехніка. Сусіди заздрили, подруги захоплювалися. Марія Сергіївна раділа: у неї було гарно і затишно. Але вона хотіла до сина. – Синку, я вже стара, – говорила вона телефоном, – мені … Читати далі

– Ти на старість років з глузду з’їхала? – гаркнув чоловік, розлючено смикаючи сталевий ланцюг. Він мерзотно брязнув по емальованих дверцятах холодильника. Ілля почервонів, намагаючись просунути товсті пальці під метал, але ланцюг сидів міцно. Замок був масивним, чорним, з блискучими коліщатками для коду. – Чудовий вечір, правда? – Валерія притулилася до дверей кухні. Вона не … Читати далі

За вікном повільно й безшумно сідав сніг, огортаючи містечко пухнастим покривалом. У невеликій затишній кухні пахло свіжою випічкою, сушеними яблуками та ваніллю. Марія переставляла з місця на місце керамічні пішали, готуючись до приїзду сина з невісткою. Різдвяний вечір завжди мав для неї особливий присмак, суміш тихої радості та віддаленого смутку, який повертався щоразу, коли хата … Читати далі

— Поблажливі “жарти” майстрів клієнткам на шиномонтажі — це не гумор, а звичайне самоствердження за рахунок клієнта. Ввічливість закінчується там, де починається спроба тримати людину за нерозумну дитину. Той ранок починався абсолютно спокійно, за звичним, багаторазово перевіреним розкладом. На вулиці панувала прохолодна осінь, над містом висів легкий туман, а листя на деревах уздовж проспекту повільно … Читати далі

– Це ще що означає? Навіщо ви його привезли до мене? Що це таке взагалі… Га? Я вас питаю! – Поліна Борисівна здивовано дивилася на онука. Однорічний Ілля дивився на бабусю великими карими очима і зосереджено жував рукав кофтинки. Микола передав сина матері і діловито заніс до передпокою пухку сумку з речами. – Мамо, ну … Читати далі