Романович

Ось, значить, мамині закрутки привіз, рука не піднялася викинути. Частину роздав, та в селі у всіх свого вистачає. Стелажик ось роблю, якщо любите огірочки солоні або ікру кабачкову, то беріть, мені одному не з’їсти. А це лечо, ось салат «Мисливський», а нагорі варення малинове, та вишня є без кісточок

Автор

Квартира після того, як Ніна Михайлівна відійшла у вічність, стояла кілька років порожньою. Надія вже звикла, що вона єдина господиня в невеликому коридорчику на дві квартири, відокремленому від загальної частини під’їзду старими металевими дверима з обдертим дерматином. І раптом одного разу вона почула звук дриля, подивилася у вічко — треба ж! В її коридорчику хазяйнував … Читати далі

— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління чоловіків працювали на залізниці! А ти що принесла? — Галинку, — тихо відповіла Анна, погладжуючи живіт. — Ми назвемо її Галинкою

Автор

— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління чоловіків працювали на залізниці! А ти що принесла? — Галинку, — тихо відповіла Анна, погладжуючи живіт. — Ми назвемо її Галинкою. — Галина… — протягнула свекруха. — Ну, хоч ім’я нормальне. Тільки який з неї … Читати далі

У тебе діти вранці самі собі сніданок готують! А якщо щось трапиться? — збуджено проговорила свекруха. — Що трапиться? Костику вже дванадцять років, а Михайлику — дев’ять. Посмажити без пригод яйця й самостійно поснідати вони явно здатні

Автор

— Вставай швидше! Ти хоч знаєш, що в тебе на кухні діється?! У мене волосся дибки стало від побаченого, — у паніці верещала Яна Ігорівна, стоячи над ліжком Жені. — Що сталося? — розгублено запитала дівчина, нічого не розуміючи спросоння. Однак свекруха не удостоїла її відповіддю, замість цього вона швидко вибігла зі спальні. Молодій мамі … Читати далі

Марина подала борщ, нарізала хліба, дістала сметану. — Смакота, — прицмокував Денис. — Прямо як у ресторані. Як у ресторані. Тільки в ресторані за це гроші платять. А тут безкоштовно все. — А на вечерю що буде? — запитав Василів брат

Автор

— Ні, ну не може ж бути так, що я знову буду годувати всю його рідню. Марина дивилася на купу дощок у дворі й подумки підраховувала, скільки котлет доведеться наліпити завтра. Три чоловіки. Плюс Василь. Отже, чотири роти. На сніданок, обід і вечерю. Сім днів. Раніше Василь усе робив сам. І дах старого сараю міняв, … Читати далі

Марина варила борщ на кухні. Раптом жінка почула, як чоловік в сусідній кімнаті з кимось гучно розмовляє. – Та йди ти! – гучно вигукнув Іван. Марина відклала вбік ложку, якою перемішувала борщ, вийшла з кухні. – Що сталося? – здивувалася вона. Іван натиснув на кнопку скидання виклику і ображено кинув телефон убік. – Надя дзвонила. Ну я її, занесу до чорного списку, щоб більше не чути і не бачити, – ображено відповів він. – До чорного списку? Рідну сестру? Що ж такого вона зробила? – здивовано запитала Мирина в чоловіка, нічого не розуміючи

Автор

Марина варила борщ на кухні. Раптом жінка почула, як чоловік в сусідній кімнаті з кимось гучно розмовляє. – Та йди ти! – гучно вигукнув Іван. Марина відклала вбік ложку, якою перемішувала борщ, вийшла з кухні. – Що сталося? – здивувалася вона. Іван натиснув на кнопку скидання виклику і ображено кинув телефон убік. – Надя дзвонила. … Читати далі

Наталя мила сходи в під’їзді, коли до неї підійшла якась жінка. – Вибачте, – сказала незнайомка. – У мене, є ключ, але я б хотіла, щоб ви стали свідком того, що я зайду в квартиру. – Чию? – не зрозуміла Наталя. – Ігоря Вікторовича, – пояснила жінка. Раптом Наталя згадала – коли сусіда не стало, саме ця жінка – Ніна, допомогла все організувати. Жінки зайшли в квартиру сусіда, і Ніна почала щось шукати. – Ой, дивіться! – раптом вигукнула вона. Наталя підійшла і побачила в руках Ніни якусь коробку. Ніна відкрила її і жінки застиги від здивування

Автор

Провести в останню дорогу Ігора Вікторовича прийшло лише кілька людей. Воно і зрозуміло, людиною він був самотньою, сім’ї та дітей не нажив, і хоча все свідоме життя віддав школі, попрощатися прийшло не дуже багато народу. Свої роки Ігор Вікторович доживав у маленькій однокімнатній квартирі, де найдорожчим був сучасний телевізор. Диван, два крісла, тумбочка та кухонний … Читати далі

— Надіє, хочу заміж тебе покликати. Ти вдова, я вдівець — давай жити разом. Розумію, що рано мені вдруге одружуватися, лише пів року минуло, як жінки не стало. Та тільки несила одному, нічого не встигаю, худоби повний двір. Хлопчак без нагляду росте. Бабця стара моя дивиться за ним, та хіба вона вгледить?

Автор

Вона прокинулась і здивувалась, бо вже було пізніше ранку. Сонце світило на повну, а гілки берези були всі в інії і сріблилися в його промінні. Ранок, як завжди, змінив ніч, потім буде день. У світі нічого не змінилося, все йшло своєю чергою. Не стало тільки її чоловіка Федора, та світ не помітив втрати. Вчора ввечері, … Читати далі

— Здрастуйте, Ганно Петрівно. Я Андрій, водій автобуса. Ваш чоловік у мене щодня їздив… до вас. Зараз він у лікарні лежить, але поправляється. Просив передати, що любить вас і скоро прийде сам

Автор

— Василю Івановичу, знову проспали! — голос водія автобуса звучить добродушно, але з легким докором. — Уже втретє за тиждень біжите за автобусом як угорілий. Пенсіонер у зім’ятій куртці важко дихає, притулившись до поручня. Сиве волосся розпатлане, окуляри з’їхали на кінчик носа. — Вибачте, Андрію… — віддихавшись, старий дістає з кишені пом’яті купюри. — Годинник, … Читати далі

— Доброго дня… картоплю продаєте? — Доброго дня! Так, продаємо, ось, вибирайте. Я посміхаюся. — Стоїть вона у вас за воротами без продавця, під’їжджай, хто хочеш, забирай, скільки хочеш. Жінка тихо розсміялася у відповідь. — А ми на довірі, чесних людей усе одно більше

Автор

Ми проїжджали однією з вулиць котеджного містечка, і я звернула увагу на добротний будинок, біля якого стояли чотири машини. — Гарно живуть, — зауважила я. — Чотири машини біля воріт; якщо це їхній транспорт, то непогано влаштувалися, молодці. Біля воріт цього ж будинку ми помітили кілька відер картоплі на продаж, а продавців не було видно. … Читати далі

Ігор повідомив дружині, що хоче розлучитися з нею. Світлана спокійно сприйняла цю новину. – Ми справді віддалилися, – тільки й сказала дружина і продовжила готувати вечерю. Повечерявши, Ігор пішов у спальню і ліг. Дружина сиділа за столом і щось писала. Ігор швидко заснув, а коли прокинувся посеред ночі, дружина все ще писала, сидячи за письмовим столом. – Ось тримай, ознайомся, – вранці Світлана простягла Ігорю якісь листки. – Що це? – здивувався він. – Якщо ти хочеш розлучення. Ти повинен виконати мої умови! – пояснила Світлана. Ігор глянув, що написала його дружина і застиг від здивування

Автор

Ігор повідомив дружині, що хоче розлучитися з нею. Світлана спокійно сприйняла цю новину. – Ми справді віддалилися, – тільки й сказала дружина і продовжила готувати вечерю. Повечерявши, Ігор пішов у спальню і ліг. Дружина сиділа за столом і щось писала. Ігор швидко заснув, а коли прокинувся посеред ночі, дружина все ще писала, сидячи за письмовим … Читати далі