Романович

Михайло був у скрутному становищі. Вдома – дружина Галина, яку він вже давно не кохав, вагою під сто кілограмів, мати його сина. Розлучитися – совість не дозволяє, і перед сином не хоче виглядати негідником. Та й квартира на дружину записана, подарунок батьків. Якщо піде – жити буде ніде. А ще є Олеся. Струнка, весела. Михайло … Читати далі

Сашка був знаменитістю дитячого будинку. За його десять років, його забирали і повертали в дитячий будинок цілих п’ять разів. А тепер у нього вже і надія пропала, він уже дорослий, кому він такий потрібен. Він пам’ятає перший раз, коли його забрали перші мама з татом. Тоді йому було майже два роки, мама була весела, сміхотлива … Читати далі

— Ну і навіщо нам таке святкування Нового року? – обурено запитувала Тамара у чоловіка. – Свати знову пропонують зібратися всім у дітей, але ми ж прекрасно пам’ятаємо торішні збори. — Ну, придумай щось, якщо не хочеш їхати, – втомлено зітхав Михайло. — Я не проти поїздки до дітей у принципі, бо хочу побачити доньку … Читати далі

— Маринко, дивись які іграшки класні! – Денис тримав у руках коробку з вінтажними кулями. – Пам’ятаєш, мама завжди діставала такі під Новий рік? Казала – це ще від її бабусі залишилися. — Не починай, – поморщилася Марина. – Давай просто виберемо прикраси і поїдемо. У нас справ по горло. У величезному торговому центрі панувала … Читати далі

Валерій Іванович відвів молодшого онука Микитку до школи і бадьоро крокував через скверик назад додому. Зараз вони з Наталею снідатимуть, у них на пенсії тепер свій розпорядок. Старшу дочку Олену вони давно вже заміж видали. Живуть вони недалеко від них у бабусиній квартирі. Чоловік Оленки Денис свого житла не мав, він із батьками жив у … Читати далі

А мені в 90-ті мама по талонах чоловіка дістала. Не вірите? Слухайте. Зараз, коли сонце чоловіка вже закотилося, і я можу зігріватися лише у відбитих променях його кохання, наша історія здається фантастичною у своїй простоті. Ми пізно побралися. Обидва були зайняті кар’єрою. У мене – французька, студенти, дисертація. У нього – розбишаки, операції, затримання. А у … Читати далі

Ірина визирнула у вікно. Так і є, маленький Мишко самотньо сидів на лавці, а на вулиці вже темніло. – Ну, що в нього за мама? – промовила жінка, сунула ноги в капці і вийшла з квартири. Швидко спустилсь сходами. Щойно відчинила двері під’їзду, хлопчик схопився з лави і з надією подивився на неї.– Мишко, пішли до мене! … Читати далі

“Слава Богу, відстав! Злякався і побіг додому”, – подумала Ольга. А Пушок сидів за кучугуром, втиснувшись у сніг у розпачі й тузі. Люди не взяли його. Не взяли… Пушок уже кілька годин бігав засніженим лісом. Йшов сніг, тож було не дуже холодно, і пухнаста сіро-срібляста шубка поки що гріла Пушка. Поки що… Але вона дедалі … Читати далі

“— Ще пара тижнів, і вона сама попроситься в лікарню. Головне, щоб Дімочка нічого не запідозрив. Він же її любить, дурненький. Свекор у відповідь щось схвально буркнув, не відриваючись від газети. Отже, вони в змові. Він не просто свідок, він співучасник — «Щось ти зблідла, доню», — голос свекрухи, Тамари Павлівни, стікав тягучим, приторним медом. … Читати далі

— За святковим столом буде тісно, – невдоволено висловилася літня жінка в сніжно-білій повітряній блузці з коміром стійкою і чорній прямій спідниці. Жінка була худа, бліда на вигляд і тримала спину строго прямо, повільно походжаючи великою вітальнею. Різьблений, з червоного дерева овальний стіл не вміщував усіх запрошених, одна людина була зайвою. Стільці стояли впритул і … Читати далі