27 Лютого, 2026

Автор: Романович

Ти ж казала, що на оренду теж гроші відклали, – звернулася вона до матері. — Відклали, але я сподівалася заощадити, не думала, що мати вам такі «драконівські умови» виставить, – протягнула Валентина. — Які це «драконівські»? – втрутилася в розмову Ніна. – Квартира трохи занедбана. Треба один раз відмити, а далі просто підтримувати порядок. — Тобі, Нінко, добре – ти на бюджет вступила, тобі гуртожиток дали, – сказала Віка
Uncategorized

Ти ж казала, що на оренду теж гроші відклали, – звернулася вона до матері. — Відклали, але я сподівалася заощадити, не думала, що мати вам такі «драконівські умови» виставить, – протягнула Валентина. — Які це «драконівські»? – втрутилася в розмову Ніна. – Квартира трохи занедбана. Треба один раз відмити, а далі просто підтримувати порядок. — Тобі, Нінко, добре – ти на бюджет вступила, тобі гуртожиток дали, – сказала Віка

— Ну що? Вступили обидві? Молодці! Ти, Віко, куди вступила? — На бухгалтерський облік, – відповіла внучка. — А ти, Ніно? — На юридичний. — Адвокатом хочеш бути? – продовжувала питати бабуся. — Ні, слідчим, – відповіла Ніна. — Зрозуміло, надивилися серіалів про жінок слідчих. Ну, гаразд, значить, колегами будемо. Це зараз Зоя Іванівна – […]

Read More
— Льоню, – Марія теж зітхнула. – По-перше, ми з тобою вже домовилися. А, по-друге, твоя мама сама мені дзвонила і дуже просила знайти можливість і вибратися. Усе-таки в неї ювілей, а не просто іменини. Ну і, по-третє, ти ж сам знаєш, що я вже півроку далі дитячого майданчика, поліклініки та магазину нікуди не вибиралася. Мені теж хочеться трохи відпочити і змінити обстановку. — Ні, ну а що ти хотіла? – здивувався Льоня. – Ти, коли погоджувалася на дитину, та не просто погоджувалася, а хотіла її, мала розуміти, що дуже довго жодних розваг у тебе не буде
Uncategorized

— Льоню, – Марія теж зітхнула. – По-перше, ми з тобою вже домовилися. А, по-друге, твоя мама сама мені дзвонила і дуже просила знайти можливість і вибратися. Усе-таки в неї ювілей, а не просто іменини. Ну і, по-третє, ти ж сам знаєш, що я вже півроку далі дитячого майданчика, поліклініки та магазину нікуди не вибиралася. Мені теж хочеться трохи відпочити і змінити обстановку. — Ні, ну а що ти хотіла? – здивувався Льоня. – Ти, коли погоджувалася на дитину, та не просто погоджувалася, а хотіла її, мала розуміти, що дуже довго жодних розваг у тебе не буде

Льоня доїв котлету, акуратно підібрав з тарілки залишки пюре і подивився на дружину. Марійка сьогодні перебувала в чудовому настрої і навіть щось наспівувала, домиваючи посуд. — Доїв? – запитала вона, обертаючись, – давай тарілку. – Льоня тарілку простягнув і зітхнув сумно. — Марійко, – сказав він, – може, все-таки не підеш, га? — Що ти […]

Read More
З Польщі мене чоловік не зустрів, а його телефон був вимкнений. Я сіла в автобус і ледве добралася з тими торбами. Приходжу — пес гавкає, не впізнає мене, а в домі хоч…
Uncategorized

З Польщі мене чоловік не зустрів, а його телефон був вимкнений. Я сіла в автобус і ледве добралася з тими торбами. Приходжу — пес гавкає, не впізнає мене, а в домі хоч…

Називайте мене як хочете. Мене вже переболіло — справді. Судіть чи не судіть — байдуже. Навіть якщо для вас це неприпустимо — робити так, як зробила я, то просто спитайте себе: “А як би я вчинила на її місці?” Я не сумніваюся, що тоді ви мене зрозумієте. Бо кожен заслуговує хоча б на елементарне щастя. […]

Read More
— Тату, ти не проти, якщо ми пару місяців поживемо в тебе? — невпевнено спитав Юрко батька {"AIGC":{"Label":"1","ContentProducer":"MiniMax","ProduceID":"767c77d3527c1a38f6b66a80679f282b","ReservedCode1":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"4c5810943de40307ba6fe0c67181d8bd0b3ebedd7b29ff4310fb69f63b54dfc841c3c38a8e44300006bf008e3fa09b226be19a3b8716514b28fb02a107b175d0"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"6f5de89266b1fdd725ce7f645a5e8aefe495be56fdcef0ad695ed7b24027bf4741987a9b702e1d158ce390e487d409d84a3d8ad9282bb96e53a77d3f88ef6e3f"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"2062200b778a64eee72f03911accda65ace129daf6c283e1203745f1c2574326"}]}}","ContentPropagator":"MiniMax","PropagateID":"767c77d3527c1a38f6b66a80679f282b","ReservedCode2":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"1333964b8a01a501b461ea50bb656752c5a6d517c0d1514f0f12c440c1ae5d303a666f38a96e76f8fb480adf325e07745f41ea2d3e1537eba16aa9cad3695a9a"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"4b25f1d303c29d9780430e8961446d2ed41c78a73e9d902c1372a74672cdc5660e88af48d98df153d8277d892fee68cefa981690e8644a8327f4f147b3ca3172"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"2062200b778a64eee72f03911accda65ace129daf6c283e1203745f1c2574326"}]}}"}}
Uncategorized

— Тату, ти не проти, якщо ми пару місяців поживемо в тебе? — невпевнено спитав Юрко батька

— Тату, ти не проти, якщо ми пару місяців поживемо в тебе? — невпевнено спитав Юрко батька. — Проти, — коротко відповів батько. Батьки Юри розлучилися десять років тому. Мати за два роки знову вийшла заміж, а батько так і залишився жити один. Характер у батька був важкий, навіть можна сказати, нестерпний. Тому жінки в […]

Read More
А вже коли Микита одружився з Наталею – дівчиною з їхнього села, і один за одним у них зʼявилися дітки: дві дівчинки і хлопчик, так і зовсім Ангеліна відійшла на останнє місце. Усе найсолодше, найкраще насамперед віддавалося онукам від другої невістки. Саме для них Лідія Василівна відкладала з кожної зарплати копієчку, щоб у день народження порадувати дорогим подарунком. Саме про них завжди говорила з гордістю, хвалилася успіхами. А Ангеліни немов і не було
Uncategorized

А вже коли Микита одружився з Наталею – дівчиною з їхнього села, і один за одним у них зʼявилися дітки: дві дівчинки і хлопчик, так і зовсім Ангеліна відійшла на останнє місце. Усе найсолодше, найкраще насамперед віддавалося онукам від другої невістки. Саме для них Лідія Василівна відкладала з кожної зарплати копієчку, щоб у день народження порадувати дорогим подарунком. Саме про них завжди говорила з гордістю, хвалилася успіхами. А Ангеліни немов і не було

Лідія Василівна старшу онуку недолюблювала. Вина Ангеліни була лише в тому, що її мати – Ритка-вертихвістка. Саме так називала першу невістку Лідія Василівна. Рита була тонкою і дзвінкою, з копицею густого лляного волосся. На її лялькове личко з порцеляновою шкірою і блакитними очима, що сміялися, задивлялися багато хлопців у їхньому селі. А вибрала вона Микиту […]

Read More
— Але ж я сама її придбала! Я заробила на цю сукню! Я мріяла про неї довго! — Олена розгублено подивилася на своє відображення. Щоб купити сукню мрії, вона відкладала гроші кілька місяців. І хоча його ціна була висока, воно того коштувало. Сукня була брендовою і сиділа на Олені ідеально, приховуючи те, що треба приховати, і роблячи акцент на тому, що потрібно підкреслити
Uncategorized

— Але ж я сама її придбала! Я заробила на цю сукню! Я мріяла про неї довго! — Олена розгублено подивилася на своє відображення. Щоб купити сукню мрії, вона відкладала гроші кілька місяців. І хоча його ціна була висока, воно того коштувало. Сукня була брендовою і сиділа на Олені ідеально, приховуючи те, що треба приховати, і роблячи акцент на тому, що потрібно підкреслити

— Олено! Ти навіщо нову сукню одягла? Забруднеш її, коли будеш прибирати за гостями! Прибери в шафу, доки не зіпсувала! — заявив Євген. Олена здивовано подивилася на нього, не чекаючи на нього. — Але я хочу гарно виглядати у свій день народження! Навіщо, на твою думку, я цю сукню купувала? — Щоби піти на весілля до […]

Read More
— Ух ти, яка… – прошепотів хлопець, немов боявся, що дівчина його почує. Він згадав, що в його речах, десь на антресолях є бінокль. — Почекай, почекай… – він рвонувся в передпокій, підхопивши табурет, і миттю знайшов на високих полицях у похідному рюкзаку старенький бінокль. Яке ж було його розчарування, коли спустившись на підлогу, він побачив, що дівчина навпроти зашторила свої фіранки
Uncategorized

— Ух ти, яка… – прошепотів хлопець, немов боявся, що дівчина його почує. Він згадав, що в його речах, десь на антресолях є бінокль. — Почекай, почекай… – він рвонувся в передпокій, підхопивши табурет, і миттю знайшов на високих полицях у похідному рюкзаку старенький бінокль. Яке ж було його розчарування, коли спустившись на підлогу, він побачив, що дівчина навпроти зашторила свої фіранки

Сашко був у гарному настрої. Батьки купили йому невелику квартиру в двоповерховому будинку недалеко від його роботи. — Досить із нами телевізор дивитися, – серйозно сказала мати, – так ми тебе ніколи не одружимо. Домосід звичайнісінький! І в кого ти такий у нас? — Вірно, вірно, синку, тобі вже скоро двадцять п’ять. Став дорослий, відучився, […]

Read More
Розписали їх у сільраді, і всі гості прийшли в хату до батьків Матвія. Клавдія, коли переступила поріг хати й побачила накриті столи, навіть трохи була ошелешена. Усього було багато, а гості зраділи, коли побачили багато напоїв на столі. Господарі самі не пили і Матвій теж, але гості пили і веселилися, а мати Клавдії плакала від радості. Озиралася на всі боки й думала: — У який дім потрапила моя донька. На вікнах тюлеві фіранки, штори гарні, трюмо ледве не до стелі, меблі гарні, все гарно й добротно, Посуд гарний і дорогий
Uncategorized

Розписали їх у сільраді, і всі гості прийшли в хату до батьків Матвія. Клавдія, коли переступила поріг хати й побачила накриті столи, навіть трохи була ошелешена. Усього було багато, а гості зраділи, коли побачили багато напоїв на столі. Господарі самі не пили і Матвій теж, але гості пили і веселилися, а мати Клавдії плакала від радості. Озиралася на всі боки й думала: — У який дім потрапила моя донька. На вікнах тюлеві фіранки, штори гарні, трюмо ледве не до стелі, меблі гарні, все гарно й добротно, Посуд гарний і дорогий

Увійшовши до свого будинку з двору, Клавдія втомлено опустилася на диван у кімнаті, і як завжди подивилася на стіну, де в рамці висіла фотографія чоловіка Матвія. Їй скоро шістдесят, живе одна у великому будинку, син із сім’єю далеко, він військовий і відвідують її рідко. Полола грядки на городі, хоч і живе сама, але сама працює […]

Read More
“А що про маму казати? Вона ходить цілими днями по тролейбусу, квитки продає. Хіба це робота?” – боліла душа від образливих слів доньки…
Uncategorized

“А що про маму казати? Вона ходить цілими днями по тролейбусу, квитки продає. Хіба це робота?” – боліла душа від образливих слів доньки…

Оксана уже тримала ручку дверей до кухні, щоб зайти. Але розмова, яка велась по інший бік, спершу насторожила, а потім до сліз засмутила жінку. — Тату, з української мови на післязавтра нам потрібно написати твір про роботу одного з батьків. Я про тебе напишу, бо ти — вчитель. А що про маму писати? Вона ходить […]

Read More
Дружина саме наpiзала все на пoминальний обід, бо ж то була неділя, по донечці, хоч тільки вчора пoхoвaли, робили «дев’ятий день».Батько дівчинки не здивувався, коли біля його хати зупинився крутий джип. Розумів – це приїхали залагоджувати «справу»…
Uncategorized

Дружина саме наpiзала все на пoминальний обід, бо ж то була неділя, по донечці, хоч тільки вчора пoхoвaли, робили «дев’ятий день».Батько дівчинки не здивувався, коли біля його хати зупинився крутий джип. Розумів – це приїхали залагоджувати «справу»…

Батько Даринки не здивувався, коли біля його хати зупинився крутий джип. Розумів – це приїхали залагоджувати «справу». Дружина саме наpiзала все на пoминальний обід, бо ж то була неділя, по донечці, хоч тільки вчора пoхoвaли, робили «дев’ятий день». Батько Даринки не здивувався, коли біля його хати зупинився крутий джип. Розумів – це приїхали залагоджувати «справу». […]

Read More