Романович 
– Я не хочу приносити себе у жертву! У тому, що з тобою сталося… ти сам винен, розумієш? – тихо говорила дружина, стоячи над його ліжком, холодно дивлячись на те, що з ним сталося, а Діма слухав. Більше він нічого не міг – ні поворухнутися до ладу, ні рота відкрити, тільки мукав. Але навіть мукати … Читати далі
“– Як недоречно цей їхній ювілей, – сказала вона. – Знайшли час відзначати та ще й у селі. До Люби долинули уривки фраз незадоволеного чоловіка. Вона зрозуміла, що брат чоловіка запрошував їх на двадцятип’ятирічний ювілей спільного життя, або, як кажуть, на срібне весілля Телефон Ігоря дзвенів голосно й вимогливо, доки він не відповів. Дзвонив його … Читати далі
“На сімейній вечері тост свекрухи зруйнував наше сімейне життя… – Галочко, а ти салат олів’є не зробила? – спитала свекруха, заглядаючи в кожну миску на столі. – Павлик його так любить. – Зробила, Ніно Петрівно, – відповідаю я, дістаючи з холодильника велику салатницю. — Ось щойно закінчила. – А майонезу не шкодувала? Павлик не любить … Читати далі
“‐ І як жити будеш без роботи? – Запитав Михайло. – Значить так! Я поки що у мами поживу, а ти налагоджуй свої справи День із ранку не задався. Таня передчувала, що це лише початок. Ранок завжди починався з кави. Таня ввімкнула кавоварку і пішла вмиватися. В цей час з кухні пролунав крик чоловіка. Виявляється … Читати далі
“— Я вирішила, що гроші мого сина мають витрачатися на мій розсуд… Світлана стояла біля розчиненої шафи та розкладала дитячі речі по стопках. Жовтневі дощі за вікном не могли зіпсувати настрій — за три дні вся родина летіла до Туреччини. Перша спільна відпустка за кордоном, про яку Світлана мріяла вже два роки. Молодший син Артем, … Читати далі
– Збирай манатки і йди! Я знайшов іншу! Геннадій шпурнув ключі на комод так, що забряжчала їхня весільна фотографія. П’ятнадцять років тому вона думала, що виходить заміж за принца. Зараз дивилася на червоне обличчя чоловіка і чула відлуння вчорашньої розмови телефоном: – Та що з неї взяти, Валю, суцільні нерви. Натомість квартира хороша – переїдемо, … Читати далі
— Можете нічого не купувати. Грошима віддати, – заявила свекруха.— Як грошима? Зачекай. За що віддати? – сторопів чоловік. Надія вийшла з кімнати і тихо прикрила за собою двері. Вона вирішила залишити чоловікові самому розрулювати цю ситуацію. Це ж його мати. Ось нехай і домовляються там самі. Почалося все одразу після того, як Надя та Іван одружилися. … Читати далі
З невісткою посварилася. Просто в пух і прах. За всі 7 років, що Ніна заміжня за моїм сином, це вперше. Але й так сказати, надто довго я мовчала. А я теж маю право висловитися. Через що посварилися? Адже живемо окремо, до молодих я ніколи в життя не лізла, двоє онуків у мене. Старшому онуку 6 … Читати далі
Ольга стояла над обробною дошкою та нарізала овочі для салату. Свекруха Лідія стояла над душею. – Ольго, ти не так ріжеш! Треба тонше! Я Ігореві завжди тонко різала. Він звик. Жінка мовчки взяла інший ніж. Різала тонше. Десять років так. Слухала поради, кивала, переробляла. Лідія Сергіївна завжди знала краще. Як готувати, як прибирати, як дітей … Читати далі
— Дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася. Навіть із клієнтами завжди суворо розмовляє. Премії може позбавити за найменшу провину, проспиш або після вечірок … Читати далі