Романович

Мені було лише 18, коли вийшла заміж. У нашому селі вважалося, що чим раніше одружишся – тим краще. Плітки там розповзалися швидше, ніж вітряна віспа.  Вадим, мій чоловік, був старший на 10 років. Йому тоді було вже 28. Не можу сказати, що не любила, але була занадто юною, щоб зрозуміти, чого хочу від життя. Усі … Читати далі

Я стояла біля вікна ресторану і не могла повірити своїм очам. Віктор, мій чоловік, сидів за столиком на літній терасі й цілував якусь дівчину. Молоду, років двадцяти п’яти, не більше. Білявку з довгим волоссям і яскравою помадою. Рука сама потяглася до телефону. Я увімкнула камеру і зробила кілька знімків. Руки тремтіли, але вийшло чітко. Віктор … Читати далі

“На весіллі сина Людмилу Петрівну душили сльози. І це було не сльози радості. Вона плакала від жалості до себе – тепер їй прийдеться жити одній На весіллі сина Людмилу Петрівну душили сльози. І це було не сльози радості. Вона плакала від жалості до себе – тепер їй прийдеться жити одній. Краще б свою мати свого … Читати далі

“Сусідка перестала заходити до бабусі Варі. І пустила чутку, що бабуся з глузду з’їхала на старості років, раз тримає росомаху чи перевертня Бабуся Варя знайшла у себе на городі сіре, маленьке кошеня. Жила вона сама. І була дуже доброю жінкою. Кошеня вона притиснула до себе. Накрапував дощ і той сильно тремтів. У Бабусі Варі була … Читати далі

“Тетяна зрозуміла відразу, коли смикнула за ганчірочку, що стирчала з куща. Ганчірка виявилася старенькою кольоровою пелюшкою, і вона смикнула її сильніше. І застигла: на куточку пелюшки лежала маленька дитина Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Льошка, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулась, різко схопилася і, човгаючи босими ногами, побігла … Читати далі

— Льоша, ти сьогодні брав мою картку? — запитала Марина, заходячи на кухню, де чоловік ліниво гортав новини на планшеті. Олексій підвів очі з легким роздратуванням. Тільки встиг влаштуватися з чашкою кави, як уже починаються питання. — Так брав, ти ж сама дала її вранці, — він знизав плечима і знову втупився в екран. — … Читати далі

Катя зійшла з автобуса неподалік рідного села. Машина, гучно задеренчала мотором, покотила далі дорогою, а дівчина зняла босоніжки, сунула їх у дорожню сумку і босими ногами ступила на знайому піщану дорогу. До рідного дому було близенько якихось триста метрів. Незабаром її слух уловив ранковий хор села: перегукувались півні, з ферми долинало мукання корів, а в … Читати далі

“– Я знищу тебе розлученням! – думав чоловік. Він не знав, що я готувалася два роки до цієї розмови Марина поклала слухавку і подивилася на годинник. О пів на дев’яту – зміна закінчилася. За сусідньою касою покупець перераховував здачу втретє поспіль. – Вибачте, а чек правильний? Щось не сходиться. – Все правильно. Бажаєте, ще раз … Читати далі

“– Це твій підкидьок? – Іро, годі при дитині! – Яка різниця? Нехай знає своє місце! Спатиме в коморі – У тебе є дочка. Їй сім років. Кирило мало не випустив телефон. Голос Тані – за вісім років мовчання. – Таня? Це ти? – Так. Нам треба зустрітись. Терміново. – Але… яка дочка? Про що … Читати далі

Дзвінок пролунав у суботу вранці, коли Юля ще ніжилась в ліжку з чашкою кави. На екрані висвітилося ім’я свекрухи — Валентина Петрівна. Зазвичай це не віщувало нічого хорошого. — Юленько, люба, — пролунав нудотно-солодкий голос, — як справи? Як настрій? — Нормально, — обережно відповіла Юля. Коли свекруха починала з компліментів, значить, щось задумала. — … Читати далі