5 Березня, 2026

Автор: Романович

“— Крадете, значить? Отак! А совість у вас є? Ви ж наші сусіди!
Uncategorized

“— Крадете, значить? Отак! А совість у вас є? Ви ж наші сусіди!

“— Крадете, значить? Отак! А совість у вас є? Ви ж наші сусіди! — Вась! Василь! Ти мене чуєш, чи ні? Де ти, озвися! О, як завжди — у своєму улюбленому комп’ютері завис! — обурилася дружина. — Та відірвися вже від нього! Скільки можна тебе кликати! — Ну, чого тобі? — невдоволено відповів чоловік, який […]

Read More
“— Олеже, зупини свою дружину! Вона з глузду з’їхала!
Uncategorized

“— Олеже, зупини свою дружину! Вона з глузду з’їхала!

“— Олеже, зупини свою дружину! Вона з глузду з’їхала! Христина притулилася до плеча Олега, дивлячись на масивні двері їхньої нової квартири. Ключі в руках чоловіка тремтіли від хвилювання. Трикімнатна квартира в центрі міста тепер належала їм. — Не можу повірити, що тітка Ліда залишила мені таку спадщину, — прошепотіла вона, і голос ледь чутно тремтів […]

Read More
“– А ти хто? Ще один спадкоємець? Ну дивись, у разі чого, будинок ділитимемо на всіх. І зроби так, щоб бабуся швидше вирушила на той світ. Нерви їй тріпай, налякай, у льоху зачини, – сміючись, заявив онук
Uncategorized

“– А ти хто? Ще один спадкоємець? Ну дивись, у разі чого, будинок ділитимемо на всіх. І зроби так, щоб бабуся швидше вирушила на той світ. Нерви їй тріпай, налякай, у льоху зачини, – сміючись, заявив онук

ділитимемо на всіх. І зроби так, щоб бабуся швидше вирушила на той світ. Нерви їй тріпай, налякай, у льоху зачини, – сміючись, заявив онук. …Втомившись слухати півгодинний, безперервний барабанний стукіт у двері, Капустін прибрав руки від вух і встав з ліжка. – Відчиняй двері, – горланила на весь під’їзд господиня, у тебе лишилося п’ять хвилин! […]

Read More
“– Поміняймося квартирами. У тебе двокімнатна, у нас кімната у гуртожитку. Тобі однієї кімнати вистачить, а нам потрібно більше місця. – Альоша, – терпляче пояснювала мати, – гуртожиток та квартира – різні речі. У гуртожитку кухня спільна, туалет спільний. Як я там житиму? – Звикнеш. Там теж люди живуть
Uncategorized

“– Поміняймося квартирами. У тебе двокімнатна, у нас кімната у гуртожитку. Тобі однієї кімнати вистачить, а нам потрібно більше місця. – Альоша, – терпляче пояснювала мати, – гуртожиток та квартира – різні речі. У гуртожитку кухня спільна, туалет спільний. Як я там житиму? – Звикнеш. Там теж люди живуть

“– Поміняймося квартирами. У тебе двокімнатна, у нас кімната у гуртожитку. Тобі однієї кімнати вистачить, а нам потрібно більше місця. – Альоша, – терпляче пояснювала мати, – гуртожиток та квартира – різні речі. У гуртожитку кухня спільна, туалет спільний. Як я там житиму? – Звикнеш. Там теж люди живуть Тамара лежала на дивані та дивилася […]

Read More
Звичайно, я мамі продуктів принесла, але те, що я приношу, тато не їсть. Їсть тільки те, що купує сам, замикає від неї на замок, мовляв, годувати дармоїдку не зобов’язаний. Ну не буду ж я йому уподібнюватися? Можна, звичайно, холодильник другий завести, але на що це буде схоже
Uncategorized

Звичайно, я мамі продуктів принесла, але те, що я приношу, тато не їсть. Їсть тільки те, що купує сам, замикає від неї на замок, мовляв, годувати дармоїдку не зобов’язаний. Ну не буду ж я йому уподібнюватися? Можна, звичайно, холодильник другий завести, але на що це буде схоже

— Ти не уявляєш, приходжу, а в них у холодильнику ящик стоїть. Із замком. Мама руками розводить: батько знову чудить, ну я розлютилася звісно, висловила все, що думаю, – розповідає Олександра. — Може тата все ж таки перевірити якось? На предмет осудності?— Я тебе благаю! Немає в нього ніяких маразмів, а характер поганий є. Звичайно, […]

Read More
Алла не спала всю ніч, різні думки і думи лізли в голову. Вона навіть згадала своє перше заміжжя і знайомство зі свекрухою. Як вона ласкаво зустріла свою невістку, до опівночі говорили, як раділа, що син знайшов гарну дружину. Згадала першого чоловіка, якого дуже любила і жила з ним, як за кам’яною стіною. Вона мимоволі порівнювала ту свекруху і матір Іллі, яка відразу ж дала зрозуміти, що Алла з донькою тут небажані гості
Uncategorized

Алла не спала всю ніч, різні думки і думи лізли в голову. Вона навіть згадала своє перше заміжжя і знайомство зі свекрухою. Як вона ласкаво зустріла свою невістку, до опівночі говорили, як раділа, що син знайшов гарну дружину. Згадала першого чоловіка, якого дуже любила і жила з ним, як за кам’яною стіною. Вона мимоволі порівнювала ту свекруху і матір Іллі, яка відразу ж дала зрозуміти, що Алла з донькою тут небажані гості

Алла йшла по сільській дорозі взявши доньку за руку, а в іншій була невеличка валіза. Навіть не попрощавшись зранку з Іллею, який ще не повернувся з рибалки. Вона зрозуміла, що все таки не зустріла гідної людини, за кохання якої потрібно боротися. А як усе починалося красиво, Ілля просто не давав проходу їй, залицявся, постійно повторював, […]

Read More
Люба і Рома побудували будинок на новій тоді вулиці під назвою Степова, а за півроку там же почали будуватися Ніна і Костя. У той момент у селищі тривало обговорення цих двох сімей, які начебто й ворогували, але жити стали поруч
Uncategorized

Люба і Рома побудували будинок на новій тоді вулиці під назвою Степова, а за півроку там же почали будуватися Ніна і Костя. У той момент у селищі тривало обговорення цих двох сімей, які начебто й ворогували, але жити стали поруч

— Любко, негідниця отака, де ти там ховаєшся? Виходь, – жінка, яка забігла до Семенових на подвір’я, спочатку з усієї сили вдарила хвірткою об огорожу, мабуть, щоб залякати, потім встала посередині подвір’я, встановила руки з боків і голосно мовила на все селище, – яка ж ти господиня непутяща. Все тут у вас, як не у […]

Read More
Матусю, ти не переживай, у нас усе добре. Тільки страшно вдома самій, поки Семен до корівки ходить. Тата ніколи немає, але я й не хочу, щоб він приходив, він увесь час пахне несмачно та сміється… А ще Нінка сказала, що мене скоро в дитячий будинок здадуть, бо я нікому не потрібна. Я сказала, що це неправда, а вона дражнилася. Я їй як дала, а потім її мама прибігла, сказала, що я сирота, мене всі кинули, тому я невихована. Я вихована, матусю, тільки навіщо вона обзивається. І в дитячий будинок я не хочу
Uncategorized

Матусю, ти не переживай, у нас усе добре. Тільки страшно вдома самій, поки Семен до корівки ходить. Тата ніколи немає, але я й не хочу, щоб він приходив, він увесь час пахне несмачно та сміється… А ще Нінка сказала, що мене скоро в дитячий будинок здадуть, бо я нікому не потрібна. Я сказала, що це неправда, а вона дражнилася. Я їй як дала, а потім її мама прибігла, сказала, що я сирота, мене всі кинули, тому я невихована. Я вихована, матусю, тільки навіщо вона обзивається. І в дитячий будинок я не хочу

Семен насилу підняв відро з молоком.—Ну, все, Зорько, на добраніч. Корова, ніби теж прощаючись на ніч, лизнула шорстким язиком його куртку.— Не балуйся! Обслюнявиш, прати потім прийдеться. Порошок дорогий. Він закрив хлів і поспішив до хати. Тільки за ручку дверей узявся, як почув:— Семене, подоїв уже Зорьку? Я ж казала, прийду, допоможу. Це була їхня […]

Read More
— Марійка мене на фейсбуці знайшла. Я спочатку не зрозуміла, хто це до мене в друзі напрошується: якась Мері Петтерс (у цю мить Катя ледве не подавилася від несподіванки), а потім придивилася до фотки – а це Перевишко! Просто прізвище інше й ім’я. Списалися з нею, вона все й розповіла
Uncategorized

— Марійка мене на фейсбуці знайшла. Я спочатку не зрозуміла, хто це до мене в друзі напрошується: якась Мері Петтерс (у цю мить Катя ледве не подавилася від несподіванки), а потім придивилася до фотки – а це Перевишко! Просто прізвище інше й ім’я. Списалися з нею, вона все й розповіла

Якось увечері Катя відкрила сторінку чоловіка на фейсбуці. Несподівано. Просто переплутала закладку на комп’ютері. Хотіла закрити, але раптом побачила, що до Кості в друзі проситься якась Мері Петтерс. «Дивно, – подумала жінка, – хто б це міг бути? Може, помилилися?» Знаючи, що в друзі Костя приймає тільки тих, кого знає по життю, Катя відхилила запит. […]

Read More
Мовчки встала і закрила клас зсередини. Обвела поглядом притихлих через її грізний вигляд дітей, і твердо сказала: — Встаньте ті, у кого хоча б раз плюнув Рома. Встали практично всі. — Ми не раз говорили, що це дуже неприємно, огидно, але він нас не слухає. Я думаю, він просто нас не розуміє. Зараз ми всі разом йому пояснимо
Uncategorized

Мовчки встала і закрила клас зсередини. Обвела поглядом притихлих через її грізний вигляд дітей, і твердо сказала: — Встаньте ті, у кого хоча б раз плюнув Рома. Встали практично всі. — Ми не раз говорили, що це дуже неприємно, огидно, але він нас не слухає. Я думаю, він просто нас не розуміє. Зараз ми всі разом йому пояснимо

Цей випадок стався в школі ще в далекому 1986 році. Свідки, а це були діти восьми років, нікому нічого не розповіли, тому розголосу історія не набула. І навіть батьки, які, найімовірніше, дізналися про те, як це було, претензій до вчительки не висували. Ніхто. А дізналася я про це від самої вчительки. Її все життя терзали […]

Read More