Романович

– Який у тебе гарний будинок, Лідочко, доглянутий. Ви тут житимете? Як же пощастило моєму синові? – сказала свекруха відразу після весілля. – Ми звичайно теж не бідуємо, у нього велика квартира. Три кімнати. З колишньою дружиною вони там і мешкали, але це була така безгосподарна особа. – Втекла вона без пояснення. За три роки … Читати далі

– Сподіваюся, зарплату тобі цього разу не затримають. – Невдоволено промимрила свекруха, наливаючи собі чаю, і сідаючи навпроти мене. – Минулого місяця був одиничний випадок. У нас так після Нового року щоразу, – озвалася я. Я чудово розуміла, до чого хилить Софія Іванівна. – Гені потрібна шапка нова, треба допомогти моїй дочці, мені купити… – … Читати далі

Тільки після того, як Яна з Антоном почали жити разом, вона зрозуміла, що він не той, за кого себе видавав. З Антоном вона була м’якою та ніжною, такою душечкою. Коли тільки зустрічалися, вона намагалася довести, що кохає його, і навіть говорила, що їй без нього не жити. Ні, вона звичайно не лила сльози біля вікна, … Читати далі

– Владе, ти знаєш, мені знову тітка Оля дзвонила… Її простота і нахабство не має меж. Я так більше не можу… Мало того що її апетити зростають, так вона ще й принижує мене! Молода жінка подивилася на чоловіка, а її очі наповнювалися сльозами… – Риммо… – Влад хотів щось заперечити, але дружина його перебила: – … Читати далі

– Збирай свої речі і провалюй, – Наталя влетіла у ванну, де чоловік лагодив пральну машину. – Куди? – сторопів він. – Куди хочеш. Тільки подалі від мого будинку. – Наталю, ти чого? – Федір від несподіванки впустив викрутку… – Якщо ти через пральну машину, то я її зараз полагоджу. Вона всього-то три дні не … Читати далі

– Галю, мама з Вікою на Новий рік прийдуть до нас, тож завтра поїдемо за продуктами. – Я думала, ми запросимо Олега з Катею, – розгублено сказала Галина. – Минулого разу ми в них святкували і домовилися, що цього року ми їх приймаємо. – Новий рік це сімейне свято. Минулий раз був винятком. У нас … Читати далі

– Тетяно, а що відбувається? – Ольга Степанівна розгублено оглядалася у порожній вітальні. – Де стіл, де все? – Вибачте? – Тетяна відірвалася від ноутбука, за яким захоплено працювала, коли свекруха увійшла в будинок. – Ольго Степанівна, я вас не розумію! Ви про що? Ольга Степанівна невдоволено дивилася на невістку. – Чому досі нічого не … Читати далі

– Пані Лідо, а що, у вас дітей немає? – запитала мене моя лікарка, коли побачила, що за два тижні в лікарні до мене ніхто не прийшов. – Немає, – збрехала я, бо мені було соромно зізнатися, що жоден з моїх двох синів не знайшов часу, щоб провідати мене. – Мамо, у вас же є … Читати далі

– Катю, у нас із батьком гроші закінчилися! Коли ти збираєшся приїхати? – запитала Ангеліна Михайлівна в доньки. Такі дзвінки надходили щотижня. То гроші потрібні, то у квартирі щось ламається, то раптово щось потрібно привезти. Сім’я перебралася до Дніпра 20 років тому, коли Каті виповнилося 10 років, а її старшій сестрі Світлані – 18. Саме … Читати далі

– Вітаю, коханий, у нас буде синок! – Юля дивилася на екран телефону не відриваючись. “А якщо це повідомлення прийшло помилково на телефон чоловіка, а я… Ні… не може бути, мій Ігор він не такий, у нас дві доньки…”. Юлія, не знімаючи кросівки, пройшла на кухню і схопила склянку води. Холодна вода ніяк не допомагала … Читати далі