Романович

Максим сидів за кухонним столом, розклавши перед собою дрібні купюри та кілька монет. Поруч лежав розкритий блокнот, де він акуратним почерком виводив колонки цифр і креслив якісь схеми. Соломія стояла у дверях і мовчки спостерігала за цією сценою. Її зарплата, яку вона щойно принесла готівкою після розрахунку за художній проєкт, виглядала зовсім дрібною на тлі … Читати далі

— Цей салат на смак наче косметичне мило, — скривилася невістка, відсуваючи тарілку. — Я таке їсти не буду. Юлія нічого не відповіла. Вона просто підійшла до столу і почала мовчки забирати всі святкові страви. — У тебе тут майонез зіпсувався, чи це якась нова модна кулінарна ідея? — Зоряна презирливо ворушила виделкою шари салату. … Читати далі

У суботу Валерія знову взялася до генерального прибирання, доводячи її до ідеальної чистоти. Вона витирала пил навіть там, де його не було, мила підлогу вдруге й розкладала речі, хоч вони вже й так лежали акуратно. Після цього дівчина продумала меню і взялася до приготування вишуканих страв — хотіла вразити матір В’ячеслава своєю гостинністю. Але щойно … Читати далі

Кіра поставила важкі пакети з супермаркету на лавку у передпокої. Пальці нили від пластикових ручок. Зі спальні долинав дивний шелест. Шурхотіли пакети, методично ляскали дверцята шафи-купе. Кіра точно пам’ятала, що Тимур залишався на кухні. Чоловік збирався обідати й дивився ролики у телефоні. Проте на кухні було тихо. Тимура не було вдома. Вона зробила два кроки … Читати далі

— Синку, приїжджай до мене в суботу, у мене серйозна розмова, — Василь сказав це таким сумним голосом, що Іван без зволікань примчався в рідне село з самого ранку. — Батьку, що сталося? Ти не захворів? Та й виглядаєш ти не дуже… — син підійшов ближче й помітив, як в очах старого зблиснула сльоза, а … Читати далі

Сестра відбила у мене чоловіка: але не очікувала наслідків. Вона завжди брала моє — сукні, парфуми, друзів. Але коли забрала чоловіка, я вирішила не плакати. Я мовчки спостерігала, як її обличчя змінювалося з кожним місяцем. Є люди, які віддають перевагу брати готове — замість того, щоб створювати. Моя молодша сестра Ніка була саме такою. З … Читати далі

– Оце нам пощастило! Тепер ми там будемо не як гості, а як господарі. *** Марина отримала у спадок будинок на березі моря. Колись у дитинстві вона жила там разом із батьками. Хата належала батькам, Марина єдина дочка. Після відходу батьків все дісталося їй. Вона давно поїхала з батьківського дому, навчалася, влаштувалася у столиці, заміж … Читати далі

Дощ періщив у великі панорамні вікна адвокатської контори, розмиваючи сірі обриси осіннього Києва. У кабінеті пахло дорогою кавою, старою шкірою крісел і чимось невловним — можливо, жадібністю, яка завжди супроводжує читання заповітів заможних людей. Олена сиділа на краєчку важкого дубового стільця, міцно стискаючи в руках зношену сумочку. Її очі запали, шкіра мала нездоровий блідий відтінок, … Читати далі

Кажуть, що перші роки подружнього життя — найважчі, бо люди притираються один до одного, вчаться ділити побут і будувати плани. Але в нашому випадку ці «перші роки» розтягнулися на два довгих десятиліття. Коли ми з Андрієм побралися, ми були молодими, закоханими й абсолютно впевненими, що море нам по коліна. Нам здавалося, що власна квартира, машина, … Читати далі

Сім років тому вони уклали негласну угоду. Тамара тоді щойно пережила болісне розлучення з чоловіком, який пішов до значно молодшої жінки, а її донька, Аліса, розірвала тривалі, але абсолютно безперспективні стосунки з музикантом. Того вечора вони сиділи на кухні, пили м’ятний чай і плакали, доки Тамара не сказала, що віднині вони будуть командою. Вони пообіцяли … Читати далі