Романович – Сторінка 29

Олена приїхала в село на весілля доньки. Вона у всьому шукала недоліки в будинку сватів. На її подив, жила її нова рідня не бідно! Гарний будинок, велике хазяйство, город. Навіть два власні трактори і машина! Настав день весілля. Олені було дуже нудно. І тут, раптом, серед гостей вона помітила якогось дивного чоловіка. Вона його раніше серед рідні ніколи не бачила. Раптом Олена помітила, що незнайомець іде до неї

Олена зі своєю сестрою Ольгою сиділи на кухні і пили чай. -Ні, ну ти уявляєш, він із села! Мій майбутній зять – жив у селі! – говорила Олена сестрі. -І що тепер? – заспокоювала її Оля. – Ти цього не… Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

Пройшло небагато часу, як не стало його Наталочки, та й зліг Микола. Прокинувся він якось зранку, а на кухні хтось голосно сперечається. – Сини приїхали з дружинами. Шепочуться, – подумав Микола й прислухався. – Алла, у нас донька! Куди нам ще одне ліжко? – говорила одна з невісток. – А ти, думаєш, у нас місця стільки, що танцювати можна? – відповідала їй друга. Раптом Микола застиг. – Та це ж про мене говорять! – несподівано подумав він і заплакав. В кімнату прибігли сини з невістками

Олю Микола Аркадійович незлюбив одразу. Сільська простенька дівчина, з гучним сміхом. Зі всіх турбот у неї тільки питання по господарству – де рибку краще купити, коли килими витрусити, як краще одяг прати… А для нього, викладача у третьому поколінні, головним… Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

Марія Петрівна попила чаю, зʼїла булочку з маком і вже збиралася йти спати, як раптом на столі задзвенів телефон. – Хто ж це так пізно дзвонить? – здивувалася жінка. – Бабусю привіт, – пролунав голос Степана у слухавці. – Це я не зі свого номера дзвоню. Можна я зараз до тебе прийду? – Ну, приходь. А що сталося? Вже ж пізно, – здивувалась Марія Петрівна. – Та тут таке… – раптом замʼявся онук. – Я потім розкажу. І поклав слухавку. Марія застигла з телефоном в руках

Марія Петрівна попила чаю, зʼїла булочку з маком і вже збиралася йти спати, як раптом на столі задзвенів телефон. -Хто це так пізно дзвонить, – здивувалася жінка і взяла телефон. -Бабусю привіт, – пролунав голос Степана у слухавці. – Це… Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

Сергій з Тетяною відгуляли весілля. Сергій, прокинувся і глянув на стіл з подарунками, де окремо виділялася старезна скороварка. Сергій, побачивши її, раптом засміявся. – Чому ти смієшся, любий? – запитала Таня. – Та згадав твою бабусю. Цікавий вона нам подарунок зробила! Треба ж, додуматись до такого – стара скороварка! Сергій встав з ліжка, взяв скороварку і пішов з нею на кухню. – Ой! – раптом почувся голос чоловіка. – Таня, йди швидко сюди! – Тут всередині таке!

У Сергія з Тетяною було весілля. Ось і відгриміли ці неспокійні, веселі, і водночас стомлюючі дні гулянь. Молодята нарешті вперше за останній час виспалися. Сергій, прокинувся, глянув на свою молоду дружину, яка ще спала, солодко потягнувся, розплющив очі, і одразу… Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

Андрій та Марія вечеряли на кухні. Пролунав телефонний дзвінок, Андрій підняв слухавку. – Мама дзвонила, на день народження кличе, – сказав він дружині. – Що подаруємо? – Запитала Марія. – Їй нічого не треба, – скривився Андрій. – В сенсі – не треба? – здивувалася Марія. – Ну мама сама так каже, – відповів Андрій. – Я так не вмію. Я куплю їй щось, – вирішила Марія. В суботу Адрій та Марія, приїхали до свекрухи, привітали її, і Марія вручила маленьку коробочку. Антоніна Петрівна відкрила її і застигла від здивування

Андрій та Марія одружилися у свідомому віці. Їхній шлюб був союзом двох дорослих розумних людей, які зробили свій вибір і були націлені на створення сім’ї. Але найголовніше, вони любили одне одного, вважали, що їхня зустріч – подарунок долі, яким треба… Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

Віктор їхав у рідне село, до батьківського дому. Він нещодавно розлучився, а будинок в селі пустував після того, як батьків не стало. Зайшовши у будинок Віктор, відчинив двері навстіж і взявся за прибирання. Працював до вечора, потім сів перепочити. – Завтра треба до батьків на могилки піти, порядок навести, – подумав він і пішов спати. Прокинувся вранці, перекусив, і поїхав на цвитар. Навів порядок на могилках, посидів на лавці. Раптом, чоловік почув, як позаду щось ворохнулося

Віктор їхав у рідне село, до батьківського дому. Будинок вже кілька років стоїть порожнім, батьки пішли один за одним. Він зрідка приїжджав, але продавати будинок не збирався, хоч і є з дружиною дача. Машину він вів упевнено, великі ями та… Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

Ілля повертався додому . Він не поспішав. А куди поспішати?! Вдома ж ніхто не чекає… П’ять років тому він розійшовся з дружиною, яка пішла до його друга. Раптом Ілля побачив, що по тротуару йде якась жіночка з важкими пакетами продуктів в руках. Біля неї йшла її маленька, мабуть, донька… Раптом один з пакетів у жінки опинився на землі і продукти розсипалися по всьому тротуару. Ілля зупинився і швидко поспішив до жінки

Ілля повертався додому на своєму дорогому джипі. У салоні грала приємна музика, він не поспішав. А куди поспішати? Вдома ніхто не чекає… Йому сорок два роки, майже п’ять років тому розійшлися з дружиною. Ілля займається бізнесом, має велику квартиру, машину…. Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

– Михайле, чого у вас двері відчинені? Оксано, ви тут? – вигукувала Тетяна Дмитрівна, зайшовши в квартиру сина. Оксана вийшла з ванни. – Тетяна Дмитрівна? А Михайло не казав, що ви приїдете, – невістка відвертала від неї обличчя. – Ану підійди сюди! Що це? – Свекруха повернула обличчя Оксани до себе. Оксана опустила очі, і не знайшла, що відповісти. – Де він? – тільки й сказала свекруха, і пішла перевіряти кімнати

– Михайле, Михайле, чого у вас двері відчинені? Сину. Ти де? Чому ти мене не зустрів? Та що таке. Оксано? – вигукувала Тетяна Дмитрівна, зайшовши в квартиру сина. Оксана вийшла з ванни. – Тетяна Дмитрівна? А Михайло не казав, що… Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

Марійка з бабусею Таїсією жили вдвох вже чотири роки. Таїсія тримала корівку, курочок, мала город, щоб внучечка все свіженька їла, домашнє. – Бабусю, ось! Повний кошик яєчок назбирала! – похвалилася Марійка і поставила кошик на ґанок. Але Таїсія раптом застигла і здивовано глянула на дорогу. З-за повороту їхала якась машина. Вона зупинилася прямо біля її хати. З машини вийшов якийсь чоловік і попрямував у двір. Таїсія придивилася до нього й застигла від здивування

-Бабусю, у тебе такі булочки смачні, – Марійка говорила з повним ротом. -Запивай молочком, внучечко, – сміялася бабуся. – Коли поїси, сходи в курник яєчок у курочок візьми. -Ага, я миттю. А потім ми з тобою мамині фотографії подивимося, так?… Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

Марія поставила на стіл велику банку молока і баночку сметани. – От гостинці тобі принесла Петровичу, – сказала сусідка. – Ти проходь, сідай. Чайник поставлю, – запросив чоловік. Раптом з вулиці почувся голос місцевої листоноші. – Степане Петровичу, вам тут лист якийсь, – гукала через паркан жінка. Степан з Марією вийшли на вулицю. – Хто ж мені там пише, – з посмішкою запитав чоловік. – Не знаю, але лист з-за кордону, – відповіла Даринка. Степан із сусідкою здивовано перезирнулися і почали читати

Степан Петрович зайшов у сарай, взяв лопату і пішов обкопувати деревця в садку. Попрацювавши годинку, він втомлено зітхнув і пішов у хату. -Ех, старість не радість, – казав він собі. – Трохи попрацював, і вже втомився. Він зайшов на кухню,… Продовжити читання →

11 Квітня, 2025 0

Автор Романович