Романович

– Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя! – Що означає в положенні, – подавився яєчнею Максим Миколайович. – Женю, у тебе перша дитина росте без батька, і на нашому повному утриманні. Куди ще другу? – І що ти пропонуєш? – … Читати далі

Я зайшла в квартиру в піднесеному настрої. В руках — коробка з тортом, купленим спеціально для мами і Бориса. З глибини квартири доносилася музика, а під неї — приглушені голоси. Моє ім’я, вимовлене вітчимом, змусило мене завмерти в коридорі. — Скільки ще мені доведеться терпіти твою Ксюшу? — голос Бориса звучав роздратовано. — Вона мені … Читати далі

Я завжди, знаєте, з якоюсь тихою ненавистю чекала свій день народження. Не тому, що роки рахувала чи старості боялася — зовсім ні. Мене виснажувала сама оця примусова радість. Очікування всіх навколо, що ти маєш обов’язково бути «душею компанії», накрити стіл так, щоб ніжки в нього підгиналися, і сяяти посмішкою, навіть якщо на душі коти шкребуть … Читати далі

– Паша, мама прийде, п’ять тисяч їй віддай! – З якого переляку? – З того, що вона нам займала. – Тобі займала, а не мені. – Якщо мені, то й тобі. Пашо, відірвись ти від свого матчу, чи тобі телевізор дорожче – чуєш? – Чую, зрозумів, віддам їй п’ять тисяч, нехай забирає! Де вони лежать? … Читати далі

Зі своєю мамою я завжди домовляюся про все заздалегідь. Тижнів за два. Чи стосується це того, що ми приїдемо до неї в гості, або того, що треба подарувати їй на день народження, щоб мені потім не виказували, що подарунок зовсім не практичний і непотрібний. От і коли сестра чоловіка повідомила про те, що вона виходить … Читати далі

— На Новий рік ми їдемо до мами, і крапка! Саме після розмови з тобою вона так розхвилювалася, що довелося «швидку» викликати! — кричав Віктор дружині у слухавку. Ганна слухала цей крик і відчувала, як усередині все стискається. Після трьох років життя під одним дахом зі свекрухою вона нарешті насолоджувалася спокоєм у власній квартирі. Зустрічі … Читати далі

– Ти все-таки йому не чужа, та й син у вас росте… Я вирішила, що після виписки Ігор переїде до тебе. Так буде найкраще для всіх. І Ігорю не буде самотньо, та й Дмитрику з батьком буде добре. А потім може Ігор почне одужувати, бо ж кохання творить чудеса, чи не так? – Яке кохання?! … Читати далі

Дядька Сашка Дмитро одразу не злюбив і навіть більше, він його зненавидів. Мама, нервово перебираючи пальці на руках, сказала того вечора восьмирічному синові: – Дмитро, познайомся, це дядько Сашко. Ми разом працюємо, а тепер вирішили, і жити разом. Дімка насупився, нічого не розуміючи. Це що ж значить, цей чужий дядько житиме тут із ними? – … Читати далі

— Матвіївно, я чула, тобі листоноша потрібна, Іринку мою візьми, – Галина Борисівна брала свою квитанцію зі стійки, та здачу складала в гаманець, – хороша вона дівка, тобі помічницею буде. — Чула я, що внучка до тебе завітала, та з дитиною, подейкують? – Антоніна з цікавістю подивилася на єдину клієнтку поштового відділення в суботній ранок. … Читати далі

– Мамо, ну куди я тебе заберу? Як ти собі це уявляєш? Тісно у нас, чого тобі вдома не живеться, не стара ще, всього шістдесят з маленьким хвостиком. Вірі хотілося якнайшвидше відключити телефон, і припинити цю розмову. Щодня мати дзвонить, та не раз, плаче, просить до себе забрати, сумно їй одній, чи бачите. А куди … Читати далі