Романович

— Збирайте свої клунки, Надіє Петрівно, поки батько в амбулаторії в черзі сидить! Рейсовий автобус якраз за десять хвилин, якщо поквапитеся, то встигнете на зупинку. — Максиме, та як же це так? На вулиці ж мороз такий, що дихати важко. Петро Васильович повернеться, що він скаже? — А батько про це навіть не дізнається, ми … Читати далі

Оксана приїхала до матері без попередження в суботу близько одинадцятої. Вона залишила машину біля старої п’ятиповерхівки на околиці Черкас, витягла з багажника пакет із полуницею, домашнім сиром і новим кухонним рушником, який купила напередодні, й швидко піднялася на третій поверх. Дзвонити матері вона навмисне не стала. Була впевнена, що квартира порожня. Останні вісім років суботній … Читати далі

Дорога до рідного села завжди видавалася Мар’яні довшою, ніж була насправді. Сіре листопадове надвечір’я розмивало обриси дерев уздовж траси, а старенький рейсовий автобус розмірено гуркотів на кожній вибоїні. Поруч сидів її чоловік Тарас, тримаючи на колінах пакунок із міськими гостинцями, а позаду стиха перемовлялися їхні сини-близнюки, Юрчик та Денис. Мар’яна дивилася у вікно на знайомі … Читати далі

Людмила саме витягла з духовки запіканку, коли на кухонному столі задзвонив телефон. За вікном уже сутеніло, жовтневий дощ дрібно стукав у підвіконня, а з відчиненої кватирки тягнуло прохолодою. Вона поспіхом поставила гарячу форму на дерев’яну дошку, витерла руки рушником і глянула на екран. Телефонувала мама. — Привіт, мамо. Я тільки додому прийшла. Ти як? — … Читати далі

Світлана ледь трималася на ногах, відчиняючи двері кухні. Пальці на ручці господарської сумки побіліли, а втомлене тіло нило після десяти годин у торговому залі. Лише поріг вона переступила, як важкий пакет з кефіром та хлібом гупнув об підлогу, та навіть цей звук не зміг відірвати чоловіка від екрана смартфона. Антон ліниво відгукнувся: «Щось трапилось?», не … Читати далі

— Надю, ти тільки замок не міняй, чуєш? Мені ж треба буде якось заходити за інструментами й зимовими черевиками. Василь сказав це буденно, стоячи біля порога з великою синьою сумкою через плече, наче просто виходив у магазин за хлібом, а не переїжджав до іншої жінки після шістнадцяти років спільного життя. Він навіть спробував винувато посміхнутися, … Читати далі

– Яна сьогодні казала, що мені можна тридцять п’ять років дати, – похвалився Денис. Він поставив тарілку в раковину і скоса глянув на дружину – як, мовляв, тобі таке? – Дитячий садок, ясельна група, – посміхнулася сама до себе Мілана. Але вголос, зрозуміло, сказала інше: – Яна дуже спостережлива. Денис здивовано зиркнув на неї, але … Читати далі

У понеділок після весілля тридцятирічна Марина прокинулася майже об одинадцятій. У кімнаті ще стояли коробки з подарунками, на спинці стільця висіла біла стрічка від букета, а на кухонному столі залишилися дві коробки з домашньою випічкою, яку мама наполегливо вручила молодятам перед від’їздом. Андрій уже поїхав на роботу, у нього був терміновий проект, який не можна … Читати далі

Дитинство Ольги та Соломії пахло сухою соломою, випраним до дір ситцем і гарячим молоком, яке мати проціджувала крізь марлю пізніми вечорами. Батьки не знали ні перепочинку, ні вихідних днів, з ранку до ночі доглядаючи господарство. Батько повертався з поля з темними від мастила долонями, а мати терла натерті об сапку мозолі, та все одно знаходила … Читати далі

— Якщо в тебе є час лежати на дивані й гортати дурні відео в телефоні, то знайдеться й хвилина прикрутити поличку! Чи мені вже чужого чоловіка кликати, щоб він нарешті зробив те, що ти обіцяєш пів року? Віра стояла посеред кімнати, склавши руки на грудях. Її голос не тремтів, у ньому не було сліз. Це … Читати далі