24 Квітня, 2026

Автор: Романович

– Ти зараз не подумай нічого поганого. Мені здається… тільки здається, відразу кажу, що Ліза – не твоя дочка. Все, що я бачу і відчуваю, говорить про це
Uncategorized

– Ти зараз не подумай нічого поганого. Мені здається… тільки здається, відразу кажу, що Ліза – не твоя дочка. Все, що я бачу і відчуваю, говорить про це

– Що це за конверт? – Андрій, як і раніше, розслаблено сидів у робочому кріслі, відкинувшись на спинку. Він не поділяв збудження матері, яка забігла до нього в кабінет з червоним від хвилювання обличчям. – Я зробила тест ДНК. Тільки не нервуй! – Що-що ти зробила? – красень-чоловік нарешті випростався і нахилився вперед, не зводячи […]

Read More
Не смій так говорити про чоловіка! Ти що обіцяла, коли виходила заміж? … і в хворобі, і в горі! … бути поруч і підтримувати
Uncategorized

Не смій так говорити про чоловіка! Ти що обіцяла, коли виходила заміж? … і в хворобі, і в горі! … бути поруч і підтримувати

Кирило одружився у двадцять чотири роки. Дружині, Тетяні, було двадцять два. Вона була єдиною і пізньою дитиною в родині професора і вчительки. Якось одразу народилися хлопчики-погодки, трохи пізніше дочка. Теща пішла на пенсію і зайнялася онуками. У Кирила з нею були дивні стосунки, він називав її тільки по імені-по батькові: Наталія Антонівна, вона відповідала стримано-холодно […]

Read More
Вийду заміж, але тільки не за цього красеня. Так, він чудовий хлопець у всіх відношеннях. Але не мій
Uncategorized

Вийду заміж, але тільки не за цього красеня. Так, він чудовий хлопець у всіх відношеннях. Але не мій

«Знову мати з співмешканцем прийшла і ще з якимось чоловіком. Вже напідпитку, – Ірина сіла в куток за тумбочку. – І сховатися нікуди, на вулиці вже сніг випав. Як мені все набридло. Влітку дев’ять класів закінчу і поїду в місто. Вступлю до педагогічного коледжу і стану вчителькою. Хоч до міста всього десять кілометрів, але жити […]

Read More
Серце кота глухо стукало в грудях, думки розбігалися, душа боліла. Що могло такого статися, що господиня віддала його чужим людям, чому вона кинула його
Uncategorized

Серце кота глухо стукало в грудях, думки розбігалися, душа боліла. Що могло такого статися, що господиня віддала його чужим людям, чому вона кинула його

Коли Олесі на новосілля подарували абсолютно чорного британця, вона кілька хвилин перебувала в шоці… Скромна вторинна однокімнатна квартира, на яку вона насилу накопичила, ще не облаштована. Є й інші проблеми, що вимагають її уваги. І тут кошеня. Оговтавшись від шоку, вона подивилася в бурштиново-жовті очі малюка, зітхнула, посміхнулася і запитала того, хто подарував гостя: – […]

Read More
— Ось, помічниця знайшлася тут! Та я сама прекрасно справляюся з усім, і готувати вмію і люблю, зрозуміло
Uncategorized

— Ось, помічниця знайшлася тут! Та я сама прекрасно справляюся з усім, і готувати вмію і люблю, зрозуміло

— Господи, як же мені набридло вже щодня готувати, прибирати, прати. Ось уже вийшла заміж, називається, ніби в кабалу потрапила! — Наталю, ну всі жінки так живуть, що поробиш. У нас два чоловіка в родині, не забувай. Артему 15 років, апетит звірячий, я теж люблю поїсти. Продукти завжди в наявності, грошей не шкодую. Зараз є […]

Read More
– Знаєш що, дорогий зять, а не пішов би ти шукати роботу, або ще куди-небудь. Це моя квартира, і живеш ти тут тільки тому, що Таня моя дочка
Uncategorized

– Знаєш що, дорогий зять, а не пішов би ти шукати роботу, або ще куди-небудь. Це моя квартира, і живеш ти тут тільки тому, що Таня моя дочка

Анна дуже чекала на пенсію, працювала на шкідливому виробництві, хотіла відпочити. Тому після виходу на пенсію більше не працювала жодного дня, раділа, що з’явився вільний час, трохи поправить здоров’я, буде легше жити. Заміж Анна вийшла в тридцять років, жила в селі з батьками, сестрами, після школи нікуди не вступала, так і залишалася працювати. Потім поїхала […]

Read More
— Адже якби не ти, — сказав він уголос, — я б пройшов повз
Uncategorized

— Адже якби не ти, — сказав він уголос, — я б пройшов повз

Михайло затримався в автосервісі допізна. Світло в майстерні давно згасло, інші розійшлися по домівках — до дружин, дітей, турбот і затишку. А йому поспішати нікуди. На розі, під тьмяним світлом ліхтаря, він помітив якийсь рух. Щось сіре, худе, що насилу тягнуло в зубах мішок. Собака. Він кульгав, але наполегливо йшов вперед. — Гей! — окликнув […]

Read More
Три тижні я тут. Схоже, діти про мене забули. Я непотрібна мама. Онуки раз приїхали, і теж забули. Дочка пару разів дзвонила
Uncategorized

Три тижні я тут. Схоже, діти про мене забули. Я непотрібна мама. Онуки раз приїхали, і теж забули. Дочка пару разів дзвонила

– Микита, сідай! Потрібно терміново поговорити! – дружина сіла за стіл, її обличчя висловлювало рішучість. Чоловік сів поруч. Оксана витерла хусткою мокрі очі: – Я не знаю, що робити з мамою. Вона вже ледве ходить. Цієї зими просто не виживе у своєму будиночку, він і так скоро розвалиться. – І що ти пропонуєш? – Кажу […]

Read More
Максим таїв у собі жаль, що поспішив розлучитися. Розумні чоловіки перетворюють коханок на свято, а він – на дружину
Uncategorized

Максим таїв у собі жаль, що поспішив розлучитися. Розумні чоловіки перетворюють коханок на свято, а він – на дружину

Піднесений настрій Максима Петровича зник, щойно він, припаркувавши машину, увійшов у під’їзд. Вдома його зустріла передбачуваність: капці – увійшов і взув, апетитний запах вечері, чистота, квіти у вазі. Не зворушило: дружина вдома, що ще робити цілими днями літній жінці? Пироги пекти та шкарпетки в’язати. Про шкарпетки перебільшив, звичайно. Але важлива суть. Марина звично вийшла чоловікові […]

Read More
— Ти ж не забув? Пам’ятаєш, яке сьогодні число
Uncategorized

— Ти ж не забув? Пам’ятаєш, яке сьогодні число

Вранці за сніданком ще нічого не віщувало біди, і Василь із задоволенням знищував омлет, приготований Катериною. Попереду був звичайний робочий день, і зараз вони разом вийдуть з дому, а далі розійдуться по своїх справах. Як раптом Катя виразно подивилася на нього і запитала: — Ти ж не забув? Пам’ятаєш, яке сьогодні число? Василь ледь не […]

Read More