27 Лютого, 2026

Автор: Романович

— Діду, ми тут подумали, може, ти складеш заповіт? Ми не про гроші, не зрозумій неправильно. Просто, щоб було все по справедливості… — За якою ще справедливістю? – дід підняв голову від газети і втупився на нас так, що я мало не передумала. – Я ще, внуки мої любі, поживу, і досить мене передчасно в землю класти! Заповіт – це як собі вирок підписати, все кінець. А я вам скажу: ніякого заповіту я залишати не хочу
Uncategorized

— Діду, ми тут подумали, може, ти складеш заповіт? Ми не про гроші, не зрозумій неправильно. Просто, щоб було все по справедливості… — За якою ще справедливістю? – дід підняв голову від газети і втупився на нас так, що я мало не передумала. – Я ще, внуки мої любі, поживу, і досить мене передчасно в землю класти! Заповіт – це як собі вирок підписати, все кінець. А я вам скажу: ніякого заповіту я залишати не хочу

Ми з братом давно знали, що наш дід – міцний горішок. У свої дев’яносто п’ять він з упертістю юнака ходив до лісу по гриби і з непідробним задоволенням косив траву на своїй ділянці. Навколишні хвалили його за здоров’я та енергію, а дід, немов напоказ, завжди сміявся, відмахуючись від компліментів. Але мені і братові Ігорю було […]

Read More
“— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути {"AIGC":{"Label":"1","ContentProducer":"MiniMax","ProduceID":"b3d4f594d1a65cca20cef549dc76381c","ReservedCode1":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"1665554650975ce81ce1eb1e7e00b1586c8bbe3a3bf662a7bf58c0f01241364882312b3453f6d80c837b11c5ed8a892bfbaaacfa28293dcf9328b1b5b3b50ed9"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"9959f576dbb7a15ea1dd8f8bb5e6cde38028ec7f94d34a98c9dd19f7d86562f9f832585fd3c89c6167013abb2b7f224d8a1538cdf0d5cb3a184cb8c160c69441"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"810cf93df3577a9f305541c5ad647def164feb7545102d685a594bf40b06f652"}]}}","ContentPropagator":"MiniMax","PropagateID":"b3d4f594d1a65cca20cef549dc76381c","ReservedCode2":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"adba1fbf23fad0e699e7d726364aedc97cdf473f5113d8864ec6a8eb656be7dc9e911a353c9e84b946638f4fdb087edba7191f67092034f3f0014603a0103562"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"10fa4ddfd12162d43cd84bbd39dd2f2776a96fb46f797afd4e6ee1529edc3710f669cd7dad8b617dd99ab6b70d48b71f735f2b76ba3151d9f9303d663eb36463"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"810cf93df3577a9f305541c5ad647def164feb7545102d685a594bf40b06f652"}]}}"}}
Uncategorized

“— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути

“— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути — Ви, мабуть, […]

Read More
Біля собаки, прив’язаної до стовпа, була записка
Uncategorized

Біля собаки, прив’язаної до стовпа, була записка

— Може, все-таки завтра поїдемо? — Ольга з сумом дивилася на термометр за вікном. — Такий мороз. — Завтра буде ще холодніше, — Олександр уже натягував куртку. — Ти ж чула прогноз? Обіцяють до мінус тридцяти. Та й холодильник у нас зовсім порожній. Ольга зітхнула. Дійсно, тягнути далі нікуди — остання пачка макарон самотньо лежала […]

Read More
Два тижні кіт приходив до вікна. Працівники не могли повірити, коли дізналися причину
Uncategorized

Два тижні кіт приходив до вікна. Працівники не могли повірити, коли дізналися причину

Два тижні кіт приходив до вікна. Працівники не могли повірити, коли дізналися причину До чергової кімнати влетіла Ірина — молоденька, тільки після училища. Очі сяяли, щоки палали: — Тетяно Сергіївно! Він знову тут! Уявляєте? — Хто «він»? — завідувачка втомлено потерла перенісся. Нічна зміна видалася важкою, а тут ще й це… — Кіт! Сірий, з […]

Read More
Ось так зустріч – здивувалася дружина, зустрівши у своєму купе чоловіка з іншою
Uncategorized

Ось так зустріч – здивувалася дружина, зустрівши у своєму купе чоловіка з іншою

Ось так зустріч – здивувалася дружина, зустрівши у своєму купе чоловіка з іншою — Андрюшо, ти не бачив мій синій шарф? Той, що ти подарував мені на минулий Новий рік? — Марина ретельно перебирала речі в шафі, роблячи вигляд, що дуже зайнята пошуками. — Подивися на верхній полиці, за коробками, — відгукнувся Андрій з кухні. […]

Read More
– Ну й навіщо? Душевні листи, запрошення в гості? У тебе в будинок зайти не можна, спорожнити шлунок завжди хочеться. А я дурень думав, що нарешті знайшов свою рідну душу. Чи не забула ще кому листи писала? Микола я. Приїхав, як і обіцяв
Uncategorized

– Ну й навіщо? Душевні листи, запрошення в гості? У тебе в будинок зайти не можна, спорожнити шлунок завжди хочеться. А я дурень думав, що нарешті знайшов свою рідну душу. Чи не забула ще кому листи писала? Микола я. Приїхав, як і обіцяв

На ліжку голосно хропла жінка. Чоловік морщачись від запахів, смачно вдарив її по м’якому місцю. Вона ойкнула і сіла. Не дивлячись на задуху, вона була одягнена в вовняні шкарпетки, теплу кофту. Брудна хустка збилась набік. З-під нього стирчало сальне волосся не зрозумілого якогось кольору. – Ти хто? – перелякано спитала вона. Замість відповіді він з-за […]

Read More
Обіцяє, обіцяє, а толку? Ось і Сашкові завжди обіцяє. То машинку обіцяє, то конструктор, то кросівки модні. То на риболовлю обіцяє онука звозити, то у вихідні в парк атракціонів. І потім раптово забуває про свої обіцянки. З цими подарунками на іменини щороку одне й те саме. Спочатку самі обнадіють хлопця, і тут же забувають. Що мати, що Юлька з Оленкою. Адже ніхто їх за язик не тягне {"AIGC":{"Label":"1","ContentProducer":"MiniMax","ProduceID":"254e46d6289a446e0be41eb75214f5aa","ReservedCode1":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"d15eeef9349c2311d14d25a95ce1bf1caf6cce474b6c6a5709d68d4460e6f8b1eb0502b693d84da595a140674ce4e292c0b7c1e9eea21a0233ce550bf9ee1c43"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"50abba02ffcc26b093b7fcf3bb0a2340a09fb12e2dc1af6f55eade0699bf8ac86dfe921bf547d1d5c390bd24e6dca841a8efa2eb825de6b281111d9f84a48aca"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"36a630907302372cdc83aff537fc7f07458b8ea1d3c69160bef8bd3c7915d478"}]}}","ContentPropagator":"MiniMax","PropagateID":"254e46d6289a446e0be41eb75214f5aa","ReservedCode2":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"db95353c2380cff4258e6e48226120cd56def70b184db9221d9f07bfd9b3967051ce6eab489d0ce7bfd643f7ad030138e3ce2c90d0add6538a275af3dbdce462"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"8cdc4a4e1a2ebb6f85ee240f985fffe94c2b7125af5549b6f1be19a5d7db226977189e27cfe458d49e075d9a90a98cc1b6e71c5d20a7ee7dd3a8825305a2b4f4"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"36a630907302372cdc83aff537fc7f07458b8ea1d3c69160bef8bd3c7915d478"}]}}"}}
Uncategorized

Обіцяє, обіцяє, а толку? Ось і Сашкові завжди обіцяє. То машинку обіцяє, то конструктор, то кросівки модні. То на риболовлю обіцяє онука звозити, то у вихідні в парк атракціонів. І потім раптово забуває про свої обіцянки. З цими подарунками на іменини щороку одне й те саме. Спочатку самі обнадіють хлопця, і тут же забувають. Що мати, що Юлька з Оленкою. Адже ніхто їх за язик не тягне

— Олено, та не потрібен йому ні шампунь, ні гель для душу, ні дезодорант. У нього цього добра навалом, тим паче вже й мама сьогодні дзвонила, питала, чим онука потішити, я так думаю, буде стандартний набір, і Юлька теж цікавилася, який шампунь купити племінникові. — Ну ти думай швидше, поки я в магазині, а то […]

Read More
— Відпочивайте, я все сама зроблю. Що ви планували? Які салати і закуски? Такого нахабства Ганна Дмитрівна не очікувала і просто сіла на табуретку поруч зі столом і мовчки моргала. Надя була звичайнісінькою дівчиною. Зі звичайною зовнішністю: невисока, з русявим волоссям до плечей і пропорційною фігурою, ніяких довгих ніг або «гнучкого стану». Ті, молоді особи, що приходили знайомитися з батьками раніше, виглядали інакше. Надя відрізнялася від попередніх, які так явно підходили зовні їхньому синові, як думала мати
Uncategorized

— Відпочивайте, я все сама зроблю. Що ви планували? Які салати і закуски? Такого нахабства Ганна Дмитрівна не очікувала і просто сіла на табуретку поруч зі столом і мовчки моргала. Надя була звичайнісінькою дівчиною. Зі звичайною зовнішністю: невисока, з русявим волоссям до плечей і пропорційною фігурою, ніяких довгих ніг або «гнучкого стану». Ті, молоді особи, що приходили знайомитися з батьками раніше, виглядали інакше. Надя відрізнялася від попередніх, які так явно підходили зовні їхньому синові, як думала мати

— Вона воду, в якій яйця варилися, в раковину вилила, ти уявляєш? – майже пошепки сказала мати Андрія, повернувшись до сусідки.— Що? – сусідка кинула недобрий погляд на Надю.— Ковбасу не порізала, а порубала. І сир теж. Дивись, – і Ганна Дмитрівна кивнула в бік столу. Святковий обід з нагоди іменин Андрія проходив у прискореному […]

Read More
— Якщо сьогодні відпрацюєш вчорашню вечерю, то ввечері поїдемо в місто, в ресторан, – раптом заворкувала вона, наче голубка, мабуть, на мить згадавши про любовні справи. — Щоб завтра знову відпрацьовувати вантажником… – зітхнув Єгор і з тугою подивився на мішки з борошном, – це скільки ж мені треба працювати, щоб у ресторані вечеряти!?
Uncategorized

— Якщо сьогодні відпрацюєш вчорашню вечерю, то ввечері поїдемо в місто, в ресторан, – раптом заворкувала вона, наче голубка, мабуть, на мить згадавши про любовні справи. — Щоб завтра знову відпрацьовувати вантажником… – зітхнув Єгор і з тугою подивився на мішки з борошном, – це скільки ж мені треба працювати, щоб у ресторані вечеряти!?

Чоловік, теж людина – сказала моя бабуся, і він має право бути слабким, іноді. — Це хто такий гарний приїхав до тебе, Семенівно, га? Міцної статури молода жінка, з цікавістю зазирнула через низенький парканчик, у двір до сусідів. Олена Семенівна озирнулася на неї, і роздратовано буркнула, відвертаючись: — Онук це, Єгорка, але ти не облизуйся, […]

Read More
— Коли ж зникнете з мого життя, дістали! Двері грюкнули, змусивши здригнутися маму і дідуся з бабусею, на хвилину настала приголомшлива тиша для тих, кого закликала зникнути Настя. — Дочекалися подяки, – скрипнув зубами Дмитро Олексійович, спостерігаючи з вікна, як внучка сідає в таксі. — Молода вона ще, дурна, – бабуся любила Настуню до нестями, і намагалася виправдати її необдумані слова {"AIGC":{"Label":"1","ContentProducer":"MiniMax","ProduceID":"352962256c8120c636eda5f13fbaf034","ReservedCode1":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"fdd44db1a2ffa8af3201504fb1c032fdbbd3772014daf364e6ad00431a28ecf2b74feae516dcaa38004762644964270ecd1842852797f5c806716dc5e8f3b885"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"4c191eeaeb65bad3cfc8ce693c2c55be8372cf971f5738f1ff491dc4d018a5888f15d704a5b6d3e60835b5f93dfbe2bb1469f7ec03f31fb522dd2c299f543232"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"6982869e7c6f0cf23c94daa68e8c1d5137719eb41a169650f430dd34b77dacea"}]}}","ContentPropagator":"MiniMax","PropagateID":"352962256c8120c636eda5f13fbaf034","ReservedCode2":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"bc1f573b859527300aadb1810266c5fc0fe35100703368bc392fd3515b129327ae33ba88730346432ca2b887de3bedea5582a18a2efd402ca1f83798710ad092"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"cb585833175d5dc9f71581879a6987a0aacb9db8bd1086c2ef31491930178551076a9f4d4fc8e763eebe0eafeca9573db238acc42b7ce355149b6226f472ba88"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"6982869e7c6f0cf23c94daa68e8c1d5137719eb41a169650f430dd34b77dacea"}]}}"}}
Uncategorized

— Коли ж зникнете з мого життя, дістали! Двері грюкнули, змусивши здригнутися маму і дідуся з бабусею, на хвилину настала приголомшлива тиша для тих, кого закликала зникнути Настя. — Дочекалися подяки, – скрипнув зубами Дмитро Олексійович, спостерігаючи з вікна, як внучка сідає в таксі. — Молода вона ще, дурна, – бабуся любила Настуню до нестями, і намагалася виправдати її необдумані слова

— Я вже доросла, мамо!— Настусю, я знаю, але невже так важко зателефонувати і сказати, що все гаразд. Бабуся хвилюється за тебе, я переживаю, дідусь місця собі не знаходить, коли ти не береш слухавку.— Дістали ви мене зі своєю опікою, скільки можна? Мені скоро виповниться дев’ятнадцять, я повнолітня, можете врешті-решт це зрозуміти?! — Ми все […]

Read More