Романович

— Вечеряти будеш? Питання було звичайним, кинутим через плече від плити, де на сковороді шкварчало м’ясо. Марина навіть не обернулася, почувши, як у замку повернувся ключ. Але відповідь чоловіка змусила її завмерти. — А? Так, звісно. Це було не його «так». Зазвичай Вадим, заходячи до квартири, скидав із себе вуличну втому разом із черевиками. Він … Читати далі

Катя розігрівала вечерю, коли у двері подзвонили. Вона глянула на годинник — о пів на восьму вечора, п’ятниця. Не чекали нікого. Діма сидів у кімнаті за ноутбуком, розбирав якісь робочі креслення. — Дімо, хтось прийшов, — крикнула Катя з кухні. Чоловік вийшов у коридор, глянув у вічко, відчинив двері. На порозі стояла Валентина Петрівна в … Читати далі

Ранковий туман над селом стелився низько, чіпляючись за пожовклі кукурудзяні стебла й сухий бур’ян при дорозі. Був початок вересня — та особлива пора, коли сонце ще гріє по-літньому щиро, але повітря на світанку вже пахне димом, терпким листям горіха і вологою, холодною землею. Галина вийшла на ґанок о шостій ранку. Її натруджені пальці звично зав’язали … Читати далі

– Вірочко, сонечко, до нас за два дні приїжджає моя сестра. – Одна? – Ну, як вона може приїхати одна, у неї чоловік, діти. Вони на два тижні. Більше їм нікуди вибратися. Родичів близьких немає. – Все зрозуміло. Ти не міг їй відмовити. Вітаю! – Як я відмовлю? Танька ж моя сестра! – Андрію, ти … Читати далі

— Вона цілий тиждень демонстративно поверталася спиною до трирічного онука й казала йому: “Іди звідси, я ж погана, по-твоєму!” — обурено ділилася Марина з подругою за чашкою чаю. — А дитина просто розмовляла уві сні й навіть не розуміла, за що на неї затаїли таку дорослу й дивну образу! Надежда Петрівна завжди вважала себе жінкою … Читати далі

— Хлопче, зачекай, навіщо ти це робиш?! Ми спеціально принесли цей самоскид у пісочницю, щоб усі дітки разом гралися, а не для того, щоб його розбирали на деталі! — голосно мовила Олена, намагаючись зупинити бешкетника. У той самий момент із сусідньої лавочки підхопилася його обурена мама, готова стати на захист свого сина!  Сонячний вересневий день … Читати далі

— Ми стояли в абсолютно сухому, спекотному полі, де над головою не було жодної хмаринки, і раптом прямо над нами почалася справжня злива! — емоційно розповідала Оксана подрузі за чашкою кави. — Дощ поливав точно в радіусі двох метрів, а за два кроки вбік земля залишалася геть сухою й гарячою!  Липень у той рік видався … Читати далі

— Вони не продаються, я їх спеціально заховала для однієї дівчини, яка щодня приходить із дитячим візочком! — суворо мовила продавчиня пекарні, перекриваючи рукою вітрину. — А тато, усміхаючись, відповідав: так це ж я якраз для цієї дівчини, своєї доньки, і прийшов їх забрати!  Прохолодний листопадовий ранок пахнув сирістю, опалим листям та свіжою випічкою, що … Читати далі

— Ти розумієш, що це не просто відкладені гроші, це цілий мільйон триста тисяч гривень, про які я дізнався абсолютно випадково?! — вигукнув Андрій, розгортаючи виписку з банківського додатка. — Я кілька років думав, що ти заробляєш сталу суму, а ти весь цей час мала власний секретний рахунок!  Суботній ранок у квартирі Олени та Андрія … Читати далі

— Якщо мій свекор ще хоч один день буде ремонтувати нашу кухонну витяжку за допомогою скотчу та старої дитячої ключки, я сама переїду жити в альтанку! — сміючись і одночасно бідкаючись, казала Вікторія подрузі. — Він перетворив нашу кухню на випробувальний полігон для своїх винаходів, а чоловік ще й подає йому інструменти!  Жовтневий ранок починався … Читати далі