Романович

— Любомире, ти взагалі розумієш, що кажеш? Яку ще половину? Ми ж разом цю оселю по цеглинці збирали! — А що тут незрозумілого, Надіє? Я полюбив іншу людину. Вона молодша, у нас буде спільна дитина. Квартиру виставляємо на продаж, гроші ділимо порівну, а далі кожен влаштовує своє життя окремо. Мені байдуже, де ти шукатимеш собі … Читати далі

— Розвертай авто, інакше я просто вийду на найближчій зупинці й поїду назад автобусом, — спокійно, але дуже твердо мовила Соломія. — Солю, та заспокойся, ми ж уже майже за містом. Який автобус у такій сукні? — Звичайний приміський. Мені байдуже на сукню. У мене сьогодні тридцятиріччя, а ти везеш мене до своєї мами вибирати … Читати далі

Олена влетіла у квартиру, як вихор, навіть не знявши туфлі. У руках у неї тріпотіли роздруковані аркуші з підтвердженням бронювання, а на обличчі сяяла усмішка, яку чоловік не бачив уже кілька місяців. — Сергію! Сергію! — закричала вона ще з порога. — Ти не повіриш! Я таке знайшла! Сергій вийшов із кухні з кухлем чаю … Читати далі

Мишко та Сергій жили в одному будинку. Все життя. Разом носилися подвір’ям, грали у футбол, розбивали коліна та брехали батькам, що це не вони розбили скло у під’їзді. Хлопчики дружили з дитинства, були нерозлучні, і здавалося, що так завжди буде. Їхні матері теж товаришували, батьки разом їздили на рибалку у суботу, бабусі обмінювалися рецептами та … Читати далі

– Руслан, ти справжній мужик! Дружині з тобою пощастило, – сказала Лідія Іванівна, піднімаючи келих. – Лише рік одружені, а вже така важлива подія! –  Залишилось ще сина народ ити та дерево посадити! – Родичі загули, вітаючи Руслана. Даша сиділа поряд і мовчала. Вона чудово знала, що сталося насправді. Але поки що не збиралася псувати … Читати далі

Марина витерла руки об рушник і оглянула кухню. Стільниця блищала, посуд стояв рівними стосами у шафі, підлога була вимита до рипіння. Вона видихнула з полегшенням — можливо, сьогодні Валентина Петрівна залишиться задоволеною. — Мариночко! — донісся з кімнати голос свекрухи. — Ти там закінчила? — Так, Валентино Петрівно, іду. Марина пройшла до вітальні, де свекруха … Читати далі

Олена прокинулася від звуку води, що лилася на кухні. За стіною гримів посуд, чулися кроки. Галина Павлівна вже хазяйнувала, хоча було лише сьома ранку. Свекруха вставала раніше за всіх і починала день з того, що перевіряла, чи все на своїх місцях. Олена потягнулася і подивилася на Сергія, який спав поруч. Чоловік лежав на спині, розкинувши … Читати далі

– Все, Артеме, з мене вистачить! Мій терпець урвався! – Катя з гуркотом кинула на кухонний стіл зв’язку ключів. – Твоя мати знову приходила без попередження! Я приходжу з роботи втомлена, а у нас сільничку переставили на іншу полицю, і штори задерті не так! Це ж чиста самоврядність! Артем, що сидів за ноутбуком, втомлено зітхнув … Читати далі

— Тут по знижці на вас нічого немає за розміром, — зверхньо кинула власниця магазину, навіть не глянувши в мій бік, і розвернулася до виходу. — Дякую за турботу, але я шукаю не знижки, а гарну сукню з нової колекції! — спокійно, але впевнено відповіла я, дістаючи з сумочки картку.  Випадкова зустріч  змусила двох абсолютно … Читати далі

— Тобі просто стало ліньки, ти давно перестала бути нормальною дружиною, тому я знайшов ту, яка вміє цінувати чоловіка, — спокійно заявив Андрій, застібаючи дорожню валізу. Надія стояла біля дверей і дивилася на нього так, ніби бачила вперше за п’ятнадцять років спільного життя. Усередині не було ні сліз, ні бажання кричати. Тільки дивне відчуття полегшення, … Читати далі