Романович

— Шановні, я перебила гарячі домашні пельмені блендером до стану рідкої пасти й намагалася пити це через трубочку! — вигукнула Аліна, тримаючись за занімілу щоку й намагаючись не розсміятися від власної безпорадності. — Коли щелепа після видалення зуба мудрості відкривається лише на два міліметри, а апетит прокидається з силою голодного ведмедя, кулінарні експерименти стають справжнім … Читати далі

Марина стояла біля кухонного столу і механічно нарізала овочі для салату. Її рухи були точними, вивіреними — дванадцять років шлюбу навчили робити все автоматично. За вікном світило весняне сонце, птахи щебетали на гілках старої берези, але вона нічого цього не помічала. — Знову морква в салаті? — пролунав невдоволений голос Павла з-за спини. — Скільки … Читати далі

Коли валіза закрилася з глухим клацанням металевого замка, у кімнаті запала тиша, від якої заклало вуха. Олена стояла біля дверей дитячої, притискаючи до себе маленьку Соломію. Дівчинка смикала маму за поділ вицвілого домашнього халата й тихо бурмотіла щось про малюнок на стіні. Вадим навіть не озирнувся, поправляючи комір нового плаща. Він виглядав чужим у цій … Читати далі

Вікторія ніколи не вважала гроші проблемою в шлюбі. Заробляла добре, працювала головним інженером у будівельній компанії, і зарплата дозволяла не економити на дрібницях. Чоловік Дмитро теж працював, щоправда, дохід був меншим, але Вікторія не надавала цьому значення. Вважала, що в сім’ї все має бути спільним. Картки лежали в одній шухляді комода. Жодних паролів, жодних секретів. … Читати далі

— Я ж просто щиро поцікавилася назвою її парфумів, а вона подивилася на мене так, ніби я попросила переписати на мене її затишну квартиру в центрі! — із посмішкою розповідала Софія. — “Це взагалі некоректне запитання!” — мовила вона з таким серйозним виглядом, що я на мить засумнівалася, чи не порушила якийсь таємний закон парфумерного … Читати далі

— Тільки не ображайтеся, але тато два роки виливає ваш борщ в унітаз, — молода жінка на порозі моєї квартири дивилася прямо, без злості, але з якоюсь дивною втомою в голосі. Я стояла на порозі й тримала ручку вхідних дверей так міцно, що заніміли пальці. Два роки. Щонеділі. Рівно о дванадцятій годині дня. Моя стара … Читати далі

Валентина приїхала рано-вранці в суботу. – Мати пиріг передала. – Як вона? По телефону вона каже, що все гаразд, а приїжджаєш і бачиш інше. Їй давно настав час перебратися в місто. – У її будинку вже неможливо жити, взимку холодно, влітку комарі в кожну щілину лізуть. Там пахне гниллю. Ти живеш поряд, а вона не … Читати далі

— Скляночка ж така маленька, я й вирішив, що це звичайний бальзам для всього! — виправдовувався Андрій, сміючись і показуючи порожній футляр. — Я ж не знав, що один маленький пшик цього крему коштує як половина мого нового набору ключів!  Літо того року видалося спекотним та неймовірно сонячним. Ми з Андрієм планували цю відпустку майже … Читати далі

— Юро, та ти просто візьми трохи правіше, дзеркало склади, і все чудово увійде, ми ж бо тільки до перших холодів це тут залишимо! — голос свекрухи луןко розносився під бетонним склепінням нашого гаража, перекриваючи шум двигуна. Валентина розмахувала руками, мов регулювальник на перехресті. Поруч переминалося двоє чоловіків. Вони притримували старий диван, оббитий вицвілим гобеленом … Читати далі

— Вона подивилася на мою нову шкіряну сумку так, ніби я придбала її на гроші з її власної пенсії, абр накопичень на старість! — із сміхом згадувала Олена свої перші родинні випробування. — Аргументи про власну премію та чесно зароблені заощадження на колишню свекруху не діяли взагалі, бо для неї це був виклик усій сімейній … Читати далі