Автор Романович

Було вже 21:30. Я знову перевірила телефон – жодного повідомлення від Сергія. Вечеря давно охолола, свічки догоріли, а напій, який я відкрила дві години тому, втратив весь свій аромат. Як і наші стосунки. Раптово вхідні двері грюкнули так сильно, що… Продовжити читання →

– Паша, мама прийде, п’ять тисяч їй віддай! – З якого переляку? – З того, що вона нам займала. – Тобі займала, а не мені. – Якщо мені, то й тобі. Пашо, відірвись ти від свого матчу, чи тобі телевізор… Продовжити читання →

– Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя! – Що означає в положенні, – подавився яєчнею Максим Миколайович. – Женю, у тебе перша дитина росте без… Продовжити читання →

– Оленка! Ти вдома? Ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося! – пролунав гучний голос Андрія з передпокою.- Мені зарплату підняли втричі, тепер будеш моєю прислугою – заявив чоловік Олена витерла руки кухонним рушником і виглянула з кухні. Чоловік стояв… Продовжити читання →

Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим. То гаража немає, то газу, ціна не влаштовує. А ціну син знижувати… Продовжити читання →

– Ти що, під мухою? – Здивувалася Катя, стоячи в передпокої з малюком на руках. – Так, трохи, – похмуро відповів Євген, зняв черевики й недбало кинув їх на полицю. Він повернувся з роботи пізніше, ніж зазвичай, на запитання відповідав… Продовжити читання →

Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги. – Невже все? Думала, це ніколи не закінчиться. Звідки в нас стільки родичів? – Сподіваюся, Поліна не надумає вдруге виходити… Продовжити читання →

– Мамо, вітаю. – Привіт… синку. – Мамо, – у слухавці помовчали, – я прошу допомоги, – голос сина був відчайдушно тужливий, Вероніка вся стиснулася всередині, – нам потрібна допомога. – Вам? – Так. Олену поклали в лікарню, вона знепритомніла… Продовжити читання →

– Як дачу? Яку дачу? – лепетав Сергій. – Гарну дачу! – відповіла Валентина Василівна. – Якраз таку, про яку все життя мріяла! На Сергія було шкода дивитися. Він запустив п’ятірню в шевелюру і з силою стиснув пальці. – Мамо,… Продовжити читання →

– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу. – Тобі доведеться це… Продовжити читання →