Романович

Весілля було скромним, але гарним. Олена стояла в білій сукні, яку вибирала три місяці, і дивилася на Ігоря — свого чоловіка — з такою ніжністю, що подруги шепотілися: «От це любов». Ігор був уважний: поправляв фату, подавав руку, виходячи з машини, шепотів компліменти. Після розпису він на руках проніс її через поріг її — тепер … Читати далі

У двокімнатній квартирі на п’ятому поверсі пахло кислим молоком, пральним порошком і безнадією. Олена стояла посеред вузького коридору, тримаючи на руках п’ятнадцятимісячного Павлика. Хлопчик тер очі кулачками й капризно скиглив, вимагаючи сну, але в повітрі зависла така густа напруга, що навіть дитина відчувала тривогу. Навпроти стояв Андрій. Його очі були налиті втомою після чергової подвійної … Читати далі

Ця неділя мала бути ідеальною. Однією з тих, що пахнуть ваніллю, свіжою постільною білизною і спокоєм, який буває лише в родинах, де всі бурі вже нібито залишилися позаду. За вікном накрапав дрібний осінній дощ, змиваючи з вулиць залишки літнього пилу, а в нашій кухні було тепло. Я щойно дістала з духовки гарбузовий пиріг з корицею … Читати далі

Коли рієлторка простягла теку з документами, Марина відчула, як щось затріпотіло в грудях — не від радості, а від дивного передчуття. Нова квартира. Їхня власна. Три кімнати в новобудові на Проспекті Свободи, з панорамними вікнами й видом на парк. Сергій стиснув її руку, усміхаючись так, ніби вони щойно виграли в лотерею. — Вітаю вас, — … Читати далі

Свекруха при всій родині заявила, що мої батьки сидять на шиї в її сина. Її очікувала несподівана реакція Павла. Коли Рита вперше прийшла до батьків Павла, вона найбільше уникала не розмови, а власної незручності. У просторій вітальні все стояло так правильно, що навіть чашки на підносі здавалися розставленими по лінійці. Світлий диван, важкі штори, скляний … Читати далі

— Дружина повернулася з відрядження й побачила, хто скрашував самотність її чоловіка. Варя поклала телефон на стіл і втомлено потерла очі. Чергове відрядження до Одеси — третє за цей місяць. Вона подивилася на годинник: майже десята вечора, Маша має спати, завтра до школи. Федір не відповідав на дзвінки весь вечір. «Напевно, знову образився», — подумала … Читати далі

— Я порвала свій браслет і загубила одну важливу намистину прямо у себе на кухні. Ми тоді обшарили кожен куточок, вимили все до блиску, але так її й не знайшли! А через кілька років, продавши ту квартиру й виїхавши за кордон, я раптово виявила цю саму намистину в кишеньці новенького гаманця, купленого вже в Іспанії! … Читати далі

Віктор крутився перед величезним дзеркалом у передпокої, розправляючи лацкани дорогого, з голочки, костюма. Тонка вовна кольору мокрого асфальту сиділа на його атлетичній фігурі бездоганно. Він збирався на корпоратив — головну світську подію року в їхньому місті, благодійний вечір, організований компанією, де він обіймав високу посаду завдяки зв’язкам тестя. Аліна спостерігала за ним із дверного отвору … Читати далі

— Яку дивну звичку чи переконання з минулого вам заклали ще в глибокому дитинстві? У мене це було переконання про те, що перші страви й супи обов’язково треба їсти щодня, бо інакше шлунок “образиться”! Згадайте всі ці дивні правила, якими нас лякали бабусі та батьки біля кухонного столу!  У затишній львівській кав’ярні пахло свіжозмеленими кавовими … Читати далі

Добре пам’ятаю цей страшний день п’ятнадцять років тому. Я стояла перед мамою, як школярка, яка провинилася, смикаючи в руках край своєї блузки. Мама неквапливо відламала шматочок тістечка, запила його чаєм і нарешті промовила: –  Я тобі кажу востаннє: не роби, як недолуга. У тебе багато перспектив, все життя попереду, а ти хочеш зв’язати себе по … Читати далі