Романович 
Коли маленьке цуценя вперше переступило поріг дому, воно тремтіло від страху й цікавості. Його шерсть була вогняно-руда, а очі світилися так, ніби в них горів невидимий вогник.Діти назвали його Феніксом — бо навіть у темряві його присутність дарувала тепло. Відтоді він став частиною родини: ріс поруч із ними, зустрічав зі школи, лікував сумні дні своїм … Читати далі
Біда прийшла в родину Лариси та Віктора, звідки не чекали. У звичайний будній день, коли чоловік та дружина були на роботі, Ларисі зателефонували. – Ваш син у лікарні, приїжджайте… Дорогою, жінка гадала, що могло статися з її дитиною. У момент, коли надійшов дзвінок, він мав бути на тренуванні. Передчуття біди не відпускало, змушуючи серце знемагати … Читати далі
– У мене пральна машина зламалася, синку, може приїдеш, подивишся? – про свою проблему я сказала синові ще в понеділок, але минув тиждень, настала субота, а він ніяк не відреагував. Мені 67 років, живу я у невеликому приватному будинку, містечко у нас маленьке. Олег живе відносно недалеко, але все ніяк не може знайти час, щоб … Читати далі
Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Ніна, моя двоюрідна сестра, шепотіла Артему, але досить чітко: — Вона ж працює в банку, у неї там бонуси, премії… Кажуть, Марина вже все оплатила. Уявляєш, яке буде свято? Артем позіхнув і хмикнув: — А куди їй витрачати гроші, якщо вона живе … Читати далі
– Едіку, треба поговорити! – Після привітання на весіллі, дружина, Юля, змінилася в обличчі. Від ввічливої усмішки не залишилося й сліду. – Ходімо, вийдемо на вулицю. Щось душно у кафе! – Про що поговорити? – сяючи та обіймаючи молодих, спитав Едік. – Звідки ти взяв такі гроші? Не надто коштовний подарунок молодятам?! – прошипіла Юля. … Читати далі
…І це за місяць до весілля! – Олена майже кричала, відвертаючись від Сашка. – Та мені вже байдуже, – Сашко заклав руки за спину, ніби намагаючись знайти в повітрі хоч якусь опору. – Хочеш ти чи не хочеш, але мене та мою матір ображати не треба.! – Ображати? – Олена недовірливо дивилася на нареченого. – … Читати далі
Виходячи з лікарні, Олена зіткнулася в дверях із чоловіком. – Вибачте, – сказав він, затримавшись на ній поглядом.Наступної миті погляд його став презирливо поблажливим, чоловік відвернувся від Олени, і, здається, одразу ж забув про її існування. Скільки таких поглядів вона ловила на собі. На струнких і довгоногих дівчат дивилися зовсім по-іншому. Очі чоловіків, побачивши струнку … Читати далі
– Відчепись від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я уявлення не маю чия це дитина. А може не моя зовсім? Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі. – так говорив Віктор, який був у відрядженні Валентині. А вона стояла і не могла повірити ні вухам, ні очам своїм .. … Читати далі
Прокинувшись серед ночі, Лариса відчула порожнечу поряд із собою. Розгублена, вона простягнула руку, сподіваючись відчути звичне тепло свого чоловіка, Степана. Але сон не повертався, а чоловік, здавалося, не збирався повертатися до ліжка вже хвилин п’ятнадцять. Серце Лариси забилося тривожно, і вона сіла, вдивляючись у темряву кімнати. Що, якщо щось сталося? Може, йому стало зле? Вона … Читати далі
Дружина причаїлася в квартирі, щоб дізнатися, що діється, поки чоловік у відрядженніІнга Олексіївна нервово відрегулювала фартух, підійшовши до дверей. Дзвінок пролунував знову, цього разу більш настирливо. Вона різко відкрила двері, і на порозі стояла Жанна, її донька.— Вибач, мамо. На роботі був великий завал, тому не змогла прийти раніше. Я тут ненадовго. Ігор досі в … Читати далі