Автор Романович

Не стало Сергія Ігоровича… Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не оформили. Квартира хороша, хоч і не велике місто, а гроші за неї можна пристойні отримати. Навіть ремонт не потрібно робити, все чисто й гарно. Дружини вже раділи, і думали куди гроші витратити, на подорожі чи ще кудись. Дружина старшого хотіла відпочити на Мальдівах. Друга хотіла прикрас. Вони вже потирали обидві руки і ділилися своїми планами, як раптом у двері подзвонили. – А ви чого тут?! – тільки й запитали сини, коли відкрили двері.

Не стало Сергія Ігоровича… Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не оформили. Квартира хороша, хоч і не велике місто, а гроші за неї можна пристойні отримати. Навіть ремонт не потрібно робити,… Продовжити читання →

Наталка прийшла в гості до матері. – Ну, про що ти хотіла поговорити? – запитала вона з порогу. – Проходь на кухню, я зробила чай, за чаєм усе і розповім, – привітно сказала мама. Наталка пройшла на кухню, сіла за стіл, зробила ковток чаю. – Доню, у мене для тебе дві новини, – почала здалеку мама. – Щось сталося? – захвилювалася донька. – І так, і ні… Наталю, я тільки про одне попрошу, сприйми мої слова спокійно, – якось підозріло сказала мати, потім зупинилася, зібралася з духом, а потім виклала свою «новину» доньці. Наталка вислухала матір і…ахнула від почутого.

Наталка прийшла в гості до матері. – Ну, про що ти хотіла поговорити? – запитала вона з порогу. – Проходь на кухню, я зробила чай, за чаєм усе і розповім, – привітно сказала мама. Наталка пройшла на кухню, сіла за… Продовжити читання →

Ігор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню і побачив матір та батька. – Вечеряти будеш, – запитала мама. – Я з «цим» за один стіл не сяду, – раптом сказав син, і кивнув поглядом на батька. – Ігорю, ти чому так з батьком розмовляєш? – здивувалася мати. – Ніякий він мені не батько, після того, що зробив, – сказав Ігор. – Сину, ти про що? – запитала мати. – А ти сама у нього запитай, – невдоволено додав він. – Андрію, про що говорить наш син? – запитала жінка в чоловіка. Але Людмила навіть уявити не могла, який «секрет» відкриє їй чоловік.

Ігор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню і побачив матір та батька. – Вечеряти будеш, – запитала мама. – Я з «цим» за один стіл не сяду, – раптом сказав син, і кивнув поглядом на батька. – Ігорю, ти… Продовжити читання →

Олеся та Сашко клеїли шпалери у своїй квартирі. – Коханий, як же я рада, що ми нарешті купили власну квартиру, – раділа жінка. – Так, тепер можна забути про орендоване житло, – погоджувався чоловік. Раптом пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? – здивувався Сашко. – Уявлення не маю, – відповіла дружина і пішла відкривати. Олеся відчинила. На порозі стояла – жінка років сорока у квітчастому халаті. – Новенькі? Я Рита, ваша сусідка. Живу через стіну, – повідомила гостя. – Доброго дня. А я Олеся, – привіталася господиня. Але Олеся навіть уявити не могла, з яким «дивним» проханням прийшла сусідка.

Олеся та Сашко клеїли шпалери у своїй квартирі. – Коханий, як же я рада, що ми нарешті купили власну квартиру, – раділа жінка. – Так, тепер можна забути про орендоване житло, – погоджувався чоловік. Раптом пролунав дзвінок у двері. –… Продовжити читання →

Ольга приїхала до себе на дачу. Вона глянула на двері й оторопіла! Там не було замка… Жінка відкрила двері й зайшла. На веранді стояли відра з ягодами. Смородина, малина… Ольга пройшла до хати. Було тихо, тільки в них із чоловіком спальні працював телевізор. Безшумними кроками вона пройшла на кухню. На столі був немитий посуд і залишки їжі. Ольга увімкнула скрізь світло. У хаті було брудно. – Хто тут?! – раптом пролунав жіночий голос. Ольга застигла від несподіванки.

Ольга приїхала до себе на дачу. Вона глянула на двері й оторопіла! Там не було замка… Жінка відкрила двері й зайшла. На веранді стояли відра з ягодами. Смородина, малина… Ольга пройшла до хати. Було тихо, тільки в них із чоловіком… Продовжити читання →

Софія складала речі у валізу.Завтра вони, всією сімʼєю, вирушають у гості до матері Софії. – Стасе, квитки на потяг не забудь, – гукнула вона до чоловіка. – Вони вже у кишеню куртки, – відповів Станіслав. Раптом, пролунав дзвінок телефону. – Мама? – здивувалася Софія, і взяла слухавку. – Софія, привіт…Ви вже збираєтесь? – запитала мама. – Привіт. Так, ось якраз валізу складаю, – відповіла донька, і запідозривши щось дивне додала. – А ти чому питаєш? – Доню… Вибач, але я не зможу вас прийняти! – нерішуче продовжила мама. – В сенсі не зможеш? Чому? – здивовано запитала Софія, не розуміючи, що відбувається.

Софія складала речі у валізу.Завтра вони, всією сімʼєю, вирушають у гості до матері Софії. – Стасе, квитки на потяг не забудь, – гукнула вона до чоловіка. – Вони вже у кишеню куртки, – відповів Станіслав. Раптом, пролунав дзвінок телефону. –… Продовжити читання →

Олена збирала доньку у дитячий садок, коли додому повернувся чоловік із нічної зміни. – Привіт. Вже у садок? – запитав Юрій, зайшовши в коридор. – Так, – відповіла дружина. – Доречі, поки не забула, кран потрібно у ванній полагодити. – Добре, я полагоджу. І ще хотів поговорити з тобою… – трохи розгублено сказав Юрій. – Що ще? – невдоволено спитала Олена. – Олено, я хочу розлучитися … – спокійно додав Юрій. – Що? – перепитала Олена, бо не одразу вникла у сенс почутого. – Розлучитися. Я. Хочу, – чітко повторив Юрій. – В сенсі розлучитися? Чому? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається.

Олена збирала доньку у дитячий садок, коли додому повернувся чоловік із нічної зміни. – Привіт. Вже у садок? – запитав Юрій, зайшовши в коридор. – Так, – відповіла дружина. – Доречі, поки не забула, кран потрібно у ванній полагодити. –… Продовжити читання →

Степан знову прокинувся від сліз дружини. Василина лягла обличчям у подушку і плакала тихо, щоб не розбудити чоловіка. А він все одно почув… – Ну що ти, Василинко моя, не плач, знаєш, як я тебе люблю, – казав Степан. – Я тебе ніколи не покину і прибери ці думки з голови. Багато хто живе без дітей, ну на крайній випадок візьмемо з дитячого будинку. Не в дітях щастя. Головне – ми любимо один одного. Він приніс склянку води і заспокоїв дружину. Наче Василина затихла, а може заснула. Але Степан не міг заснути. Правда, яку він приховував від дружини, могла зачепити її…

Степан знову прокинувся від сліз дружини. Василина лягла обличчям у подушку і плакала тихо, щоб не розбудити чоловіка. А він все одно почув… – Ну що ти, Василинко моя, не плач, знаєш, як я тебе люблю, – казав Степан. –… Продовжити читання →

Катя готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? – здивувалася вона глянувши на екран мобільного, і взяла слухавку. – Катрусю, привіт! – сказав батько. – Як у вас справи? Як Андрійко? Росте? Катя, помітила, що батько явно затягував розмову, хоча було зрозуміло, що зателефонував він не просто так – йому було щось треба. – Так, у нас все добре, ростемо, – відповіла Катя. – А у вас як справи? – А у нас Катю, біда… По іншому це не назвеш, – важко зітхнув батько. – Яка ще біда? – захвилювалася донька. Але Катя навіть уявити не могла, які «новини» повідомить їй батько.

Катя готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? – здивувалася вона глянувши на екран мобільного, і взяла слухавку. – Катрусю, привіт! – сказав батько. – Як у вас справи? Як Андрійко? Росте? Катя, помітила, що батько явно затягував розмову,… Продовжити читання →

Дарина та Андрій були на день народжені у друзів. Під кінець святкування, жінка вирішила, що настав час збиратися додому, але озирнувшись навколо, виявила, що Андрія у святковій залі не було. – А де ж Андрій? – здивувалася вона, і вирушила шукати коханого. Дарина вийшла з святкової зали, пройшла трохи коридором, як раптом почула знайомий голос. Андрій розмовляв зі своїм товаришем. Дарина хотіла було одразу підійти до свого коханого, але несподівано у розмові друзів прозвучало дещо цікаве. Дарина прислухалася до розмови Андрія з товаришем і…ахнула від почутого.

Дарина та Андрій були на день народжені у друзів. Під кінець святкування, жінка вирішила, що настав час збиратися додому, але озирнувшись навколо, виявила, що Андрія у святковій залі не було. – А де ж Андрій? – здивувалася вона, і вирушила… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑