Романович

– Вірочка, так не можна, – у голосі матері чулося співчуття і тривога, – Наташа, звичайно, не має рації. Але доля її вже покарала. Вибач ти її, ви ж рідні сестри! – Ти серйозно, мамо? – Спокійно, без видимих ​​емоцій запитала Віра, – рідні? Цікаво, чи вона пам’ятала про це, коли руйнувала моє життя? – … Читати далі

– Людко, ти збожеволіла на старості років! У тебе онуки вже в школу ходять, яке весілля? – Такі слова я почула від сестри, коли сказала їй, що виходжу заміж – Людко, ти збожеволіла на старості років! У тебе онуки вже в школу ходять, яке весілля? – Такі слова я почула від сестри, коли сказала їй, … Читати далі

– Михайле, тут таке. Коротше, якийсь незнайомий чоловік у твоєї матері ошивається. Приїжджай швидше У своїх мріях Михайло завжди хотів купити матері будиночок та перевезти її туди. Все життя Віра Іванівна ростила сина одна, блукаючи по орендованих квартирах і працюючи на кількох роботах одночасно. Батька Михайла не стало, коли тому було всього два рочки, і … Читати далі

“Ірина взяла пальто чоловіка і раптом знайшла в кишені якийсь дивний поштовий конверт. Судячи зі штампу, йому було двадцять років. – Значить ми з Сашком вже кілька років були одружені! – подумала Ірина. Надісланий він був із Одеси, на адресу, де раніше жили батьки чоловіка, але чомусь без прізвища й імені відправника. Ірина відкрила конверт … Читати далі

– Знову ця шавка під ногами крутиться! – пробурчав Микола з м’ясного ряду. – Коли вже влада цих бродячих прибере? Марія Павлівна розкладала на прилавку останні помідори, коли помітила, як Микола з м’ясного ряду, жбурнув порожню банку прямо у бік собачого хвоста. – Знову ця шавка під ногами крутиться! – пробурчав він, не дивлячись. – … Читати далі

– Ой, та ну їх ці соцмережі, стільки часу йде. Навіщо мені дивитись, хто куди їздив, що їв, що купував. Нудно все це, краще фільм подивлюсь хороший, чи книгу почитаю. І свої фотографії не хочу викладати, кому це треба? Настя затишно вмостилась на дивані. Гаряча кава, улюблені цукерки, можна подивитися цікавий фільм. У свій вона … Читати далі

Наш з Марійкою батько поїхав кудись на заробітки, і зник, коли я навчався у п’ятому класі, а сестра – у першому. Точніше, тоді він зник із кінцями. А раніше просто їхав і зникав на кілька місяців. Одружені вони з матір’ю не були, батько був вільним соколом. От і їздив країною то туди, то сюди. Повертався, … Читати далі

– Мамо, ти ще не спиш?Ірина Андріївна здригається, і зі зітханням відповідає: – Що-небудь важливе? До ранку не може почекати? Я так міцно заснула – втомилася сьогодні жахливо… – Мамо, ти не сердься, це дуже-дуже важливо! – Настя забирається до матері в ліжко. – Мамо, ти послухай. Ти ж хотіла онука? Тихо-тихо! Знаю, що ти … Читати далі

Валентина поправила фоторамку на стіні, прискіпливо оглянула результат, і посміхнулася. У новій квартирі поступово ставало затишно. Після весілля минуло лише два місяці, але дівчина вже встигла створити в орендованому житлі атмосферу справжнього будинку. – Максиме, вечеряти! – покликала Валентина чоловіка, розставляючи на столі тарілки з пастою та соусом. – Вже йду, – озвався Максим зі … Читати далі

— Вибачте, що так пізно, але нам більше нікуди йти. -Тепер ваш дім буде і нашим,- почервоніла найкраща подруга дружини із сином на руках, і впевнено увійшла. Чоловік сором’язливо опустив очі. Світлана тримала на руках синочка, затягуючи велику валізу в коридор. — Звісно, заходьте,- Настя відчинила ширше вхідні двері. Сергій мовчки стояв, опустивши голову. — … Читати далі