Пані Лідо, а що, у вас дітей немає? – запитала мене моя лікарка, коли побачила, що за два тижні в лікарні до мене ніхто не прийшов. – Немає, – збрехала я, бо мені було соромно зізнатися, що жоден з моїх двох синів не знайшов часу, щоб провідати мене. – Мамо, у вас же є гроші, от і купите собі все, що треба, – заявила мені старша невістка. – А у нас нема часу

– Пані Лідо, а що, у вас дітей немає? – запитала мене моя лікарка, коли побачила, що за два тижні в лікарні до мене ніхто не прийшов. – Немає, – збрехала я, бо мені було соромно зізнатися, що жоден з моїх двох синів не знайшов часу, щоб провідати мене. – Мамо, у вас же є … Читати далі

– Ангеліно Михайлівно, припиніть експлуатувати мою дружину. Вона і працює, і піклується про дітей – старший незабаром піде до школи

– Катю, у нас із батьком гроші закінчилися! Коли ти збираєшся приїхати? – запитала Ангеліна Михайлівна в доньки. Такі дзвінки надходили щотижня. То гроші потрібні, то у квартирі щось ламається, то раптово щось потрібно привезти. Сім’я перебралася до Дніпра 20 років тому, коли Каті виповнилося 10 років, а її старшій сестрі Світлані – 18. Саме … Читати далі

– Ось так. У нього буде син, я побачила повідомлення на телефоні, а він не став відмовлятися і зізнався

– Вітаю, коханий, у нас буде синок! – Юля дивилася на екран телефону не відриваючись. “А якщо це повідомлення прийшло помилково на телефон чоловіка, а я… Ні… не може бути, мій Ігор він не такий, у нас дві доньки…”. Юлія, не знімаючи кросівки, пройшла на кухню і схопила склянку води. Холодна вода ніяк не допомагала … Читати далі

Бабуся знала, що цей день рано чи пізно настане, і внук захоче продати її дім. Розуміла, що хата пустує, що доглядати її нікому, але це було сумно, бо ж саме там залишилося стільки спогадів, та що там казати, там залишилося її життя. – Ну що ж, так тому і бути… – прошепотіла вона собі. Та коли Тарас запропонував поїхати в село на Різдво, вона зраділа. Ярина їхала в машині й чекала, що ось-ось онук скаже їй про покупців. Але він мовчав. Коли вони під’їхали до рідного двору, вона застигла. Замість її похиленої хатинки стояв гарний, доглянутий будинок. – Тарасику, синку… що це?.. – ледве вимовила вона

Тарас без вагань забрав до себе бабусю, адже вона була для нього єдиною рідною людиною. Мама хлопця після розлучення з батьком виїхала в Америку і забула як про своє колишнє життя, так і про сина. Батька не стало ще 10 років тому, тож у Тараса не було на кого опертися, і він був змушений усього … Читати далі

– Ось тобі моя пасія! – засміявся Максим. А потім звернувся до сестри: – Уявляєш, донька наговорила, що в мене інша тітка

– А в тата є інша тітка, він із нею на машині їздить.Слова ці обрушилися, немов грім серед ясного неба. Жінка, яка одягає доньку в дитячий садок, завмерла. Швидко глянула на годинник і тільки в цю секунду зрозуміла, що сказала дівчинка. – Тато їздить з іншою тіткою. Він на машині приїжджав, і потім я його … Читати далі

– Костю, ти на мене тільки не ображайся, коли все прочитаєш. Може, ти мене зрозумієш, не знаю. Просто вибач мені, поки я жива ще

– Костю, коли додому прийдеш, піднімися на другий поверх. Там за портретом бабусі твоєї є невеличка схованка… Ти її відкрий і дістань звідти скриню… Тільки саму скриньку не відкривай. От коли мене не стане, тоді й подивишся… Жінка тяжко зітхнула. Вона спробувала повернутись на бік, але сил не було. У лікарняній палаті стояв запах медикаментів. … Читати далі

– Кирило! Яка спадщина! Про що ти говориш! – Вигукнула Тася. – Я просто дуже добре знаю твою мачуху. Вона, напевно, вже встигла до нотаріуса збігати

Тася, витерла на сльози, що заливали очі, швидко збирала сумку – часу залишалося в обмаль. Зараз Кирило довезе її до вокзалу, і за добу вона опиниться вдома. Але це не радісний візит. О п’ятій ранку їй зателефонувала Раїса – друга дружина батька – і сказала, що тата більше немає. Тася не відразу зрозуміла, в чому … Читати далі

– Наталя гірко посміхнулася. – Твій вибір – почекати, й отримати все готове! А мій – бути поряд до кінця. Знаєш, що тітка казала в останній місяць? “Де Оля? Чому вона не приходить

“Суд закінчився. Квартира твоя. Ключі забереш завтра.” Ольга Сергіївна перечитала повідомлення вп’яте. У горлі пересохло, а пальці, що тримали телефон, помітно тремтіли. П’ять років боротьби, безсонних ночей, та нескінченних розмов з адвокатами, вмістилися в ці сухі рядки. – Що, мамо, знову у своєму телефоні? – Олексій поставив перед нею кухоль з чаєм. – Новини якісь? … Читати далі

— Ніна Аркадіївна, — стримано сказала Марина. — Ви забули розплатитися.

— Ніна Аркадіївна, — стримано сказала Марина. — Ви забули розплатитися. — Та що ти, — посміхнулася та. — Ми ж свої! Ти ж не думаєш гроші з рідних брати?… …Марина завжди мала пробивний характер. Навіть коли вони з Вадимом почали зустрічатися, саме вона була ініціатором весілля. Вона знала, чого хоче від життя — і … Читати далі

Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син з ненавистю в очах дивився на ошелешену Наталку.

– Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син з ненавистю в очах дивився на ошелешену Наталку. – Гліб, синочку, ти що? Що сталося? – Я все знаю… мама. Останнє слово хлопчик виплюнув в обличчя матері. – Ну розкажи мені, я теж хочу знати, – спробувала перевести в жарт Наталка і підійшла обійняти … Читати далі