Романович

— Пробачте, будь ласка! — благально мовила я, повертаючись до них з палаючим від сорому обличчям. — Це мій перший курйоз за кермом! Я подивилася, як ви галантно зачинили двері, й вирішила, що ви просто провели пані… Я не помітила, що ви пішли позаду авто!  Той вечір мав стати для мене випробуванням на міцність. Я … Читати далі

— Мені немає коли! — вона підійшла до мого столу й демонстративно поклала на нього прозорий файлик. Усередині лежали дві половинки того самого зламаного олівця. — Оце — доказ протиправних дій у вашому класі! Вчора моїй дитині на уроці завдали матеріальної та моральної шкоди. Артем зламав приватне майно Івана! Усі звикли говорити про суворість чи … Читати далі

– Інно, а ми з Тетяною вирішили, що переїдемо до вас в Одесу, – заявила сестра Галина. – В Одесу?! – Ну, так. Ти ж казала, Гриша будинок купує. Ми тут усе обговорили: з травня до вересня я, а з вересня до березня – Таня. Інна подивилася на сестру і не знайшлася, що відповісти. *** … Читати далі

– Якщо я для твоєї мами найгірша невістка, то сам тепер їздь до неї і допомагай, а я туди більше ніколи не поїду! Михайло повільно опустив горнятко з чаєм на стіл і розгублено подивився на дружину. – Надійко, ну що ти таке вигадуєш? Мама просто літня людина, їй важко, часом скаже щось зопалу. Ти ж … Читати далі

— Я зайшла в ліфт, і за мною зайшов якийсь хлопець. Ми поїхали, і раптом він сказав: “Не хочеш сходити в кафе?”. Я усміхнулася й відповіла: “Хочу”, а він якось дивно подивився на мене й показав на свій навушник… От скажіть, у вас колись виникало бажання спуститися в шахту ліфта і пожити там кілька років … Читати далі

Пара з каструлі осідала на кухонному склі густими, каламутними краплями, крізь які листопадовий двір здавався сірою розмитою плямою. Бульйон варився вже третю годину. Не просто бульйон — дієтичний, з домашньої курки, знятий з першого відвару, з цілою цибулиною, підпеченим коренем пастернаку і без жодної крупинки чорного перцю, бо від нього у Галини Іванівни кололо в … Читати далі

Коли Андрієві було чотири роки, його батька не стало. Відтоді Тамара Михайлівна звикла вставати ще до світанку. Вона працювала бухгалтеркою у невеликій пекарні під Вінницею, а ввечері брала додаткову роботу додому. Поки син спав, жінка сиділа на кухні під старою лампою, заповнювала папери, рахувала цифри й час від часу заходила до дитячої, поправляла ковдру та … Читати далі

— Тьомо, мені страшенно важко… Це останнє, що поєднує мене з ними, — прошепотіла Анастасія, так тихо, ніби слово здатне зрушити стіни. За вікном монотонно котилися проспекти, миготіли фари, сипались оголошення в неоні. Вона вчепилася пальцями в холодне підвіконня, немов у якір. У кімнаті стояла щільна, дзвінка порожнеча; здавалося, досить вдихнути — і вибухне гроза. … Читати далі

— Віро, ти готова? Ми спізнюємося, а мама не любить, коли гості приходять невчасно. Віра застебнула останній ґудзик на рукаві й кивнула. Лідія Павлівна відзначала сімдесятиріччя, і весь вечір обіцяв стати випробуванням. Свекруха ніколи не приховувала неприязні до невістки, особливо після того, як дізналася про сільське походження Віри. — Тільки пам’ятай, що ми говорили, — … Читати далі

Осінній день у мальовничому наддніпрянському селі видався напрочуд похмурим, наче сама природа намагалася відобразити всю тривогу, що вже кілька тижнів панувала в душі Андрія. Він стояв на порозі старої батьківської хати, тримаючи в руках чашку з гарячою м’ятою, і спостерігав за тим, як важкі краплі дощу стікають по пожовтілому листю старого каштана. Цей міцний цегляний … Читати далі