Романович

Це був один із тих теплих травневих вечорів, коли повітря пахне бузком, а молодість здається нескінченною. Ми сиділи на відкритій терасі улюбленого кафе нашої компанії. Тоді я вже кілька місяців зустрічалася з Олексієм — моїм нинішнім чоловіком. Олексій був спокійним, врівноваженим, з ним було затишно. Але того вечора мої очі, як і очі багатьох дівчат … Читати далі

Сонце ледь пробивалося крізь брудне скло кухонного вікна у квартирі, де запах старої кави змішувався з ароматом чийогось роздратування. Катерина Іванівна стояла посеред кухні, міцно стискаючи в руках поліровану паличку, на яку опиралася. Кожен крок віддавався гострим поколюванням у попереку. Сорок років на текстильному виробництві, у постійному нахилі, де протяги були звичними гостями, залишили свій … Читати далі

— Знаєш, Ігорю, я завжди цінувала твою любов до батьків, але наш дім — це місце, яке ми побудували разом, цеглина за цеглиною, сплачуючи кожну квитанцію порівну. Коли твоя мама почала диктувати нам свої правила, я подумки готувалася. до найгіршого, знаючи, як важко тобі їй суперечити. Але те, як ти впевнено заступився за наш світ … Читати далі

В школі всі обговорювали новину – Леся Володимирівна звільняється і їде за кордон. Директор не дуже хотів відпускати таку чудову вчительку української мови, яку, до того ж, дуже любили її вихованці. Покликав до себе в кабінет, просив подумати. – Лесю Володимирівно, ну як же так? – Михайло Іванович розвів руками, дивлячись на мене поверх окулярів. … Читати далі

Листопадовий вечір був вологим і непривітним. Вітер ганяв по асфальту пожухле листя, яке нагадувало маленькі човники, що шукали притулку біля під’їздів. Марта прийшла з роботи близько шостої. Вона працювала старшим менеджером у логістичній компанії, де постійні дзвінки та звіти висмоктували сили, наче губка. Вдома вона сподівалася лише на одне — тишу та можливість нарешті зняти … Читати далі

Довший час я вважала, що у всьому винна свекруха, а тепер я зрозуміла, що мій чоловік теж не святий. До цієї думки я йшла довго, крізь роки образ, побутових суперечок та сімейних драм. Коли ми з Ігорем тільки одружилися, мені здавалося, що ми ідеальна пара, а попереду на нас чекає лише щастя. Але життя в … Читати далі

З ранньої весни до пізньої осені я живу на дачі. В місто приїжджаю лише в разі потреби, коли вже зовсім притисне. Ну а що там робити в тих чотирьох стінах, коли на грядках усе цвіте, пташки співають, і повітря таке, що пити можна? Дача — це моя віддушина. У середу минулого тижня приїхала я з … Читати далі

Осіння прохолода у Львові завжди приносила з собою особливий запах вогкої бруківки та міцної кави. Галина стояла біля вікна своєї просторої квартири, дивилася на верхівки дерев і згадувала зовсім інші часи. Часи, коли замість аромату дорогого парфуму її оточував запах дешевого прального мила та старої картоплі, яку батьки передавали з села у важких полотняних мішках. … Читати далі

Олена сиділа за кермом свого позашляховика, міцно стискаючи шкіряне кермо. Поруч на пасажирському сидінні лежав важкий пакунок із дефіцитними ліками, які вона годинами шукала по аптеках обласного центру. Щоразу, коли дорога повертала в бік батьківської хати, серце стискалося від знайомого з дитинства відчуття самотності та меншовартості. Вона вже давно не була тією заляканою дівчинкою, яка … Читати далі

— Ти нездара і ні до чого не годишся! — кричав Олексій, ходячи по кімнаті у своїх незмінних сірих штанах. — До речі, вчора, коли ти пішла на свою роботу, мама довго плакала. Вона сказала, що розраховувала, що у мене все складеться по-іншому. І мені спало на думку, що я з нею абсолютно згоден. Ти … Читати далі