-Тетянко, ми до вас їдемо на всі вихідні, – говорила в слухавку сестра Тетяни. – Сподіваємось, як завжди на тортик. Діти дуже просили. Ну і все інше. -Як їдете? Вже їдете? А що ж ви раніше не попередили? – Тетяна застигла від здивування з телефоном в руках. -Та навіщо попереджати, ми ж як завжди. Усією […]
– Сашко, ви це, з дружиною тихіше не можете? У суботу нам спати не давали, та й сьогодні також. Звідки маєш стільки енергії? Олександр задоволено усміхнувся, але потім одразу ж змінився в обличчі. – В сенсі в суботу? Я взагалі до батьків в село їздив! – обурено відповів він
Сашко увійшов в ліфт і солодко позіхнув. Жінка всю ніч не давала спати, але він ні про що не шкодував. На шостому поверсі ліфт зупинився і до нього приєднався його сусід Вадим, підморгнув йому і сказав: – Сашко, ви це, з дружиною тихіше не можете? У суботу нам спати не давали, та й сьогодні також. […]
“– А-а, вам аби швидше мене на той світ спровадити? Ну дякую, онученько! Так і знала, що ви всі сидите і чекаєте, коли мене вперед ногами винесуть!
“– А-а, вам аби швидше мене на той світ спровадити? Ну дякую, онученько! Так і знала, що ви всі сидите і чекаєте, коли мене вперед ногами винесуть!– Совісті в тебе немає, Юля! Бабуся твою маму виховала, людиною зробила, а ти її тепер хочеш на вулицю виставити, житло забрати! Юля здивовано моргнула. Вона навіть не зрозуміла, […]
— Свекруха пpинизила мене просто на моєму дні народження, але вона не знала, що я — приватний детектив і вже давно за нею спостерігаю.
— Кохана, познайомся, це моя мама, — Діма взяв мене за руку, і я відчула легке тремтіння його пальців. Жінка в бежевому костюмі оглянула мене з ніг до голови, як сканер в аеропорту. Усілася посмішка, але очі залишилися холодними. — Вероніка Павлівна, — подала вона руку з ідеальним манікюром. — То ти ось яка, Катю. […]
«Коли ж тебе вже не стане?» — прошепотіла невістка біля мого лікарняного ліжка, не знаючи, що я все чую і диктофон усе записує.
«Коли ж тебе вже не стане?» — прошепотіла невістка. Її подих був теплим і пахнув дешевою кавою. Вона думала, що я без свідомості — просто тіло, начинене ліками. Але я не спала. Я лежала під тонкою лікарняною ковдрою, і кожен нерв у моєму тілі був натягнутий, як струна. Під долонею, схований від чужих очей, лежав […]
– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно
– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно. Травневе ранкове сонце заливало світлом нотаріальну контору. У кутку мірно гудів кондиціонер, у повітрі чутно запах свіжозвареної кави з приймальні. Звичайний день, коли ухвалюються доленосні рішення. – Мама знає, як вчинити, – Яна акуратно […]
– Гаряче неси, здалися нам твої розваги! – Рідня невістки намагалася зіпсувати ювілей, але всі отримали по заслугах
Людмила всоте поправила серветки на столі. Глянула на годинник. До приходу гостей залишалося ще пів години. Її шістдесятиріччя – подія, до якої вона готувалася з особливим трепетом. Роки навчили її цінувати кожну мить, і цей ювілей вона хотіла провести так, щоб він запам’ятався не лише їй, а й усім гостям. На столі красувалися акуратно сервіровані […]
– Юля, що ти вирішила? Продаємо бабусину квартиру? – нетерпляче спитав Артем у дружини. – Чи ти хочеш усе життя просидіти у злиднях
– Юля, що ти вирішила? Продаємо бабусину квартиру? – нетерпляче спитав Артем у дружини. – Чи ти хочеш усе життя просидіти у злиднях? – Зрозумій, бізнес вимагає початкового капіталу і ти мусиш мені допомогти. Ми ж одна команда! – Ні, всоте тобі кажу! Відчепись від мене з цим продажем! Юля просто ненавиділа ці розмови. Вона […]
Там, де ніжність вважають слабкістю…
– На дідька трирічній дитині букет квітів? – Юля нахилилася над вазою, та втягла носом солодкий аромат. – Не розумію тебе. На ці гроші можна було хороший торт замовити, або викликати аніматорів. – А ти й не зрозумієш мене, – тихо, майже пошепки сказала Лєра. У кімнату вбігла маленька Єва і смикнула матір за спідницю. […]
– Андрію, ми ж все обговорили. Яке свято? У нас двомісячна дитина, я не висипаюся, ледве на ногах стою. – Я розумію, але мамі дуже хочеться відзначити. Все-таки у мене ювілей – тридцять п’ять років
Олена притиснула до себе маленького Кирюшу, який заснув після годування. Вона обережно поклала його в ліжечко, намагаючись не розбудити. Останні два місяці перетворилися в нескінченну низку недосипання, годівель і кольок. Грудне вигодовування ніяк не налагоджувалося – молока було то занадто багато, то мало, а малюк часто вередував. Вона почула, як грюкнули вхідні двері – повернувся […]