Автор Романович

Любов, вибачення, сльози.

Іван прийшов відвідати дружину. Олена занедужала і вже декілька тижнів лежала в палаті. – Привіт! – тихо сказала Олена, побачивши в дверях Івана. – Привіт, кохана! А ти сьогодні непогано виглядаєш, – усміхнувся чоловік. – А я тобі супчик зварив…. Продовжити читання →

Неочікуване зізнання Віри

Оля повернулася додому рано, зайшла на кухню і побачила маму всю в сльозах. – Мамо, що сталося? – захвилювалася вона. Віра Миколаївна мовчала. – Мамо! – повторила донька. – Сталося доню, сталося, – схлипнула Віра. – Мене Сергій заміж покликав…. Продовжити читання →

“– Мамо, ти чого тут? – Вигукнула Аліна, застигши мати в жіночій консультації. – Ой, Аля, а в тебе теж прийом сьогодні? А ти мені вчора нічого не сказала… — збентежено опустила Світлана погляд. — Мамо, тут же приймають жінок в очікуванні… Ти навіщо сюди …?

– Мамо, ти чого тут? – Вигукнула Аліна, застигши мати в жіночій консультації. – Ой, Аля, а в тебе теж прийом сьогодні? А ти мені вчора нічого не сказала… — збентежено опустила Світлана погляд. — Мамо, тут же приймають жінок… Продовжити читання →

Так їй і треба!

“– Так їй і треба! Вона зруйнувала нашу сім’ю і отримала покарання. Тепер її дочка сирота, а Юлька в Одесі відпочиває і нічого не потребує, – говорила Олена подрузі – Мамо, а коли тато з відрядження повернеться? – жалібно спитала… Продовжити читання →

Ану припини!

“– Ану припини! Щоб не сталося, – ти тепер мати! Шмарклі підітрі, молоко зникне від переживань, – сказала медсестра Таня лежала, відвернувшись до стіни. Усім принесли дітей для годування, а її малюка навіть не показали. Медсестра мовчала, а лікаря ще… Продовжити читання →

“– Татусю, не йди! Любий, не кидай нас! Татку, нічого мені більше не купуй і Льоші теж. Тільки з нами живи! Не треба ні машинок, ні цукерок. Жодних подарунків не треба! Аби ти був поруч! – кричав шестирічний Гліб, вчепившись у ногу батька

– Татусю, не йди! Любий, не кидай нас! Татку, нічого мені більше не купуй і Льоші теж. Тільки з нами живи! Не треба ні машинок, ні цукерок. Жодних подарунків не треба! Аби ти був поруч! – кричав шестирічний Гліб, вчепившись… Продовжити читання →

Послухай, я щойно прилягла. Мені справді дуже не добре.

“⁃ Послухай, я щойно прилягла. Мені справді дуже не добре. Я відпочину, і постараюся все приготувати. Чому для тебе важливіше застілля, ніж моє здоров’я, – майже зі сльозами на очах вже промовляла Яна. ⁃ Для мене важливо, щоб все було,… Продовжити читання →

“Непрохані гості

Телефон розбудив Валю о п’ятій ранку. Дзвонили з невідомого номера. — Так, — сухо сказала Валя. — Валюша? — почула вона гучний і радісний жіночий голос. — Це ти? — Я, — байдуже відповіла Валя. — А це я, —… Продовжити читання →

Несподіване рішення Марії

– Марія, завтра моя мама запрошує нас з тобою у гості. Хоче з тобою нарешті познайомитися, – радісно сказав Микола своїй нареченій Марії. – Ні! – раптом вигукнула Марія. – Що «ні»? – не зрозумів Микола. – Ми з тобою… Продовжити читання →

Галино Петрівно, я, мабуть, не зможу, у нас були плани на суботу.

“– Галино Петрівно, я, мабуть, не зможу, у нас були плани на суботу. – Які плани? Що важливіше за онуку? Я ж вам не чужа, ви ж тепер із холодильником, я вам, можна сказати, життя полегшила. А ви мені навіть… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑