Романович 
Я два дні лежала з температурою, а ти навіть чаю не зробив! Ти не чоловік, а марна істота! А тепер, коли захочеш пожерти готуватимеш сам! Дмитре Дмитре, будь ласка сходи в аптеку. Голос був чужий, сухий і ламкий, мов листя, що підвисло на підвіконня. Олеля ледве впізнала його. Він дряпав пересохле горло, і кожне слово … Читати далі
— Аня, а ти чого ще в піжамі? Перед чоловіком треба завжди виглядати охайно і елегантно. Іди, вмийся, а нам з Вітею треба дещо обговорити. — Та що ви кажете! Припиніть вказувати мені, як жити, краще віддайте ключі від моєї квартири, — невістка простягнула руку… …Аня ніколи не мріяла про пишне весілля, довгу фату і крики … Читати далі
Таня народила донечку. Дівчинка була дуже слабенькою і невдовзі її не стало… Так розпорядилася доля. Її чоловік Микола, дізнавшись про це все, навіть не прийшов до дружини жодного разу. У день виписки на Таню чекала тільки валіза з речами, яку передав у лікарню її чоловік… Микола усе завбачливо зібрав і надіслав їй кур’єром. Сам він … Читати далі
“– Не думала, що ти така! Сама на пташиних правах, а командуєш! – Обурено мимрила свекруха Марина та Микита зустрічалися. Молодий чоловік жив з батьками. Марина винаймала квартиру. Затишна трикімнатна була розташована поряд з офісом, де вона працювала. Власники переїхали в інший регіон, а квартиру здали на тривалий термін. Вони були близькими друзями батьків Марини. … Читати далі
Відстань ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі, я і знати не знаю, чия це дитина! А може, й не моя зовсім? – Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі, – так говорив Віктор, який був у їхньому селищі у відрядженні, ошелешеній Валентіні. А вона стояла і не могла … Читати далі
– Як я тепер без тебе? Що мені робити? Навіщо мені далі жити? – По його щоках текли сльози, а в душі зяяла порожнеча. Там тепер замість серця була чорна дірка Валерій був закоханий в Ірину ще зі школи. Маленька, тендітна, з розсипом рудого ластовиння на носі. Саме такою він побачив її вперше і ще … Читати далі
“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри? Я стояла біля панорамного вікна свого офісу на сімнадцятому поверсі. Місто лежало внизу, … Читати далі
– Я не зрозуміла, Таня, це такий святковий жарт, чи що? – з витягнутим від подиву обличчям запитала Ніна, ледь увійшовши до вітальні. Вона не змогла приховати розчарування і тому зараз виглядала розгубленою. Ще хвилину тому зовиця широко посміхалася, ввалившись у передпокій разом з усією своєю родиною. Вона вигукувала новорічні привітання і сипала навколо різнокольоровим … Читати далі
Ірина крутила ключі між пальцями. Ключі від нової квартири — їхньої нової квартири — палили долоню. П’ятнадцять років збирали. П’ятнадцять! І ось тепер… — Іро, ти чого застигла? — Сергій торкнувся до її плеча. — Давай, відкривай вже! — Може, ти відкриєш? Все-таки технічно… — Іра, ну ми ж вже сто разів це обговорювали. Мама … Читати далі
— Скільки ж ви на це витратили? — Людмила Петрівна окинула несхвальним поглядом вишукані страви, блискучі прибори та вигадливі композиції з квітів, що прикрашали стіл у дорогому ресторані. Її син Артем і його наречена Ксенія переглянулися. Вони очікували, що знайомство батьків пройде не зовсім гладко, але не думали, що претензії почнуться прямо з порога. — … Читати далі