Романович

Я завжди пишалась невісткою. Вона народила близнюків, син на війні, а вона з усім справляється. Крутися, бігає, змогла в декреті власну справу заснувати. Готує комплексні обіди, ще й доставленням займається. Щоправда, коли клієнтів стало багато, то розвозити замовлення почав її брат. https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?gdpr=0&client=ca-pub-3328353190757187&output=html&h=280&adk=1716594722&adf=2134198827&pi=t.aa~a.1963407439~i.7~rp.4&w=740&fwrn=4&fwrnh=100&lmt=1760447515&num_ads=1&rafmt=1&armr=3&sem=mc&pwprc=3681671051&ad_type=text_image&format=740×280&url=https%3A%2F%2Fne-vse.blogspot.com%2F2025%2F05%2Fblog-post_127.html%3Fm%3D1%26fbclid%3DIwY2xjawNbOWJleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFRVWxVZUVRMGtDWHpYcjMzAR4uvja3XwlNKzcWcXz4NgZyix1E3LuIzkfcpUkLvRM0dlz27GswtPK3uuNXew_aem_Wh7UfIf291vspu9G7jmJ3g&host=ca-host-pub-1556223355139109&fwr=0&pra=3&rh=185&rw=740&rpe=1&resp_fmts=3&wgl=1&fa=27&uach=WyJXaW5kb3dzIiwiMTAuMC4wIiwieDg2IiwiIiwiMTQwLjAuNzMzOS44MiIsbnVsbCwwLG51bGwsIjY0IixbWyJDaHJvbWl1bSIsIjE0MC4wLjczMzkuODIiXSxbIk5vdD1BP0JyYW5kIiwiMjQuMC4wLjAiXSxbIkdvb2dsZSBDaHJvbWUiLCIxNDAuMC43MzM5LjgyIl1dLDBd&abgtt=7&dt=1760451094876&bpp=4&bdt=1893&idt=-M&shv=r20251009&mjsv=m202510090101&ptt=9&saldr=aa&abxe=1&cookie=ID%3Ddaee3c26d2316e95%3AT%3D1756658129%3ART%3D1760425843%3AS%3DALNI_MYQApePJL-uhUE2_Zns0FDYEvRUWA&gpic=UID%3D0000114284c797e9%3AT%3D1756658129%3ART%3D1760425843%3AS%3DALNI_MbaTWt9a9_QWWVUm_0_1sqlIWrM9g&eoidce=1&prev_fmts=0x0&nras=2&correlator=2172118477347&frm=20&pv=1&u_tz=180&u_his=1&u_h=864&u_w=1536&u_ah=824&u_aw=1536&u_cd=24&u_sd=1.25&dmc=8&adx=260&ady=1602&biw=1521&bih=738&scr_x=0&scr_y=0&eid=31095105%2C95366176%2C95368427%2C95374131&oid=2&pvsid=3270296230034469&tmod=1158497665&uas=3&nvt=1&ref=https%3A%2F%2Fl.facebook.com%2F&fc=1408&brdim=0%2C0%2C0%2C0%2C1536%2C0%2C1536%2C824%2C1536%2C738&vis=1&rsz=%7C%7Cs%7C&abl=NS&fu=128&bc=31&bz=1&td=1&tdf=2&psd=W251bGwsbnVsbCxudWxsLDFd&nt=1&pgls=CAA.&ifi=3&uci=a!3&btvi=1&fsb=1&dtd=658 Така ідея до неї прийшла на карантині. І ви уявляєте, це спрацювало. Звісно, … Читати далі

Потрапила я якось до лікарні. Бувають іноді зі мною такі казуси. І занесло долею в гiнeкoлoгiчнe відділення. А там не відділення, а збори жіночих доль. Що не історія хвoрoби, або історія кохання, або історія розпачу. Джерело. Одна з пацієнток якось особливо виділялася на загальному тлі. Було їй тоді років сорок п’ять, і була вона дуже хороша … Читати далі

«Певно, ви ніколи не були молоді». Маршрутку штурмували, наче вoрожі позиції. Час «пік». Люди поверталися з роботи і прибували на вокзал приміські електрички. Ще й дощ почав накрапати. З двома непідйомними торбами Ліда ледве запхалася в автобус. Водій віз пасажирів так, наче то були мішки з картоплею. Коли вчергове різко загальмував, дівчата, які стояли поряд, … Читати далі

Коханий став затримуватися на роботі. Спочатку нічого особливого я в цьому не знаходила, робота є робота, а щастя – в невіданні. Але мобільний все рідше співав мені: «Катя, візьми телефон! Це він», а домашній лунав трелями маминого номера і дзвінками подружок. Повертався суджений втомленим і в легкому шлейфі жіночих ароматів, я ж героїчно мовчала і … Читати далі

Тролейбуси ледве повзли слизькими вулицями. Потрібного, як на зло, не було. Володимир поспішав на день народження до товариша. Уявляв, як там, у теплій кімнаті, уже веселяться друзі. А він тут, мерзне, під цим суцільним снігопадом. Викликати таксі теж було неможливо. Вулиця порожніла. Більшість людей ішла пішки. Володимиру – в інший кінець міста. Ні, якби ще … Читати далі

У приймальні лiкаря – великий натовп. Кожна тут – майбутня мама. Неля набрала повні легені повітря. Вона завжди так робила, коли серце шалено калатало в грyдях. Сьомий візит. За останні три тижні. Загpоза занадто велика. Нyтрощами відчувала – щось не так. – Лознякова! – Почула вона, як крізь туман. Підвелася повільно. Коліна тpемтіли.  У кабінеті … Читати далі

19-річним Андрій поїхав з Закарпаття на заробітки в Італію. Він був красень – високий, ставний. Тож італійки кидали на нього оком. Але він байдуже сприймав усі ті зацікавлені погляди. Хлопці з бригади жартували над ним, що міг би підхопити якусь мільйонершу і не мордуватися на будівництві. Але якось кохання наздогнало і Андрія. Він по самі … Читати далі

Дітей багато не буває. Я — заробітчанка. Тут, у чужій країні, маю вечорами багато часу, тож або вишиваю, або читаю улюблену газету. І натрапила в ній на розповідь Отця Миколи Суса «Небажаним, ненародженим». Передусім прошу вклонитися тим людям, котрі поставили пам’ятник нашим діточкам. Дозволю собі так написати, бо всі ми, жінки, у той чи інший … Читати далі

– Нема чого підглядати, як начальство живе, – відповів Борис Петрович на докір дружини, навіщо, мовляв, від людей відгороджуватися таким високим парканом. Борис Петрович усе життя в чиновниках ходив. Містяни його недолюблювали. Пихи й гонору мав багато. Навіть родичів поділив на «бідних» і «таких собі». Нарікав, що з сусідами не пощастило: занадто прості для його … Читати далі

– Мам, я їду на кілька місяців на заробітки в столицю. – Добре, синку. А як же Аня, ти сказав їй? – З Анею ми розійшлися, пробач, не сказав тобі. Ми абсолютно різні люди, на жаль, нам не по дорозі. Син зустрічався з Ганною вже рік, не раз дівчина була у нас вдома, мені вона … Читати далі