Автор Романович
Аліна сиділа в кріслі бабусі і дивилася на родичів, які зібралися у вітальні. Квартира в центрі, з високими стелями, здавалася занадто великою для цієї розмови. За вікном шуміло вечірнє місто, а тут панувала тиша, яку порушувало лише цокання старовинного годинника… Продовжити читання →
– Людо! Ти вдома? – покликав дружину Василь, увійшовши до квартири. – Я на кухні, – відповіла Людмила. Сьогодні вона прийшла додому раніше і зайнялася приготуванням вечері. Василь роздягнувся, вимив руки і зайшов на кухню. – А чому ти не… Продовжити читання →
Кришталева ваза розлетілася на осколки, вдарившись об стіну в сантиметрах від голови Андрія. Він навіть не здригнувся — напевно, підсвідомо чекав цього. Фінальної крапки в розмові, яка почалася багато місяців тому, ще до хвороби Михайла. — Йдеш? — голос Марини… Продовжити читання →
-Мамо, мамо, ти що, спиш? Вставай, мамо.Єгорка давно прокинувся і шарпав, шарпав маму, а вона не відповідала. Вже й Олька прокинулася і почала задирати вгору товстенькі ніжки з круглими п’ятками.А мама все спить і не прокидається. Удома холодно, Єгорка пішов… Продовжити читання →
— Алло, я з батьками поговорив! Все, є план! Голос Віктора, бадьорий і перебільшено життєрадісний, увірвався в квартиру разом з ним самим. Він пролунав чужорідно і голосно в тому маленькому світі спокою, який Алла з таким трудом вибудовувала навколо себе… Продовжити читання →
Маргарита Іванівна вже зібралася йти, як раптом почула дивний шум у спальні. — Ти не одна, чи що? — нахмурилася господиня квартири і несхвально подивилася на Анну. — Я ж просила нікого не приводити! Жінка швидко підійшла до спальні, рішуче… Продовжити читання →
Оля дивилася на дві смужки і не могла повірити у своє щастя. Таке довгоочікуване і вимолене. Вона набрала номер чоловіка.— Вітаю, ти станеш татом. А ввечері, коли обоє прийшли з роботи, сиділи обійнявшись і мріяли, коли візьмуть на руки свого… Продовжити читання →
─ Ну що, час їхати за матір’ю, ─ з тугою в голосі сказав Віктор, ─ може, якось без мене? ─Гаразд, не напружуйся, сама заберу, ─ відповіла Ірина, а сама подумала: «Як швидко пролетіло літо…» Наступного дня зранку вона приготувала чоловікові… Продовжити читання →
Вероніка Григорівна вийшла з кабінету лікаря засмучена. Ще б пак, її побоювання підтвердилися, вона знову чекає дитину. Є багато жінок, які тільки й мріють про це. Вони лікуються, платять великі гроші, аби тільки почути цю фразу – у вас буде… Продовжити читання →
— Микола Андрійович, мій син у лікарні. Можна я сьогодні раніше? — А у мене квартальний звіт, — відрізав Микола, не піднімаючи очей від ноутбука. — Усі особисті проблеми вирішуємо у вільний від роботи час. Менеджер Олена стиснула в руках… Продовжити читання →