Автор Романович
Поки Катя розплачувалася за покупки, Сергій стояв осторонь. А коли Катя почала складати їх у пакети, він і зовсім вийшов на вулицю. Катя вийшла з магазину і підійшла до Сергія — Сергію, візьми пакети, — попросила Катя, простягаючи чоловікові два… Продовжити читання →
Мама ще раз обернулась до нас, уже перед тим, як сідати у бус. Знаю, чекала того, що кинусь, що буду просити не їхати її в Італію знову, але мені в душі було таке нетерпіння: ну коли вже той бус рушить,… Продовжити читання →
Віра ходила з кута в кут по квартирі. Вона ніяк не могла повірити в те, що відбувається. Та й як можна повірити, що чоловік, з яким прожили п’ятнадцять років разом, пішов. — Йду. Люблю іншу. Вибач, – сказав він. Виявляється,… Продовжити читання →
– Борис?! Привіт! — до Бориса підійшла жінка, яка смутно когось йому нагадувала. – Не впізнав? У залі було галасливо від музики і гучних розмов однокласників, які щойно зустрілися. 15 років минуло після закінчення школи і ось колишня староста Маринка… Продовжити читання →
– Олено, як ти можеш лежати, коли вдома такий безлад? Я повинна сама бігати з пилотягом у вечірній сукні? – Увірвалася в нашу кімнату Василина Олексіївна і похмуро подивилася на мене. – Василино Олексіївно, що ж ви так кричите? –… Продовжити читання →
– Настя, тата до лікарні повезли. Я з ним їду. Не знаю, чи встигну на останній автобус. Якщо що, чи можна буде зупинитися у вас на ніч? – тремтячим голосом запитала мене мама. – Звісно, мамо! Ти чому ще питаєш?… Продовжити читання →
Іноді мені з чужими людьми набагато простіше знайти спільну мову, робити якусь спільну справу чи братися за працю, ніж з рідними людьми. Я лише зараз, з віком, зрозуміла, що ми можемо собі обирати друзів, з якими нам тепло і комфортно… Продовжити читання →
– Мамо, там у двері стукають! Відкриєш, бо в нас руки зайняті? – Звичайно, – усміхнувшись про себе, відповіла Наталя. Вона відчинила двері, навіть не подивившись хто там. У вечір перед Різдвом бігали колядувати дітлахи, тож Наталя чекала побачити на… Продовжити читання →
У десятирічному віці моє життя кардинально змінилося. Моєї мами раптово не стало, і буквально за пів року, батько привів у будинок нову дружину. Для мене цей факт став справжнім потрясінням, я стала погано навчатися і навіть, прогулювала уроки. Однак, батька… Продовжити читання →
Першого вересня Юля йшла з подружкою зі школи і скаржилася: — Бачила нашу нову класну керівницю, Марію Федорівну? — Ну, – шмигнула носом Марічка. — Ой Марійко. Нічого то ти не знаєш, усе пропустила поки гостювала літо в бабусі. Ця… Продовжити читання →