Романович – Сторінка 27

Марія сиділа на лавці біля будинку. Задзвонив телефон: – Син Іван дзвонить, – зраділа Марія, – Мабуть лист отримав. – Мамо, Привіт. Як ти? І не чекаючи відповіді додав: – Мамо, я приїду, але не один, з друзями відпочити. Ти приготуй на стіл щось. Іван приїхав, тижден відпочивали, гуляли. Настав час їхати. Іван зайшов до матері в кімнату. – Бувай мамо! Ми поїхали. – Синку, а ти листа мого не отримував? – раптом сказала Марія. – Який лист? Ти про що, – не розумів нічого Іван

Марія сиділа на лавці біля свого старенького будинку. Сумні думки крутилися у її голові. Щось нездужає вона, доведеться видно сина викликати та перебиратися до міста. Сусідка приходить, допомагає, чим може, так теж таких же років, як і вона. З сусідкою… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Микола з Мариною вечеряли на кухні. – Тихо, – раптом приклав він пальця до губ. – Схоже, що прийшла, – прошепотів він. – Йдемо в залу. Вони швидко вийшли з кухні. – Нікого немає, пощастило, – зазирнула на кухню Оленка. Дівчинка тихенько відкрила холодильник. Вона почала швидко перекладати в пакет мамині котлети, а потім вдягнула курточку й вибігла надвір. Микола з Мариною швидко підбігли до вікна

Микола з Мариною вечеряли на кухні. -Тихо, – раптом приклав пальця до губ Микола. – Схоже, що прийшла. Зараз знову щось буде брати, – прошепотів він дружині. – Допивай чай і йдемо в залу. -Чому ти дитину вчиш? – обурилася… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Взявши за дружину дівчину, яка вже мала десятирічну дочку, я навіть не підозрював, як одного разу вона врятує мені життя.

Всі співробітники нашого офісу чекали на великі зміни. Ходили чутки, що до нашого відділу має влаштуватися племінниця начальника. Всі хлопці метушилися і вже обмірковували план, як завоювати серце цієї дівчини, щоб у майбутньому здобути хорошу посаду. І ось вона з’явилася!… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди зараз тітка Тамара піде? – каже Юрій, син мого чоловіка, якого я завжди вважала більш людяним і порядним, ніж його сестру, за 15 років спільного життя з чоловіком я таки щось встигла побачити. Нещодавно не стало мого чоловіка. Приїхали його діти від першого шлюбу, і відразу взялися розпоряджатися спадщиною. В принципі, спадок не малий: будинок, город, гараж, машина. Я не особливо не претендувала ні на що, але якщо чесно, то і не думала, що мене так швидко почнуть з хати виганяти

– Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Ти не можеш отак просто піти. Ми ж одружені, я твій чоловік і ми прожили майже 40 років, – Валерій не міг повірити, що я не жартую, і справді збираю речі, щоб піти від нього. – Марино, може хоч ти щось мамі скажи, – поки я складала валізи, чоловік робив спроби виправити ситуацію, і телефонував і доньці, і сину. – Володька, мама йде з дому, приїдь і поясни їй, що так не робиться, – чую, як чоловік скаржиться у слухавку нашому сину. Я склала речі, викликала таксі, а тоді задала чоловікові одне запитання

– Ти не можеш отак просто піти. Ми ж одружені, я твій чоловік і ми прожили майже 40 років, – Валерій не міг повірити, що я не жартую, і справді збираю речі, щоб піти від нього. – Марино, може хоч… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Олена святкувала ювілей. Щоб не перемивати купу тарілок, та біля плити два дні не стояти – вирішила святкувати в ресторані. Приїхали гості, сіли за стіл. Всі вітали ювілярку. Раптом, слово попросив чоловік Микола. – Все це, звичайно, добре, – почав він, – Але ці гроші могли б витратити на щось корисніше, ніж це свято. А ти Олена завжди була зручною дружиною, такою і залишайся. Тост він закінчив у повній тиші. Гості не знали, як на це реагувати

Завтра у Олени Миколаївни ювілей – 45 років. Вирішила вона трохи витратитися відсвяткувати ювілей не вдома, щоб до ночі тарілки не перемивати, та біля плити два дні не стояти, а в невеликому ресторанчику. Заздалегідь дізналася скільки зал окремий коштуватиме, вартість… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

У Галини не стало чоловіка, і залишилася вона з сином одна. Жінка важко переносила раптовий відхід чоловіка. Але через чотири роки Галина привела до будинку Павла. – Синку, знайомся, це дядько Павло, ми вирішили жити разом, він буде твоїм новим батьком, – сказала жінка до сина. Сергію вітчим не сподобався. Щось дивне побачив хлопець у новому чоловікові мами

Сергію було одинадцять років, коли несподівано не стало його батька. Залишилися вдвох із матір’ю, жили у невеликому містечку в приватному будинку. Галина, його мама працювала продавцем у магазині, зарплата не велика, жити стало важче. Батько працював водієм, приносив зарплату та… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Віра прокинулася рано. Швидко поснідала і пішла в город. – Потрібно місце під огірки перекопати, – подумала Віра, взяла лопату і почала копати. Віра втомилася і вирішила перепочити, лопату встромила в землю. Пролунав глухий стукіт. – Камінь, напевно, подумала вона і вирішила його витягти з землі. Замість каменю вона витягли якийсь горщик. Віра відкрила кришку і ахнула

– Віра, я полюбив іншу… Слова чоловіка не йшли з голови. Ще до вчорашнього дня здавалося, що все добре. Як вона втратила момент, не помітила, що все змінилося? – Мамо, я їсти хочу! – маленька Аня потягла матір за руку… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

– Навіщо тобі ці городи, продавай будинок і переїжджай до нас, – вмовляла Світлана свою маму. Любов Василівна подумала і погодилася. Жінка виставила на продаж будинок, швидко знайшовся покупець і купив його. Минув тиждень, а Любов Василівна все не приїжджала до дочки. – Мамо, ти до нас їдеш, чи в тебе щось сталося? – розхвилювалася Світлана. – Вибач, але я не приїду! – раптом сказала Люба. Світлана не розуміла, що відбувається

Любов Василівна проплакала весь вечір. Сьогодні вона виставила на продаж свій будинок в селі. Ніколи не думала, що таке станеться! – Мамо, ти на цьому городі останнє здоров’я втратиш! Продавай та приїжджай до нас жити. Миколка чекає не дочекається, коли… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Оксана сиділа на кухні і пила чай. Вечеря вже давно охолола, а чоловіка все не було. Клацнув замок вхідних дверей. Денис прийшов! Оксана зустріла чоловіка, допомогла повісити пальто. – Оксана, я так зголоднів! – сказав Денис. – Зараз розігрію, – усміхнулася дружина. Оксана поставила вечерю на стіл, а сама пішла ввімкнути прання. Жінка взяла сорочку чоловіка, щоб покласти в пральну машинку, як раптом вона побачила, якусь записку в кишені сорочки Дениса

Денис прискіпливо поправив краватку, провів пальцями по бездоганно підстрижених скронях, трохи покрутив головою, перевіряючи, чи не туго він затягнув вузол. Гарний флакон парфуму, який подарувала йому Оксана на чергову річницю їхнього весілля, нарешті дочекався свого часу – Денис обережно випустив… Продовжити читання →

12 Квітня, 2025 0

Автор Романович