Романович 
– Катю, мене з дому виганяють, – сказала Ірина подрузі. Дівчата сиділи у літньому кафе. Був кінець травня, але погода ніби вирішила компенсувати людям три попередні дощові тижні. Народу в парку було багато – усі намагалися зловити перші промені майже літнього сонечка. – Як це виганяють? – Запитала Катя. – Хто? – Батьки. Звісно, не … Читати далі
– Катю, ти що, з рідної сестри гроші вимагаєш? – голос мами в слухавці був такий різкий, що Катя мимоволі відсунула телефон від вуха. Вона стояла на своїй тісній кухні, тільки-но повернувшись з роботи, а тут цей дзвінок. Мама явно розлютилася, і Катя знала чому: її молодша сестра, Наташка, знову наскаржилася. Ната вже три місяці … Читати далі
– Все Мілані! А Даша має в обносках ходити? – кричала свекруха. – Значить так. Якщо це триватиме… Але закінчити вона не встигла, бо Аня кинула слухавку. – От іще! Ультиматуми будуть мені ставити. У моїй квартирі вказуватимуть, що мені робити?! – обуренню Ані не було меж… … Аня вийшла заміж за Ярослава, через рік … Читати далі
– Мамо, ну що ти так метушишся? Не цариця ж до нас приїжджає! Зрештою, вона така сама дочка, як і я, – із роздратуванням сказала Іра. Вся ця метушня, присвячена зустрічі Елі, її молодшої сестри, порядком набридла Ірині. Віра Іванівна осудливо глянула на дочку і спробувала пояснити: – Це зрозуміло, я вас не поділяю. Але … Читати далі
– Така серйозна справа, а ми на орендованій квартирі, ну чому б до нас не приїхати! Сватають тебе, Уляно, – Надія Михайлівна, мама симпатичної темнорусої доньки почувала себе не у своїй тарілці. – Мамо, це не сватання, це знайомство. Ми вже давно з Андрієм зустрічаємось, я часто буваю у батьків Андрія. А ось вас ніхто … Читати далі
Біля під’їзду старенької п’ятиповерхівки зупинилося таксі. З машини вийшли молода жінка з дворічною дитиною на руках і чоловік. Водій дістав з багажника велику дорожню сумку, і пасажири попрямували до будинку. Коли вони піднялися на другий поверх, їх уже зустрічали: у дверях квартири стояла жінка років п’ятдесяти з невеликим хвостиком. – Ірочка, Костя, ну, нарешті! Ми … Читати далі
– Нам нікуди з дитиною піти, – благала Аріна свою матір. – Будь ласка, це всього на три тижні, може, на місяць. – Вибач, мій коханий чоловік проти, – відповіла Алевтина Миколаївна доньці. – Мамо, але ж ми на вулиці лишаємося, без грошей, зарплата в мене тільки за місяць після декрету, ти хочеш, щоб донька … Читати далі
– Та ти ледащо просто! Віник взяти вже проблема? Живу з тобою, як у свинарнику! – Віник? Може, запропонуєш ще корито замість пралки? Оля стояла у дверях, схрестивши руки на грудях, і роздратовано спостерігала за тим, як Володя жує бутерброд, поважно відкинувшись на спинку стільця. До того ж він щось там бубонів з приводу чистоти … Читати далі
Коли Марія зібрала валізу і сказала, що з неї досить, Василь не міг повірити, що вона не жартує, більше того, навіть ображався, що вона не змогла оцінити того щастя, яке він їй дав. Василь і Марія прожили разом уже понад двадцять років. Вони побралися молодими, коли за плечима було лише кохання й великі мрії. Марія … Читати далі
– Донькам дістанеться по двокімнатній квартирі, а Віктору – наша трикімнатна. Він же за нами в старості наглядатиме, – сказав Михайло Петрович, дивлячись у вікно на сніг, що падав. Віра Олександрівна мовчки кивнула, продовжуючи перебирати фотографії у старому альбомі. На пожовклих знімках усміхалися їхні діти: Настя з двома кісками, Вітя з розбитим коліном, маленька Даша … Читати далі