Романович 
У моїх дочок між собою завжди була якась нездорова конкуренція, хоча я щосили намагалася обом дати все, що їм потрібно, але це не допомогло. У нас із чоловіком не було улюблениці. Обох дочок ми любили, виховували, хвалили або карали, якщо заслужили. Ніхто не може сказати, що ми одній дали все, а другу тримали в тіні. … Читати далі
— Не треба мені дзвонити, сина немає, і нічого нас більше не поєднує! — жорстко промовила свекруха, коли Катя зателефонувала їй. — Я лише хотіла поговорити, підтримати, — тихо відповіла невістка. — Ми ж назавжди залишимося пов’язаними Костею… Катя на мить затримала подих і стиснула в долоні тест із двома червоними смужками так сильно, що … Читати далі
– Ну що, дорогі гості, дорогі мої діти… Я, на правах найстаршої з присутніх, мабуть, скажу перший тост. Сергію! Дорогий мій синку! Я тебе вітаю з такою серйозною покупкою. – Я дуже рада, що Сергій, нарешті, придбав власну квартиру. Та ще й таку велику, світлу, простору, у новому будинку. Для багатьох це просто нездійсненна мрія. … Читати далі
— Ти чого так рано? — голос чоловіка прозвучав з надривом, ніби його застали зненацька. Олена повільно провернула ключ у замку, вслухаючись у клацання, що завжди означало початок чогось нового. Вона ступила до передпокою, мружачись від різкого світла люстри. Перше, що впало в око — червоні човники на шпильках, необережно кинуті біля порогу. Серце стиснулося: … Читати далі
В той день я не йшла, а бігла додому, щоб повідомити чоловікові щасливу новину – у нас буде дитина! Та по дорозі сталася подія, яка просто перевернула моє життя з ніг на голову, і тепер я просто не знаю, що мені робити. Я була впевнена, що чоловік буде на сьомому небі від щастя, адже ми … Читати далі
Мій чоловік дуже справедлива людина. Ось ніколи він не вважав, що все по господарству я маю робити сама. Посуд ми мили разом, їжу готували по черзі. Продукти – Працюємо разом, отримуємо однаково, тому й обов’язки ділимо на двох, – міркував Сергій.– А що буде, якщо я зароблятиму більше? – З посмішкою запитала я. – Такого … Читати далі
– Донечко, ну ти ж розумієш, що крім тебе, допомогти брату нікому, – каже мені мама по телефону. Вона щиро переконана, що я маю купити своєму молодшому брату житло. – Тобі в житті пощастило, вся наша сім’я за тебе дуже радіє, от тепер і допомагай, – наполягає мама. Так, можна сказати, що мені пощастило, але … Читати далі
“Який мужчина. – протягнула сваха, щойно ввійшла у наш дім сватати доньку, – Що ж ти, Лесю не казала мені що маєш такого тата? Не сором було ховати?”. А мій чоловік стоїть мов та ружа – червоний і щасливий. Бачу, плечі розрівняв і очі засвітились. Мені не те прикро що сталось, а те, як на … Читати далі
Сльози котилися по щоках Антоніни Степанівни, коли вона майже бігцем поспішала до старого парку. Там, під лавкою, все ще сиділо цуценя та кошеня. Малята не намагалися покинути коробку, притискаючись один до одного, немов оберігаючи теплом. Антоніна Степанівна тим часом бачила сон: вона сиділа на березі блакитного моря, де сонце зігрівало шкіру, а величезною ложкою їла … Читати далі
Марія сиділа в кабінеті жіночого лікаря і дивилася, як вона щось писала у її медичній карті. Взагалі-то, зараз не пишуть, зараз друкують. Але був час, коли все від руки. – Чого «рознесло» так? Їси, мабуть, багато, зарядку не робиш? – суворо запитала вона. – Та ніби мало їм, – зніяковівши, відповіла молода жінка. – Ось-ось, … Читати далі