Романович

Валерія щойно підрахувала, що за останні місяці гроші зникали, як вода крізь пальці, і ось тоді пролунали ці слова від чоловіка, який навіть не встиг зняти куртку. «З цього місяця у нас роздільний бюджет», — кинув він з порогу. «Так буде справедливіше. Кожен платитиме сам за себе». Вона відірвала погляд від стосу квитанцій та банківських … Читати далі

Галина вийшла заміж всупереч словам матері. Минуло дванадцять років, перш ніж вона зрозуміла, що мати мала на увазі. Але зрозуміла вона це не так, як очікувала. Галина знайшла листа в середу. Шукала свідоцтво про народження сина для школи, а натрапила на конверт без марки, засунутий між старими квитанціями у нижній шухляді комода. Почерк був мамин. … Читати далі

– Я дивлюся, ти так і не розмітила грядки? Вікторія стояла посеред двору, уперши руки в боки. На ній були світлі штани та легка шифонова блузка. Велике намисто погойдувалися на шиї в такт її кроків. Вона господарським поглядом окидала порожній газон, наче прикидала, де краще поставити парник. – Ми не планували грядки, Віка, – спокійно … Читати далі

– Родина їде, давай швидше накривай стіл! – упевнено мовив чоловік, але цього разу його гості так і залишилися стояти перед зачиненими дверима. – До другої години у нас буде десятеро людей. Мама вже всім написала, що на них чекає обід. Відпускай майстра і ставай до плити, – мовив Олексій, увійшовши до квартири з повними … Читати далі

Осінній ранок видався сирим та холодним. Мар’яна затягнула на собі старенький плащ, спостерігаючи, як дворічний племінник Олексій важко вдихає повітря через закладений ніс. Квартира, у якій жили батьки, Мар’яна, її сестра Олена з чоловіком Сергієм та малим Олексієм, нагадувала вулик, де кожен намагався не зачепити ліктем іншого. Тіснота, постійний шум і дитячий плач ставали звичним … Читати далі

Важкий день тягнувся за Анастасією, мов виснажлива тінь. Плечі нили від напханої сумки, голова гуділа від трьох зустрічей, правок у макетах і незапланованої півторагодинної наради. Їй хотілося тільки одного: нарешті дістатися до свого дивана, заварити м’ятного чаю і забути про все, поринаючи в якийсь легенький фільм. Можливо, навіть замовити піцу, щоб не стояти біля плити. … Читати далі

— Коли людина з принципу намагається забрати у тебе те, чим ти живеш і заробляєш, не варто вступати у виснажливі суперечки. Іноді достатньо просто посміхнутися, віддати йому швейну машину й спокійно сісти за кермо нового автомобіля, який він сам же на тебе й оформив. У нашій затишній трикімнатній квартирі завжди панував особливий творчий порядок. Праве … Читати далі

— Мамусю, ти тільки не хвилюйся, ми вже все розпланували! — Денис вдерся в передпокій, обдавши Олену Дмитрівну запахом дорогого парфуму й вуличної метушні. — Цього року жодного поспіху. Усе чітко, за графіком. Він кинув важку зв’язку ключів на тумбочку — прямо на акуратно розправлену мереживну серветку, зім’явши її край. Олена Дмитрівна глянула на ключі … Читати далі

Свекруха приїхала «допомагати з онукою» й вимагала обслуговування. Не виправдовувалася, а просто видала її головну таємницю. Лєна возилася з дитиною, коли у передпокої клацнув замок. До повернення чоловіка з роботи лишалося ще чотири години. Свій ключ від їхньої двокімнатної квартири мав тільки чоловік. — Лєночко, приймай підкріплення! — Галина Петрівна вкотила валізу на коліщатках і … Читати далі

Дім просочився запахом відвару шавлії та відкритої настільної гри, яку так і не дограли. У коридорі тулилися два синіх пальта: одне – випране, з дешевим штучним хутром на комірі, інше – важке, суконне, із сухим міським лоском. Марія Степанівна стояла біля дзеркала й повільно знімала рукавички. Кожен її рух мав виказувати глибоку, виважену гідність людини, … Читати далі