Автор Романович
– Валеро, подивися, яка сукня гарна! – крутилася перед чоловіком Рита у новій сукні. – Ти знову нову купила? – зітхнувши, спитав Валера. З грошима напружено, а вона знову вбрання собі купує! – Ну, так! – радісно відповіла Рита, продовжуючи… Продовжити читання →
Під деревом лежав собака, брудний, виснажений, він був прив’язаний до дерева. Обдираючи пальці, Женя розплутувала мокрі вузли. Звільнивши мотузку, вона змогла нарешті роздивитися тварину. Те, що вона побачила, її вразило. Женя йшла, не розбираючи дороги. У голові звучало тільки: «Жаль,… Продовжити читання →
— Ні, ви уявляєте? — Денис кинув телефон на стіл так, що чашка з кавою підскочила. — Тепер я ще й плиту повинен чистити! Що далі — підлогу на колінах мити? У кімнаті відпочинку запала тиша. Максим відірвався від бутерброда,… Продовжити читання →
Марія вийшла заміж у двадцять два. Не з великої любові – швидше з довіри. Вона знала Петра ще зі школи, він був спокійним, розсудливим, не пив, не гуляв. «Та з ним хоч у воду, хоч у вогонь», – казала тоді… Продовжити читання →
— Що це? — я завмерла з пакетом в руках на порозі власної кухні. — Борщ, дитинко, — відповіла Маргарита Павлівна з посмішкою, від якої мене завжди кидало в холод. — Ти ж казала, що у тебе немає часу готувати…. Продовжити читання →
“- До зарплати ще тиждень. Син захворів. Грошей зовсім не залишилося. Добре хоч сама в аптеці працюю! – сумні думки мучили Світлану, яка цього ранку поверталася з аптеки. – У кого позичити? Хоча б дві тисячі. А краще п’ять тисяч…. Продовжити читання →
Малюка довго ніхто не забирав із пологового відділення. Буває таке. Відмовилися, і, як на зло, ніхто не виявляв бажання. Отже, малюк застряг там і його тимчасово визначили на вільне ліжечко. Але як ви розумієте, його це не дуже влаштовувало і… Продовжити читання →
– Ти що взагалі несеш? – голос Кирила зірвався на крик, розлітаючись невеликою вітальнею. – Тобі хто взагалі право голосу дав? Марина застигла з келихом у руці. Її подруги, які сиділи за столом, втягли голови в плечі. Свекруха, Лідія Петрівна,… Продовжити читання →
Жити в селі – це означає змиритися з тим, що тут всі все про всіх знають. Ти не встиг ще сам собі зізнатись, що щось у тебе не так, а баба Марія вже на городі обговорює це з Люською з… Продовжити читання →
Я приїхала додому після трьох років на заробітках за кордоном, і це була не просто поїздка на кілька тижнів – я повернулася заради того, щоб побачити своїх рідних, допомогти мамі, побути вдома, а також, щоб, нарешті, обговорити з Володею, чому… Продовжити читання →