Романович

Алла машинально поставила на стіл ще одну тарілку.— Когось ще чекаєш? – помітив чоловік Олег.— Ой, зайва! – Схаменулася господиня. І щойно встигла прибрати блюдце, одразу почула дзвінок.— Ну, точно хтось прийшов, може сусідка… Алла, не знімаючи фартуха, відчинила двері й ахнула. – Шуро! Та як же це?! Ти хоч би подзвонила, ми б зустріли.Легкий … Читати далі

— Мій чоловік потрапив до лікарні з незначним захворюванням, – пояснює Василина. – Я в цей час була на дачі в мами, готувалися до ювілею батька. Свекруха швиденько в лікарню метнулася і взяла ключі. — А ти документи в одній папці чи що зберігаєш? Усі, які є?— Ні, що ти! Усе по різних папках, мої, … Читати далі

— Вихідні минули, а ми навіть не присіли, – Тамара витерла піт із чола і подивилася на чоловіка, Юру. — Ну начебто все зробили. Зараз я садові інструменти приберу в сарай і поїдемо додому. Поки чоловік наводив лад, почалися сутінки. Поки завантажили речі в машину, сонце зайшло. — Усе. Зате чисто й акуратно, – чоловік … Читати далі

— У тебе взагалі є хоч якась гордість, – почула я від коханки мого чоловіка, – Усе, пішов мужик від тебе, кинув, не хоче жити з тобою і чути про тебе, перестань йому надзвонювати. Коханка, розлучниця – саме такі слова їй підходять. Чоловік пішов від мене 2 тижні тому. Він ще залишається моїм законним чоловіком, … Читати далі

— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна. – Та й я збиралася до подруги на дачу з’їздити. Домовилися вже з нею. — … Читати далі

— Коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок, – сказала мрійливо Тоня. Толик підійшов і обійняв її своїми великими ручищами: – Ромашки на весілля? Чи не занадто просто? Краще троянди… — Ні, ромашки, ось такі як зараз. Толик відпустив Тоню і, нахиляючись до кожної квітки, вибирав найбільші. – Такий … Читати далі

Юра вирішив зрізати шлях через двори і обімлів, коли побачив в інвалідному візку свою колишню. Її котила мати і щось говорила, але Лера явно її не чула – обличчя порожнє, насуплене і без грама косметики. Юра вже давно забув, що вона тут живе. «Лерці, як і мені, двадцять чотири роки, – зробив нехитрий підрахунок Юра, … Читати далі

Звідки взявся Василь в їхньому селі – ніхто не знав, Ліза точно не знала. Спочатку чула розмову мами й бабусі, що Васька син бандита, того прибили, а мати рідна кинула його до бабці, бо не потрібен. Потім чула, як баби в магазині говорили, що Васька в один день без батьків залишився, тому його і привезли … Читати далі

Зазвичай пошту забирав чоловік. Повертаючись із роботи, він відчиняв поштову скриньку, звичним рухом викидав рекламну поліграфію, а рахунки та іншу кореспонденцію приносив додому. Але цього разу було інакше. Ніна замовила поштою насіння квітів і чекала на повідомлення, тож сама перевірила скриньку. Повідомлення не було, зате був складений удвічі аркуш паперу. Перед тим, як викинути його, … Читати далі

– Вікторіє, ну що ти скупишся? – Дмитро сів поряд з матір’ю, і вони втрьох почали мене вмовляти. – Мама має рацію. Навіщо нам дві квартири? – Продамо цю та мамину. Купимо одну гарну. Мамі вже тяжко одній. Марії теж час заміж, нареченого приводити нікуди – Віка, люба, ти ж розумієш, що це дуже багато … Читати далі