Ану припини!

“– Ану припини! Щоб не сталося, – ти тепер мати! Шмарклі підітрі, молоко зникне від переживань, – сказала медсестра Таня лежала, відвернувшись до стіни. Усім принесли дітей для годування, а її малюка навіть не показали. Медсестра мовчала, а лікаря ще не було. Вона точно знала, що малюк живий, кричав він добре. Та й акушерка прийнявши … Читати далі

Краще б теща була вдома. Було якось спокійніше

─ Ну що, час їхати за матір’ю, ─ з тугою в голосі сказав Віктор, ─ може, якось без мене? ─Гаразд, не напружуйся, сама заберу, ─ відповіла Ірина, а сама подумала: «Як швидко пролетіло літо…» Наступного дня зранку вона приготувала чоловікові та синові їжі на два дні і поїхала в село. Туди щовесни Ірина відвозила свою … Читати далі

Юля принципово нікому не дзвонила. Все чекала, хто про неї згадає. Ніхто не згадав: ні чоловік, ні діти, ні брат з сестрою

— Ну, що, дорогі гості? Наїлися? Вам все сподобалося? — запитала Юля, вставши на чолі великого столу. — Так, сестричко, — задоволено вимовив Борис, — ти, як завжди, на висоті! — Згодна на всі сто! — підтримала брата Наталя. — Ми з тобою у матері вдвох готувати вчилися, але у мене так смачно ніколи не … Читати далі

Я не збирався з тобою сваритися, я просто хочу донести до твого розуміння, що тут господиня моя дружина, а не ти! — Ось як? Це теж вона тобі сказала? — Ні! Це я тобі сказав! І припиняй голосити тут! Я просто підійшов з тобою нормально поговорити, а ти розійшлася на порожньому місці! — вже почав злитися сам Віктор. — Ось, значить, як ти з матір’ю, так? — пустила сльозу Олена Григорівна. — Мамо, я не батько, я не поведуся на цей твій спектакль!

— Вітя, коли вже твоя мати поїде додому? — запитала Аня чоловіка перед сном. — А що таке? Вона тобі чимось заважає? — Віктор дещо напружився від такого питання. — Та просто вона з НАШОГО з тобою будинку робить подобу своєї квартири вже! На кухні мені все переробила, як їй зручно, як їй треба! Свої … Читати далі

Галино Петрівно, я, мабуть, не зможу, у нас були плани на суботу.

“– Галино Петрівно, я, мабуть, не зможу, у нас були плани на суботу. – Які плани? Що важливіше за онуку? Я ж вам не чужа, ви ж тепер із холодильником, я вам, можна сказати, життя полегшила. А ви мені навіть допомогти не можете? Старий холодильник гудів, як дизельний трактор, і в ньому постійно щось підмерзало, … Читати далі

“– Не наша порода! – Заявила свекруха, неначе тавро поставила…

“– Не наша порода! – Заявила свекруха, неначе тавро поставила… Зоя була несамовита від гніву: та як міг її Кирило вимагати таке? Її Кирило! Хіба вона давала хоча б найменший привід для підозр? І ось нагорода за вірність та турботу: вимога зробити ДНК-тест їхньої доньки. І він ще дивується реакції дружини! – Ти розумієш, що … Читати далі

Свої гроші Віолетта може витратити сама, а жадібний чоловік їй не потрібен

-Добре погостювала в мами? Тепер поїдеш до неї жити назовсім, – сказав Костя і виставив валізи своєї дружини Віолетти за двері, не давши їй пройти далі передпокою. -Що ти таке кажеш?! Я з дороги, і взагалі-то тут живу. Ти не можеш мене вигнати без пояснень! – дивувалася Віолетта, дивлячись на Костянтина. -Можу. Квартира орендована, договір … Читати далі

– Ви? А що ж ви без попередження прилетіли? Зачекайте, у мене не прибрано

– Мамо, – Христина тихенько, долаючи страх, підійшла до матері, – я їсти хочу. Налий мені, будь ласка, супу. – Швидко у свою кімнату! – рявкнула Поліна, – тебе сьогодні покарано, спати лягаєш без вечері. Швидко! І не смій до ранку мені попадатися на очі! Христина у свої неповні сім років уже знала, що мамі … Читати далі

– Я подумала, нехай твоя дочка поки що в нас залишається. Усе ж таки молода дівчина, як вона одна буде? Та й допомагає вона мені

Таня ось-ось мала привести на світ дитину. Лікарі говорили, що залишилося буквально кілька тижнів. І вона вже дуже чекала на появу малюка на світ. Важко вже було ходити, сидіти, стояти. Але найважче було вечорами, коли Таня вкладалася спати. Синочок, немов, тільки й чекав, коли мама ляже, щоб почати грати у футбол внутрішніми органами. – Футболістом … Читати далі

— Ну що, прокинулася, матуся? — доброзично посміхнувся Михайло. — Ну і змусила ти нас переживати

— Скільки можна вже вити? — кричав чоловік у спортивних штанях, натягнутих до самого пупка, і футболці з написом: «Найкращий чоловік». — Але ми повинні щось зробити, Іване… — схлипувала жінка. — Потрібно відвезти її до лікаря. — До лікаря?! Ти взагалі в своєму розумі? Щоб я ще гроші витрачав на твоїх тварин? І ти … Читати далі