Лідія сиділа на касі з втомленим від життя і людей виглядом. -Як ви мені всі набридли, очі б мої вас не бачили, – говорив її погляд. Зараз перед нею стояла повільна напівсонна молода дівчина. Таких Лідія не любила… Лідія давно пробила продукти й чекала оплати. Дівчина довго порпалася в об’ємному гаманці, перебираючи карти знижок інших […]
Євген прийшов з роботи пізно. Не встиг він закрити за собою двері, як в коридор вискочила його дружина Вероніка. – Значить так, любий, – почала вона. – Я тут подумала й вирішила – треба тобі, Євгене, на заробітки їхати! Так ми на квартиру заробимо! – Як на заробітки? – здивувався Євген. – А як же я тебе залишу? – Та куди я подінуся? Буду тебе чекати! Поїхав Євген в Польщу. Пробув там майже рік. Все працював за вказівкою дружини, щоб більше грошей привезти. Та коли Євген повернувся, вдома його чекав справжній сюрприз
-Не одружуйся, зятьку! Коли Євген вперше почув цю фразу, то подумав, що тесть просто веселун. Мало що в нього в голові? Зрештою, вони з Веронікою були разом уже п’ять років. Пора б і подумати про шлюб. До того ж, молода наречена дуже на весіллі наполягала. Від однієї думки, що всі її подруги вже заміжні, і […]
Ірина прокинулась рано. Вона швидко приготувала сніданок і пішла вдягатися. Добрих пів години вона крутилася перед дзеркалом, обираючи сукню. Потім вона нафарбувала губи яскравою помадою, підвела очі і задоволена собою глянула в дзеркало. – Ось так от! – сказала вона. – Ну тримайся Олежику, я йду! Вона привела сина в садочок ще до відкриття. Вже через кілька хвилин у дворі зʼявився той самий Олежик зі своєю донькою. – Ви пробачте мене, але в мене до вас є одне питання! – раптом сказав Олег. Ірина застигла від несподіванки
Коли від Ірини пішов Ігор, вона цілий тиждень плакала… Від туги, від нездійснених надій, від марно витрачених років… Подвійно було прикро, що Ігор завів роман із заміжньою жінкою. Виходить, що людей, яких зрадили, на світі стало на двоє більше… Добре, що в неї залишився Максим – чудовий п’ятирічний малюк. І хоч син був копією колишнього […]
Юля приїхала до матері в рідне село. Вона діставала з сумки різні смаколики, подарунки і ставила все на стіл. Мати приготувала смачну вечерю. Вони поїли. Юля помила посуд. Вони з матірʼю вийшли на подвір’я й присіли на лавку. Поклавши свої натруджені руки на коліна, мати тихо сказала: – Ну, доню, розповідай… – Мамо, а що розповідати?! – здивувалась Юля. – Я ж говорю, живу я нормально, працюю в магазині. – І в цьому магазині тобі такі гроші платять?! Не повірю ніколи! – сказала мати. Раптом Юля розплакалася: – Пробач мені, мамо! Зараз ти дізнаєшся правду
Від спогадів Юлію відволікла музика, яка заграла на її телефоні, вона відповіла і почула голос доньки: -Мамо, привіт, завтра ми приїдемо до вас увечері! У Катрусі канікули, а Ігор у відпустку пішов. Батькові скажи! -Привіт, Лізо, привіт доню! Ой, я така рада, зараз скажу батькові, от зрадіє теж. А то вже півтора року не бачилися. […]
Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. – Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як ти стояла тут, на цій кухні з Андрієм Петровичем і… – Що ти бачив, що?! – допитувалась Ольга. – Це просто смішно! – Я все бачив, Ольго. – сказав Степан. – Все! – Ти не міг нічого бачити, бо нічого цього, про що ти говориш, не було! Степан очі вирячив від здивування
Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. -Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як ти стояла тут, на цій кухні з Андрієм Петровичем і… -Що ти бачив, що? – […]
Діану повезли в пологовий будинок, і незабаром на світ з’явилися дві гарненькі дівчинки! Подзвонили її чоловік Микола і старша донька. – Вітаю, кохана! – казав чоловік в слухавку. – Я такий радий! Цілую вас усіх, моїх дівчаток! У нас із Веронікою все нормально. На другий день після народження доньок, до Діани в палату раптом прийшла медсестра. На руках у неї був маленький хлопчик. Він був більший за її доньок і плакав. – Діано, я маю до тебе важливе прохання, – почала вона з порога. Діана не розуміла, що відбувається
Діана вийшла заміж за Миколу одразу після того, як він закінчив інститут. Йому тільки вручили диплом і вже за два дні гуляли на весіллі. Людей на весіллі було багато. Потім вони поїхали жити в село. Миколі там хорошу роботу запропонували по будівництву. Микола на роботі був, а Діана більшу частину часу вдома була на хазяйстві. […]
Не встигла Наталя зранку приготувати каву, як пролунав дзвінок домофона. – Ось і Маринка! – подумала Наталя. Вона якраз чекала в гості свою подругу. Наталя взяла слухавку. – Хто там? – запитала вона. – Швидше відкривай! – раптом пролунав схвильований голос подруги. Наталя швидко натиснула кнопку. – Що це з Маринкою?! – захвилювалась вона. Через хвилину подруга не увійшла, а влетіла в квартиру, і з порога закричала: – Ти знаєш, що з Володькою трапилося?! Наталя застигла в очікуванні найгіршого
Як добре, коли після всіх цих проблем випадає вільний тиждень-другий. Такого важкого літа у Наталі ще не було – випускні іспити у школі, підготовка до іспитів в інститут, самі іспити… І ось вона – свобода! Хоч і ненадовго – скоро розпочнуться заняття. Коли вона встала вже була одинадцята година. Могла б і пізніше, але незабаром […]
Оксана ходила по кімнат, не знаходячи собі місця, вона хвилювалася, не знаючи, як новину сприйме її коханий. Відкрилися вхідні двері, повернувся Ігор. Чоловік зайшов на кухню, поцілував Оксану в щічку. – Втомився я сьогодні, – видихнув він, сівши на табуретку. – Що там в тебе за новина? Оксана мовчки простягла аркуш паперу, складений вдвоє. – Ось, дивись, – сказала вона, і передала Ігору листок. Ігор мовчки взяв його та довго розглядав. – Що ж тепер робити, – тільки й сказав він, закінчивши вивчати документи
Оксана вийшла з оглядової. Цього вона не очікувала. Вона не пам’ятала, як спустилася в сквер і сіла на лавочку. Взяла в руки телефон, тремтячими пальцями набрала номер: -Нам терміново треба поговорити… Це не телефонна розмова, давай сьогодні зустрінемося. -У мене лекції. А чому ти не на заняттях? Оксана не відповіла на запитання: -До вечора. Чекаю, […]
Рита приїхала в село, підійшла до свого будинку . – Є хтось?!, – гукнула вона, зайшовши на подвір’я. – Ви когось шукаєте? – виглянула якась жінка. – Я раніше тут жила, – пояснила Рита. – То ви сусіда маєте знати. Миколо! – вигукнула хазяйка. З сусіднього будинку вийшов чоловік, придивився до Рити і застиг. – Я давно тебе шукав! Мама перед тим, як її не стало, просила тобі дещо передати, – сказав Микола, і виніс з будинку маленьку шкатулочку. – Це вам, – сказав він. Рита відкрила її і ахнула
– Давай в село з’їздимо, Вітя. Все одно на море не їдемо, а від відпустки ще два тижні лишилися. Та й потім.., – Рита не встигла домовитись. – Ти що, Рито, що там робити у твоєму селі?, – обурився Віктор. – У тебе ж там немає нікого з рідних. Наввіщо туди їхати. – Не даєш […]
Лариса була дуже засмучена. А як же ж тут не сумувати?! Її синочок, Валерій, вирішив розійтися з Катрусею! Дівчина їй дуже подобалась і Лариса вирішила зʼясувати, що ж таке в них сталося. – Валерію, синку, а хто платив за оренду квартири, де ви з Катрусею жили? – Навпіл, звісно! – Валерій здивовано дивився на матір. – Валерію! – ахнула Лариса. – Вона ж не працювала! А продукти хто купував? – Навпіл, звісно, мамо! – Валерію… А де ж вона брала гроші? – Ніде, мамо… Лариса здивовано дивилася на сина. І тут їй на думку спала несподівана ідея
Лариса Петрівна дуже засмутилася, коли син переїхав назад до неї у квартиру. -Валерію, а що трапилося? – тривожно запитала вона, коли він оголосив їй про те, що з Катею, його дівчиною, вони розійшлися. -Ой, навіть не питай, мамо… Не хочу про це й говорити, – махнув рукою син. Катя Ларисі Петрівні подобалася. То була перша […]