27 Листопада, 2024

Автор: Романович

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. – Ти куди мене привіз?! – обурювалась вона до чоловіка. – Як куди? – здивувався Андрій. – Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? От і маєш! – Ти серйозно? Я мала на увазі гори або ліс, а не Богом забуте село! Вони зайшли в стареньку хатину. – Оце так влаштував відпочинок, – думала Олена, відкриваючи валізу. – І ось куди тепер ці речі модні вдягати? Олена вийшла на ґанок і раптом спохмурніла. Її Андрій стояв з якоюсь жінкою
Uncategorized

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. – Ти куди мене привіз?! – обурювалась вона до чоловіка. – Як куди? – здивувався Андрій. – Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? От і маєш! – Ти серйозно? Я мала на увазі гори або ліс, а не Богом забуте село! Вони зайшли в стареньку хатину. – Оце так влаштував відпочинок, – думала Олена, відкриваючи валізу. – І ось куди тепер ці речі модні вдягати? Олена вийшла на ґанок і раптом спохмурніла. Її Андрій стояв з якоюсь жінкою

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. -Ти куди мене привіз?! – обурювалася вона до чоловіка. -Як куди? Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? А тут його достатньо! – посміхнувся Андрій. -Ти серйозно? Я мала на увазі гори або на хоча б з наметом в ліс, […]

Read More
Тетяна Петрівна з самого рання прибирала в квартирі. А як же ж! Сьогодні до неї мали прийти на оглядини кімнати. Нарешті пролунав дзвінок у двері. – Доброго дня! Я – Юля, – сказала з порога молода дівчина. Тетяна Петрівна оглянула її. Невисока, світле волосся… – Ви Тетяно Петрівно, не подумайте нічого, – сказала Юля. – Я просто хочу сама пожити спробувати. Без мами й тата! – Ну поживи, поживи, дитинко сама, – сказала Тетяна й пішла до себе в кімнату. А вранці Тетяна вийшла на кухню й ахнула! – О, Боже! – тільки й сказала жінка
Uncategorized

Тетяна Петрівна з самого рання прибирала в квартирі. А як же ж! Сьогодні до неї мали прийти на оглядини кімнати. Нарешті пролунав дзвінок у двері. – Доброго дня! Я – Юля, – сказала з порога молода дівчина. Тетяна Петрівна оглянула її. Невисока, світле волосся… – Ви Тетяно Петрівно, не подумайте нічого, – сказала Юля. – Я просто хочу сама пожити спробувати. Без мами й тата! – Ну поживи, поживи, дитинко сама, – сказала Тетяна й пішла до себе в кімнату. А вранці Тетяна вийшла на кухню й ахнула! – О, Боже! – тільки й сказала жінка

-Петрівно, ти бачила оголошення на під’їзді? З самого ранку висить, ще не зірвали. -Що за оголошення? Воду відключають гарячу, чи що? Наче рано ще… -Та яку воду. Про оренду кімнати оголошення. Пам’ятаєш днями ти казала мені, що хотіла б здати в оренду другу кімнату? Надбавка до пенсії буде. Студентка зняти хоче, не якась там фіфа. […]

Read More
Ірина клопотала по господарству: робила салати, крутила голубці, спекла пироги. Жінка готувала святковий стіл. Сьогодні у гості приїдуть родичі. Раптом Ірина почула, як відкрилися вхідні двері, і хтось вигукнув. – Ей! Господарі! Приймайте поповнення!  Іра витерла руки об рушник і вийшла в коридор. На порозі стояла незнайома жінка тримаючи маленького хлопчика за руку. – Вибачте, а ви хто? – здивувалася Ірина. – Мені Ігор потрібен, – відповіла жінка. Раптом Ірина глянула на хлопчика і все зрозуміла
Uncategorized

Ірина клопотала по господарству: робила салати, крутила голубці, спекла пироги. Жінка готувала святковий стіл. Сьогодні у гості приїдуть родичі. Раптом Ірина почула, як відкрилися вхідні двері, і хтось вигукнув. – Ей! Господарі! Приймайте поповнення!  Іра витерла руки об рушник і вийшла в коридор. На порозі стояла незнайома жінка тримаючи маленького хлопчика за руку. – Вибачте, а ви хто? – здивувалася Ірина. – Мені Ігор потрібен, – відповіла жінка. Раптом Ірина глянула на хлопчика і все зрозуміла

Ірина не виходила в нього з голови, з того моменту, як Ігор вперше її побачив на сільській дискотеці. -Хто це? – поцікавився він у Юлі, своєї дівчини, яка завжди все про всіх знала. -До тітки Ліди син приїхав із сім’єю. Вийшов на пенсію і вирішив повернутись у рідні місця. А це його дочка, Іра, – […]

Read More
Всі знали, що Тетяна перша красуня на селі. Зітхали за нею і хлопці й мужики. От і Ігор закохався. Зважився якось, підійшов він на танцях до Тані, а вона посміялась, провести себе до будинку дала, і на тому все… – Ну нічого, – подумав хлопець. Поїхав Ігор в райцентр, купив дорогі парфуми і все шукав нагоди, щоб подарувати їх Тані. Аж тут, як грім серед ясного неба – Тетяну з місцевим агрономом бачили! А потім сталося несподіване
Uncategorized

Всі знали, що Тетяна перша красуня на селі. Зітхали за нею і хлопці й мужики. От і Ігор закохався. Зважився якось, підійшов він на танцях до Тані, а вона посміялась, провести себе до будинку дала, і на тому все… – Ну нічого, – подумав хлопець. Поїхав Ігор в райцентр, купив дорогі парфуми і все шукав нагоди, щоб подарувати їх Тані. Аж тут, як грім серед ясного неба – Тетяну з місцевим агрономом бачили! А потім сталося несподіване

-Навіщо ти ходиш за мною, Ніно? Знаєш же, що не люблю я тебе і ніколи не полюблю. Я Таню люблю… Мовчить Ніна, низько опустивши голову. Дівча ж вона ще зовсім. Сукня з ситця, що мати пошила, в горошок білий. Ремінцем підперезана. Балеточки на ногах, рідкі жовті кіски навколо голови складені, бантиками білими зав’язані. Ніс курносий […]

Read More
Ірина сиділа в черзі у поліклініці. Поруч була якась жінка її віку. Жінка глянула на неї якось підозріло. – Іро, ти, чи що?! Ірина придивилася. – Люба? Привіт! – Привіт, Іро! Побалакали, згадали минуле. – Любо, а що нового в нашому селі? – Та ніби все добре. Давай потім поговоримо. А то вже моя черга. – А пам’ятаєш Олега такого? – раптом запитала Ірина. – Не чула, як він? Люба здивовано глянула на Ірину. – Це той, що з Надькою тоді поїхав, що з магазину. А ти хіба не чула, що сталося?! Іра застигла від здивування
Uncategorized

Ірина сиділа в черзі у поліклініці. Поруч була якась жінка її віку. Жінка глянула на неї якось підозріло. – Іро, ти, чи що?! Ірина придивилася. – Люба? Привіт! – Привіт, Іро! Побалакали, згадали минуле. – Любо, а що нового в нашому селі? – Та ніби все добре. Давай потім поговоримо. А то вже моя черга. – А пам’ятаєш Олега такого? – раптом запитала Ірина. – Не чула, як він? Люба здивовано глянула на Ірину. – Це той, що з Надькою тоді поїхав, що з магазину. А ти хіба не чула, що сталося?! Іра застигла від здивування

-І він відмовив мені, ти уявляєш, Даринко? – мама поправила ліктем волосся. Вони з донькою вдвох ліпили вареники на кухні. І Дарина попросила Ірину розповісти, як вона вперше закохалася. -А ти що, прямо так і сказала, що любиш його? – шістнадцятирічна Даринка здивовано вирячила очі. – Сама хлопцеві сказала? -Ну, не зовсім так, але якось […]

Read More
Олена помітила, що її чоловік почав дивно поводитися, затримується на роботі, не ночує вдома. Вона вирішила поговорити з ним. Дочекавшись його повернення, запитала: – Андрію, ти нічого не хочеш сказати? – Ні, а що? – здивувався він. – Ночувати в неї сміливості вистачає, а зізнатися – ні? Андрію, вона ж тобі в дочки годиться! – раптом сказала дружина. Олена говорила навмання, але потрапила в яблучко! Андрій підвівся і тихо сказав: – Як ти дізналася про нас? Олена застигла, вона не вірила, що її здогадки підтвердяться
Uncategorized

Олена помітила, що її чоловік почав дивно поводитися, затримується на роботі, не ночує вдома. Вона вирішила поговорити з ним. Дочекавшись його повернення, запитала: – Андрію, ти нічого не хочеш сказати? – Ні, а що? – здивувався він. – Ночувати в неї сміливості вистачає, а зізнатися – ні? Андрію, вона ж тобі в дочки годиться! – раптом сказала дружина. Олена говорила навмання, але потрапила в яблучко! Андрій підвівся і тихо сказав: – Як ти дізналася про нас? Олена застигла, вона не вірила, що її здогадки підтвердяться

Олена сиділа біля темного вікна, дивлячись на дощ, що накрапав. Андрій, швидше за все вже не прийде. Знову! Останнім часом він часто “затримувався” на роботі, намагаючись порозумітися наступного дня. Спочатку Олена вірила йому, але коли його відлучки стали постійними – задумалася. А невдовзі чоловік перестав навіть пояснюватися з приводу того, чому не ночував вдома. Просто […]

Read More
Ольга викрутила ганчірку для підлоги, злила воду з відра й попрямувала до підсобки. Зараз вона залишить відро й швабру і побіжить додому – годувати слабу маму… Ось уже цілий рік Ольга миє під’їзди в будинках. Дитинство Ольги закінчилося два роки тому. Тоді вони з мамою ще спали, як раптом у двері хтось постукав. Це був колега батька по роботі, дядько Грицько. Він тихо сказав щось матері в коридорі і в квартирі запала тиша. А потім мати раптом заголосила й побігла в кімнату. Ольга не розуміла, що відбувається
Uncategorized

Ольга викрутила ганчірку для підлоги, злила воду з відра й попрямувала до підсобки. Зараз вона залишить відро й швабру і побіжить додому – годувати слабу маму… Ось уже цілий рік Ольга миє під’їзди в будинках. Дитинство Ольги закінчилося два роки тому. Тоді вони з мамою ще спали, як раптом у двері хтось постукав. Це був колега батька по роботі, дядько Грицько. Він тихо сказав щось матері в коридорі і в квартирі запала тиша. А потім мати раптом заголосила й побігла в кімнату. Ольга не розуміла, що відбувається

Ольга викрутила ганчірку для підлоги й акуратно злила брудну воду з відра. Чистою стороною руки вона відкинула з обличчя неслухняне пасмо волосся і попрямувала до підсобки. Зараз вона залишить відро й швабру в підсобці і поспішить додому – годувати слабу маму, а потім – до школи… Добре, що можна вчитися у другу зміну, а інакше […]

Read More
Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. У жінки не стало мами, і вона приїхала, щоб продати хату. Світлана перебрала речі мами, прибрала в будинку і вийшла на подвір’я щоб перепочити. За парканом помітила сусідку. – Все, Миколаївно, їду. Будинок, вважай, проданий. Завдаток взяла, – пояснила Світлана сусідці. – Все-таки продаєш, – сказала сусідка. – Ех, шкода. Не хотіла твоя мама цього. Сусідка раптом замовкла, очі її округлилися, вона здивовано дивилася на будинок Світлани
Uncategorized

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. У жінки не стало мами, і вона приїхала, щоб продати хату. Світлана перебрала речі мами, прибрала в будинку і вийшла на подвір’я щоб перепочити. За парканом помітила сусідку. – Все, Миколаївно, їду. Будинок, вважай, проданий. Завдаток взяла, – пояснила Світлана сусідці. – Все-таки продаєш, – сказала сусідка. – Ех, шкода. Не хотіла твоя мама цього. Сусідка раптом замовкла, очі її округлилися, вона здивовано дивилася на будинок Світлани

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. Це був її рідний будинок в селі, який тепер стояв самотнім. Мами не стало кілька місяців тому, а Світлана жила в місті. З села вона виїхала ще змолоду, вивчилася і купила собі маленьку квартиру у старому будинку. Гроші на помешкання дала мати. Це були всі […]

Read More
В Андрія не стало дружини. Поховав він свою Зінку, дуже не сумуючи. Поганою вона дружиною була… Залишився він сам з двома дітьми. – Нехай Павлик твій в мене живе, вже легше тобі буде, Андрію! – сказала його сестра. Андрій не заперечував – справді так буде легше. Молодший Мишко залишився з батьком і все частіше навідувався до сусідки Марійки. Вона його й нагодує, увечері з ним уроки зробить. А якось Марійка йшла з жінками з магазину. – Мамо, а ти мені цукерок купила?! – раптом гукнув її Мишко. Жінки роти повідкривали від здивування
Uncategorized

В Андрія не стало дружини. Поховав він свою Зінку, дуже не сумуючи. Поганою вона дружиною була… Залишився він сам з двома дітьми. – Нехай Павлик твій в мене живе, вже легше тобі буде, Андрію! – сказала його сестра. Андрій не заперечував – справді так буде легше. Молодший Мишко залишився з батьком і все частіше навідувався до сусідки Марійки. Вона його й нагодує, увечері з ним уроки зробить. А якось Марійка йшла з жінками з магазину. – Мамо, а ти мені цукерок купила?! – раптом гукнув її Мишко. Жінки роти повідкривали від здивування

У житті часом відбуваються такі дивовижні речі, що диву даєшся! А сільське життя так взагалі все на виду, від сусідів не приховується нічого, хто і що, де і коли. Марійку всі в селі називали «старою дівою». Якесь не ласкаве слово. Але Марійка була добродушна, привітна, завжди поспішала на допомогу. Але в житті їй не вдалося […]

Read More
Андрій запросив Олену до себе додому, познайомити з мамою. – Мамо, ми прийшли, – гукнув Андрій, відчинивши двері квартири і пропустив Олену вперед. – Іду, іду, – почувся приємний жіночий голос. – Нарешті. Мені Андрій всі вуха продзижчав про тебе, Оленко. Ну привіт. Мене звуть Ганна Андріївна. Олена побачила маму Андрія і застигла. Раптом дівчина, підійшла до неї мовчки обняла її і заплакала. Ганна Андріївна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відувається
Uncategorized

Андрій запросив Олену до себе додому, познайомити з мамою. – Мамо, ми прийшли, – гукнув Андрій, відчинивши двері квартири і пропустив Олену вперед. – Іду, іду, – почувся приємний жіночий голос. – Нарешті. Мені Андрій всі вуха продзижчав про тебе, Оленко. Ну привіт. Мене звуть Ганна Андріївна. Олена побачила маму Андрія і застигла. Раптом дівчина, підійшла до неї мовчки обняла її і заплакала. Ганна Андріївна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відувається

Був будній день. Олена стояла на касі і поглядала на людей, що проходили повз. Вона виросла у дитбудинку. Батьків своїх ніколи не бачила. Розглядаючи різні обличчя, вона уявляла кожну жінку своєю мамою. Ось вони замовили бургери з напоєм, сіли у залі за столик, їдять, розповідаючи один одному про те, як пройшов їхній день. Потім вони […]

Read More