“– Настя, ти чула, що у мене сталося? – Тихо промовила Наталя Василівна. – Так я чула. Де Сергій? Чому ви до мене прийшли? – здивовано запитала Настя. – Настя, прийміть мене до себе, я синові не потрібна. Він як поїхав в місто, так і забув про мене. Знаю, що винна перед тобою і онуком. […]
“Мама – вчителька, бабуся – селянка.
“Мама – вчителька, бабуся – селянка. Мама робила зачіску, одягала сукні; у бабусі – спідниця, кофта, фартух, на голові хустка. У мами чиста правильна мова, у бабусі – суцільний діалект із домішкою застарілих слів. І ось ці жінки, такі різні, не просто вживалися, а будували свої стосунки у повній гармонії. Вони постійно про щось говорили, […]
“– Олексію, що відбувається?
“– Олексію, що відбувається? – Тут така справа… я поки що поживу у мами. – Що? Ти залишиш мене з немовлям? Як це розуміти? Чому? І чому мене… нас ніхто не вітає? – Потрібен тест на батьківство! – Що? – Причини є. Ти стала мамою раніше терміну, ми довго не могли мати дитину… Косметичні засоби […]
“– Чого злякалися? Хіба я схожий на грабіжника? Та й брати у вас нема чого, відро хіба що. Так у мене цього добра на дачі теж завалися. – Чи обличчям не вийшов? То як? Їдемо, чи чекатимете красивішого водія?
Мар’яна стояла на зупинці вже п’ятнадцять хвилин, але ніхто більше не підійшов. – Що, всі на дачу приїжджають машинами? Чи автобус скасували, а Світлана цього не знала? Чи розклад автобуса переплутала? – І що робити? Не пішки ж іти. До міста я й до ночі не дістануся, та ще й з важким відром, повним ягід. […]
“— Мамо, ми говорили про це багато разів.
“— Мамо, ми говорили про це багато разів. Ми не будемо допомагати з городом. У нас своє життя, свої плани… — Які плани? — голос Валентини Іванівни тепер звучав ображено. — Що може бути важливішим за допомогу рідній матері? Марина розплющила очі й одразу знову заплющила — яскраве сонячне світло пробивалося крізь нещільно зашторені вікна. […]
“Маргарита Сергіївна була зла. Причому не просто зла, а люто зла. Якби хтось побачив зараз її стиснуті в ниточку губи й примружене ліве око, він би сказав, що саме так виглядають фурії, гарпії та мегери одночасно
Маргарита Сергіївна була зла. Причому не просто зла, а люто зла. Якби хтось побачив зараз її стиснуті в ниточку губи й примружене ліве око, він би сказав, що саме так виглядають фурії, гарпії та мегери одночасно. А якби жінку побачив її чоловік, який, як вона вважала, зараз перебуває на роботі, він навряд чи впізнав би […]
“– Забирайся до своїх жебраків! – крикнув чоловік. А через день фірма, в якій він працював, опинилася у мого батька
“– Забирайся до своїх жебраків! – крикнув чоловік. А через день фірма, в якій він працював, опинилася у мого батька Таїсія прасувала сорочку чоловіка, коли Віталій увірвався з телефоном. – Ні, Максимов, завтра не можу! У мене зустріч із німцями. Шпурнув слухавку, невдоволено глянув на дружину. – Знову твій батько дзвонив? Грошей просив? – На […]
У нас у будинку все так ідеально, що навіть гидко! – Бовкнув чоловік у компанії гостей. І ця фраза стала останньою краплею
Олена з Василем так втомилися бути чоловіком і дружиною, що вирішили розлучитися. Точніше, втомилася Олена. Останньою краплею стала фраза, яку чоловік жартома кинув у дружній компанії. Сидів він у цей час за шикарним столом, який накрила для його гостей багаторука дружина. І треба було їй зайти в зал у той момент, коли благовірний у відповідь […]
“– Я повернулася з місць не надто віддалених. Валентина спеціально квартиру поміняла, Макса в оману ввела, він тоді підлітком був. Він не знав нічого. – А ось я все вже знаю. Боїться вона зустрічі зі мною, тому квартиру поміняла. Отакий сюрприз вона вам влаштувала. Підступний план, так би мовити
– Олено, уявляєш, нам мама запропонувала помінятися квартирами! А в нас незабаром поповнення. Час збирати речі та переїжджати. Поки не з’явилися наші малюки, ми все встигнемо. Завтра ми навіть ідемо оформляти усі документи. – Максе, а чому вона так вирішила, ти попросив? – Ні, вона сама запропонувала. Це ж логічно, вона одна, а в нас […]
“– Ось що, дружино, дивлюся я, що справ у тебе по господарству мало! Як прийду ввечері з поля, ти вже на печі лежиш без діла, а робленого не видно. – Я теж відпочити хочу! Завтра ти на поле підеш, там трохи зорати залишилося, впораєшся своїми бабськими силами. А я вдома залишусь на господарстві
– Ось що, дружино, дивлюся я, що справ у тебе по господарству мало. Як прийду ввечері з поля, ти вже на печі лежиш без діла, а робленого не видно. – Не те, що я – весь день на полі працюю, рук-ніг надвечір не чую. Теж відпочити хочу! Завтра ти на поле підеш, там трохи зорати […]