Романович – Сторінка 25

Оксана та Ігор одружуються. – Мамо, ти готова? – Запитав Ігор. – Так, тільки підійди до мене, я тобі дещо розповісти хочу. – Давай тільки швидше, бо гості чекають, – погодився син. Жінка взяла руку сина і почала поспіхом говорити: – Мені днями зателефонувала якась дівчина і сказала, що твоя Оксана користується тобою. Ось у цьому конверті докази. Ігор взяв конверт і почав розглядати фото, а вже за хвилину вибіг з кімнати

Анастасія Степанівна вирішила використати той конверт, який заготовила ще до того, як син привів у будинок свою дівчину. Жінка була незадоволена вибором сина. Дівчина, яку він любить, із простої сім’ї. А от Анастасії Степанівні це не подобалося. Як так, може… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Олена прокинулася і глянула на телефон, що лежав на тумбочці. У нього чомусь світився екран. Дзвонив невідомий номер. Олена взяла слухавку. – Алло? – Оленко, – пролунав ледь чутний голос. Вона застигла. Це був голос її батька. У неї була одна єдина думка: – Як це можливо? Її батька не стало минулого року

День був дуже довгий. Спочатку Олена десять годин відпрацювала на роботі, потім забрала з тренування сина, потім у магазин… Додому вдалося потрапити майже о дев’ятій. Вона дуже втомилася. Найбільше вона зараз хотіла лягти в ліжко і поспати годин десять. -Мамо,… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Віктор прийшов з роботи і сів за стіл. Оля поставила вечерю. – Це що? – раптом запитав чоловік. – Як що? Це борщ, із пампушечками, – здивувалася дружина. – З пампушечками? – Як же ти мене дістала! – Віктор перейшов на крик. – Я хочу з тобою розлучитися! Оля плакала і дивилася на чоловіка величезними очима, не розуміючи, що відбувається

– Що це? – Як що? Це борщ, із пампушечками. – З пампушечками? Господи, ну що за маячня? Чому у всіх людей просто борщ, просто пюре, а у нас із пампушками, картопелька, котлеточки? Ти не могла б нормально говорити, а… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Андрій зайшов у квартиру батьків і чомусь, одразу пішов у свою колишню кімнату. Він уважно оглянув її і раптом заявив: – Мамо, тату, ми з Тетяною розлучаємось! Поживу у вас! – Хм, – здивувався батько. – Цікаво. Ми теж хотіли тобі дещо сказати. Ми з матір’ю також розходимось! Андрій аж присів на стільчик від здивування

Як тільки син увійшов до квартири, Ганна з Іваном одразу зрозуміли, що щось трапилося. Андрій, чомусь, одразу пішов у свою колишню кімнату, де він жив до одруження, уважно оглянув її, а потім оголосив: -Мамо, тату, я у вас трохи поживу!… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Тетяна вирішила подзвонити до своєї бабусі. Ніхто, чомусь не відповідав. Жінка здивувалася і відчула що щось не так. Її бабуся Світлана вже давно жила сама у маленькому селі. Недовго думаючи, Тетяна взяла три дні відпустки за свій рахунок і поїхала в село. Коли вона зайшла у будинок бабусі, то її обуренню не було меж

Тетяна виросла в маленькому селі. Мама з бабусею Світланою виховували її, сестру Валю і брата Віктора. Батько не стало, коли наймолодшому Віктору було тільки три місяці. Так сім’я залишилася без годувальника… Здебільшого ними займалася бабуся, мама постійно працювала у дві… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Люда повернулася додому втомлена. Відкрила двері і ахнула. Бардак був скрізь: ліжко не застелене, посуд не помитий. – Олено, я тебе просила прибрати, – одразу вигукнула вона до дочки. – А чому я повинна робити те що ти просиш? – відмахнулася Олена. Люда образилася, повикидає все з кімнати, а дочка в слози: – Не дарма від тебе тато пішов. Я краще до нього піду жити. Люда, не довго думаючи, подала дочці сумку і вказала на шафу. Ох, що за життя почалося в дівчинки

Люда, розумниця, красуня, швачка від бога, та просто добра жінка завжди користувалася повагою у оточуючих. Люду любили, цінували, шанували, і ніколи не забували. Ще б пак, адже у Люди свій маленький бізнес з пошиття та ремонту одягу. Ну як бізнес?… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Настя, з сумками в руках, зайшла до батьківської хати і застигла від здивування. За столом сидів батько, а поряд з ним сидів хлопчик. Дочка кинула сумки біля порога, підійшла до столу, сіла на вільний стілець. – Тату, це хто? – невдоволено спитала Настя. – Це Андрійко, мій онук, – раптом відповів батько. – Як онук? – Не зрозуміла дочка. – Який ще онук?

Настя, з сумками в руках, зайшла до батьківської хати і застигла від здивування. За обіднім столом сидів батько, а поряд з ним на окремому стільці сидів хлопчик, якому на вигляд було не більше трьох років. При цьому батько Насті з… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Юля поверталася додому з відрядження. Жінка раділа. Вдома добре, затишно, чоловік зустріне. Юля відкрила ключем квартиру, до її погляду потрапили жіночі чобітки яскравого кольору. – Хто це в гостях у мого чоловіка? Напевно, знову колега, – подумала Юля. Раптом жінка почула незвичні звуки, що долинали зі спальні. Пройшовши тихо, вона у прочинені двері побачила свого чоловіка і ту саму колегу

Юля відчувала знайомі почуття радості, під’їжджаючи до будинку, що у неї виникають після повернення з відрядження. Вдома добре, затишно, чоловік зустріне. За службовою потребою їй доводиться раз на квартал виїжджати у відрядження для здачі звітів. На це у неї зазвичай… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Світлана вийшла в коридор і запитала медсестру: – Скажіть, а до тієї дівчинки Віри, що з моєю донькою в палаті, що ніхто не приходить? – Ні. У неї нема родичів. Увечері радісну в гарній піжамі та капцях Віру було не впізнати. Всі подаровані Світланою речі, вона склала під подушку. – Вірочко, а чому ти ховаєш речі? – здивувалася Світлана. – Щоб ніхто не забрав. Світлани заплакала. Рішення було ухвалено миттєво

Світлана лежала на дивані, дивлячись вгору на стелю. Сумні думки не давали їй заснути. Та й як тут заснеш, коли твоя маленька донечка заслабла. -Ну навіщо я повела її в цей садок, – думала Світлана. – Побула б ще день,… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Лариса повернулася додому і застигла. Посеред кімнати стояли дві великі валізи, на дивані сиділи діти, а на стільці – її чоловік Сергій. Коли вона увійшла, він підвівся. – Ну що, догралася? Тепер вже все – пізно! Дітей без батька залишила, а все через твій характер! Сергій взяв валізи, швидко пішов до виходу і гримнув дверима

-Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса швидко підійшла до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є – не вистачає триста гривень! Сума ніби й невелика, але ж це вона на дрова відкладає! І Сергій про це… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Автор Романович