Романович

– Грошей на поховання матері не дам, у мене весілля на носі, – сказав батько доньці. – Але ж вона була твоєю дружиною двадцять років! – У мене нова дружина та новий шлюб, ви двоє мені не потрібні… – Тату, ти чекаєш на мене? – Зраділа Лєра, коли вийшла з інституту і натрапила на батька. … Читати далі

– Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не приїжджали? – каже мені чоловік. – Мама вже збирається до нас, в понеділок приїде. – І що вона збирається у нас цілий тиждень робити? Великдень аж в неділю, – уточнюю я. – Так не тиждень, два тижні мама збирається у нас … Читати далі

— Так, я змінила замки, люба Свекрухо, — Марина випросталась у передпокої, сховавши нові ключі за спиною. — Вона все одно нам дістанеться, а ви можете і на дачі пожити. Ірина Петрівна завмерла на порозі. Невістка дивилася на неї з тією особливою посмішкою, яку показувала лише коли вони залишалися наодинці — без тіні тепла, з … Читати далі

– Ти зовсім з дуба впала?! – не стримався у словах Олег. – Чим ти тільки думала? – А чого ти так зі мною розмовляєш? – З обуренням перебила сина Ірина Романівна. – Вже доповіли! Ну хто б сумнівався? Валюша, мабуть, зателефонувала? – Мамо, ну яка різниця, звідки я про це дізнався?! – Огризнувся у … Читати далі

“Скажу дружині, що їду по роботі. Вона мені завжди охоче вірила до цього. І цього разу не засумнівається,” – вирішив Дмитро. Він уже кілька днів готував ґрунт для свого від’їзду на тиждень із дому. Думав, що і як сказати дружині Ларисі, щоб до нього не було питань з її боку. А справа ця була делікатна. … Читати далі

– Я не зрозуміла, а де стейки? Миколо, ти ж м’ясо обіцяв! – з незадоволеним обличчям запитала сестра. – Катю, ну що ти вередуєш? Які стейки? Ну сама посуди, хто і коли його тобі готував би? Я тільки з роботи. Тетяна теж нещодавно під’їхала, – невдоволено пояснював рідний сестрі Микола. Катя, молодша сестра Миколи, завжди, … Читати далі

– От чого ми їхали до твоєї мами? Лише даремно час витратили і на бензин стратилися, – бурчить мій чоловік по дорозі. – Коли мама нас запросила, ти не мав нічого проти. То в чому зараз проблема? – питаю його, але, здається і сама розумію, що так засмутило мого чоловіка. – Я ж думав, що … Читати далі

– Мамо, я пропоную найняти рієлтора, щоб він продав твою та нашу квартири й знайшов для всіх нас одну велику. Переїжджай до нас, тобі буде з нами і надійніше, і веселіше, – умовляв Софію Андріївну син. – Сашко, але ж ти знаєш, що ми тут жили з твоїм татом. Ця квартира дорога мені, як пам’ять … Читати далі

— Галино Михайлівно, ви знову мої сирники з’їли?! — Аліна стоїть посеред кухні з пустою упаковкою. — Я думала це спільні… — починаю виправдовуватись. – Які спільні? Я спеціально для Варі купувала! У неї алергія на все інше! Денис виходить із кімнати, скуйовджений після нічної зміни. — Мамо, скільки можна? Ми ж домовлялися — наша … Читати далі

– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода? Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! Нехай вони розуміються! Іван злісно дивився на дружину. Вона щойно повернулася з похорону своєї подруги. Не одна… Поруч із нею стояли діти. Трирічна Ніка, та … Читати далі