Романович 
Марина сильно потерла скроні. Голова розколювалася після безсонної ночі. Перед очима стояв вчорашній вечір: Ігор у сусідній кімнаті, неголосний голос у телефонній слухавці: «Так, усе заброньовано. Готель біля моря. Ні, не хвилюйся, вдома все спокійно.» Вона тоді завмерла біля дверей, не наважуючись ані увійти, ані піти. А потім довго стояла під гарячим душем, наче намагалася … Читати далі
Оксана та Ігор жили в місті на орендованій квартирі. Ось вже сім років минуло після весілля. Два сини. Думали вже квартиру в іпотеку взяти, але тягнуло їх у село. Обидва виросли у сільській місцевості, та й часто їздили до батьків. То до тих, то до інших. Живуть батьки у різних сторонах від міста. Кому з … Читати далі
Галина з Ігорем вечеряли, коли у двері постукали. Ігор пішов відкривати. На порозі стояли його батьки. – А ми ось вирішили внуків відвідати, – сказала мама Ігоря. – Проходьте, – усміхнувся Ігор. Антоніна Іванівна та Сергій Петрович пройшли у кімнату до внуків. – Я Галі скажу, щоб чаю зробила, – сказав син і вийшов з … Читати далі
– Ой, Віра, прийшла! Проходь швидше, вечеря готова! Віра увійшла на кухню, і свекруха відразу швидко поцілувала її в щічку. – Втомилася, мабуть? – Так, трохи. Ірино Борисівно, давайте я вам чимось допоможу. – Ой, облиш, – відмахнулася свекруха. – Сідай, відпочивай. Я вже майже все приготувала. Сергія дочекаємось чи сядемо їсти? Віра відвела очі. … Читати далі
Моя Вікторія-хороша дружина, мати та господиня. Живемо з нею ось душа в душу вже 8 років. Ось син Сергійко цього року пішов до першого класу. Два роки тому моя Віка започаткувала власну справу-відкрила невеличке кафе-харчевню, і ще паралельно займається кейтерингом. Кейтеринг – це обслуговування харчування за межами ресторанів та кафе. Справа хороша та прибуткова. Замовлень … Читати далі
Алла випровадила чоловіка у відрядження, сама трохи прибрала у квартирі, і вирішила провести вечір зі своєю подругою – Людмилою. Жінка купила коробку тістечок та поїхала у гості. Вже в дорозі, Алла зателефонувала до Люди, але та не відповіла. – Напевно, щойно прийшла з роботи і вирушила в душ, – подумала Алла. Коли вона підійшла до … Читати далі
-Мамо, тут така справа… – сказав Іван. – Одружуватися я зібрався… На Марійці. -Треба ж, півроку зустрічаєтеся, і вже одружуватися! – сплеснула руками Ольга Сергіївна. – Синку, але в мене грошей немає на весілля, сам знаєш. -Та ми весілля не робитимемо, з друзями в кафе посидимо і все… Тут справа в іншому. Жити нам нема … Читати далі
Після похорону батька діти повернулися до його трикімнатної квартири. Там пахло старими книгами, ліками та тим самим одеколоном «Шипр», який батько купував ще за радянських часів. Валентина, старша сестра, одразу вмостилася у крісло біля вікна. Там завжди сидів Петро Семенович. – По закону все ділиться порівну, – заявила вона, оглядаючи кімнату поглядом оцінювача, – я, … Читати далі
– Мені вчора дзвонила Ксюша, – засуджувала Марія, вимовляючи своїй невістці. – Вона скаржиться, що ти зовсім не звертаєш на неї увагу. – Ти вдаєш, що її не бачиш і не чуєш. Відштовхуєш, якщо вона до тебе підходить. Як ти можеш так чинити? Їй лише вісім років! – Ксюша? Яка Ксюша? – награно здивувалася Валентина. … Читати далі
Мене звати Борис, мені 40 років. Все частіше я став згадувати слова своєї покійної бабусі: А я не хотів довго чекати. З молодості був нетерплячий. У 25 років я зустрів Ларису, й закохався по самі вуха. Запрошував її в ресторани, влаштовував сюрпризи, дарував квіти та дорогі подарунки. Словом, стелився як тільки міг, лише б вона … Читати далі