Романович

– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода? Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! Нехай вони розуміються! Іван злісно дивився на дружину. Вона щойно повернулася з похорону своєї подруги. Не одна… Поруч із нею стояли діти. Трирічна Ніка, та … Читати далі

“– Нехай батько поживе з нами, поки я оформлятиму йому документи до «Останнього притулку». Катя за цей час награється в добру дівчинку і сама буде рада, що свекор з’їжджає – Привіт, ти сьогодні рано, – з усмішкою промовила Катя, виходячи з кухні і витираючи мокрі руки об рушник, що висить на плечі – Привіт, привіт, … Читати далі

Ти вже «зі шлюбним минулим», розумієш? На таких не одружуються. З такими просто зустрічаються, без серйозних намірів. А одружуються з чесною і непорочною дівчиною, для якої ти – перший! Щоб чоловікові ноги мила і ту воду пила – як у прислів’ї – Ти ж розумієш, Аллочко, що на таких, як ти, не одружуються, – спокійно … Читати далі

“– Маріє, весілля не буде, – голос подруги був тихий, майже не живий. – Що?! Олено, ти жартуєш? – Ні, не жартую. Все скасовується! Я потім поясню, – вона повісила слухавку, не давши мені поставити жодного запитання Олена – моя подруга дитинства. Ми росли в одному дворі, разом бігали на дискотеки у старших класах, ділилися … Читати далі

– Доню, мені жити нема де! Вони мене вигнали. Як… Як собаку! Ти… Ти ж не залишиш мене на вулиці? З такою новиною Марина зателефонувала дочці, з якою востаннє розмовляла три роки тому. І то це було важко назвати розмовою. Так, обмін привітаннями у черзі в крамницю. – Віка, ми ж зі Славиком не були … Читати далі

– Хочу я, Вірочко, з тобою Великдень зустріти, – каже мені Михайло і запрошує мене до себе в село. – Я б з радістю, Михайле, але ти знаєш, що у мене діти, і син з невісткою, і дочка з зятем – усі до мене прийдуть. Вони ж так чекали на мій приїзд. – І я … Читати далі

— Ти ж мене не любила. Без любові за мене вийшла. Тепер кинеш, коли я захворів… — Не кину! – сказала Марина й обійняла Ігоря. – Ти найкращий чоловік! Нізащо не кину тебе… Він не міг повірити, що це правда. Настрій і Ігоря був поганим… Марина прожила заміжньою двадцять п’ять років, і всі ці роки … Читати далі

— Забирати додому не стану! Ви їй навіщо сказали? На що сподівалися? Я ж просила — всі новини тільки через мене! А ви що? Не послухалися? Чудово! Тепер вона — ваша проблема! Валентина вийшла з кабінету лікаря. Гучно грюкнувши дверима, вона незграбно зацокала по холу лікарні підборами чобіт, потім вийшла з лікарні і сіла в … Читати далі

Сестрі чоловіка 21 рік, вона вирішила нас із чоловіком вшанувати своїм візитом і навіть привела для знайомства свого нареченого. Нареченому, до речі, теж не набагато більше років, цілих 22. І вони дуже хочуть одружитися. А як не хотіти, якщо обставини змушують? Катя на 4-му місяці. Чому раніше про свій стан не сказала? Ну все ж … Читати далі

– Думаю, що буде справедливо, якщо мама свій будинок перепише на Тараса, – заявила раптом в неділю невістка, коли ми всі сиділи за святковим столом. Ніхто не збирався починати розмову про спадщину, але дружина мого брата вміє щось таке сказати, щоб зіпсувати всім настрій. – Віро, зараз не час і не місце про це говорити, … Читати далі