Романович

— Лєна, нам доведеться розстатися. Геннадій сказав це з тією самою батьківською м’якістю в голосі, яку він вмикав, коли збирався провернути чергову підлість. Він відкинувся на спинку свого масивного крісла, переплівши пальці на животі. — Ми вирішили, що компанії потрібен свіжий погляд. Нова енергія. Ти ж розумієш. Я дивилася на нього, на його доглянуте обличчя, … Читати далі

Я виховую донечку, яку народила коханка мого чоловіка. Так, ви все правильно прочитали. Хтось подумає, що я несповна розуму жінка і мені треба лікуватися. Але прошу дослухати мою сповідь до кінця.  Тоді був 2005 рік, у нас з Олексієм була родина і приватний бізнес. Коханий мав декілька продуктових магазинів, товар возили з Польщі, Італії, Німеччини. Його … Читати далі

Ніна знала, що вона всиновлена приблизно з трьох років. Саме в цьому віці батьки стали обережно та грамотно підводити її до думки, що вона не рідна дочка. – Мамо, а звідки я взялася у вас? ― питала Ніна так само, як усі діти у її віці. ― Ми тебе взяли у спеціальному будиночку, де є … Читати далі

Галина поверталася додому з Італії після чергових трьох років заробітків. Вона везла валізи з гостинцями для дітей та онуків, а в душі – втому, яку вже не могла сховати. В автобусі, дивлячись у вікно, вона думала: «Ось приїду, трохи відпочину, може, на городі щось підроблю, та й знову треба буде їхати… Бо ж як без грошей? … Читати далі

— Хіба це борщ? Вода червона! — Анатолій Іванович тицьнув ложкою в тарілку і відсунув її. — Галочка моя за пів години такий наваристий робила, що ложка стояла! Я стиснула кулаки під столом. Три години. Цілих три години я стояла біля плити. М’ясо вибирала найкраще, овочі пасерувала, буряк окремо тушкувала. — Тату, борщ чудовий, — … Читати далі

Чоловік у старенькій куртці та величезних чоботах з цікавістю зазирав у салон авто, де сиділи Наталка з Євгеном. -Ви по машину? – запитав він. -Так, – кивнула дівчина. Мужичок посміхнувся. Вони дійсно приїхали купувати в це село машину і вже четвертий раз зупинялися, щоб запитати дорогу. -Ну так вам зараз на першому повороті треба праворуч, … Читати далі

-Так і оголосив, я так думаю, що він відчуває, що я до розлучення готова внутрішньо, тепер тисне на жалість, що йому йти нікуди. Але це не моя проблема, — каже Ольга – Дорослий мужик з руками та ногами, хто винен, що він своє так і не нажив? А винною він мене вважає. Спочатку я заміж … Читати далі

– Забрати тебе з роботи? З чого це? У нас що, автобуси припинили ходити? – Невдоволено сказав Олег, відповідаючи на дзвінок своєї нареченої. – Ніжку підвернула? І що, не зламала ж! До мене друзі прийшли, по-твоєму, я маю їх кинути й бігти до тебе? Давай-давай, йди на автобус, не викаблучуйся. У крайньому разі, виклич собі … Читати далі

Мені 46. Місяць тому я народила двійнят – хлопчик Артурко та дівчинка Оленка. Передати словами не можу, що я відчуваю, коли дивлюся на своїх діток. Щастя, радість, сльози, тепло всередині. Ну аж розпирає, чесно. Тільки от ні моя мама, ні рідна сестра не приїхали навіть на виписку. Родичі зі сторони чоловіка також проігнорували народження наших … Читати далі

Не стало Сергія Ігоровича… Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не оформили. Квартира хороша, хоч і не велике місто, а гроші за неї можна пристойні отримати. Навіть ремонт не потрібно робити, все чисто й гарно. Дружини вже раділи, і думали куди гроші витратити, на подорожі чи … Читати далі