Автор Романович

– Коли ми переїжджаємо? – схвильовано поцікавилася Ніна. – Мені потрібно завершити купу справ. – Ми? – Максим здивовано втупився на дружину. Розплившись у кривій усмішці, чоловік повільно промовив: – Ми нікуди не переїжджаємо. Я їду. А ось ти залишаєшся…. Продовжити читання →

– Костю! Біда! – подружжя повернулося з відпустки додому і виявило порожню квартиру. – Що трапилося, люба? – Нас обікрали. – Як? Замок же цілий! – Костя оглянув квартиру, не вірячи своїм очам. – Напевно, твоя мати загубила ключі, і… Продовжити читання →

– Антоне, стій! – кричала Олена у відчинене вікно.Але хлопець її не чув. Він уже сів у свою машину і завів двигун. Тоді Олена схопила телефон і кинулася до дверей. А поки бігла сходами з четвертого поверху на перший, кілька… Продовжити читання →

-Син, кажеш? А де ж ти був, сину, коли батько твій тебе потребував? Де ти був, коли він дзвонив тобі, просив приїхати? Хоч ненадовго, хоч на день. Де ти був, сину, коли я цілими днями цілодобово сиділа біля ліжка твого… Продовжити читання →

Наталя стояла біля вікна і дивилася на свого чоловіка, який пристрасно обіймав молоду жінку. У перший момент їй захотілося вискочити на вулицю, схопити суперницю за волосся. Але потім усі ці бажання зникли, і в душі утворилася порожнеча. Наталя вже давно… Продовжити читання →

– Це ти в усьому винна! – кричав Іван, міряючи кроками кухню матері. – Якби ти тоді допомогла, якби поговорила з нею, все могло б бути інакше! Антоніна Сергіївна мовчки слухала, не намагаючись перебити чи заперечити, хоча вислуховувала все це… Продовжити читання →

– Миколо, синку, приїжджай швидше! Благаю тебе, рідний мій! Усі справи кидай і приїжджай. Біда в мене! – зателефонувала синові Зоя Олексіївна. Мама плакала в трубку, і серце Миколи здригнулося. Він уже зібрався за давно сформованою звичкою відмовити матері, пославшись… Продовжити читання →

– Так… Не зрозуміла… А що в мене з дверима? Зсередини чи що, зачинені? – дивувалася Ольга, намагаючись вставити ключ у замкову щілину. – Це що ще за номери! Не встигла вона зрозуміти, що відбувається, як двері відчинилися, і їй… Продовжити читання →

– Мамо, ти що накоїла?! – голос Лариси тремтів, і вона насилу стримувала бажання підвищити тон. – Де мій пуховик? Той самий, який я минулого року купила? І валіза із зимовими речами?! Валентина Сергіївна, не відриваючись від своєї улюбленої ранкової… Продовжити читання →

– Федоре, подивися, яку сукню я купила! Подобається? Федір підняв очі й усміхнувся. – Нумо, крутанись! Дуже гарна. Тобі дуже личить! – ніжно промовив чоловік. – І мені сподобалося… Я весь магазин облазила, думала, піду без покупок! І в останній… Продовжити читання →