– Ось ваша спадщина, Володимир Ілліч – нотаріус махнув рукою в бік великого будинку. – А що, там хтось живе? – Здивувався Володимир, побачивши дим над трубою. – Так. Пройдімо і я вам все поясню – і чоловік першим пішов розчищеною доріжкою. – Здрастуйте – співуче сказала жінка невизначеного віку. Чорна хустка наполовину приховувала обличчя. […]
Перед святами я зайшла в центральний супермаркет нашого міста: там вибір більший, ніж в тому, що поруч з нами. Дивлюся – мій чоловік з якоюсь жіночкою ходять, продукти в кошик збирають. Я підійшла ближче, але так, щоб вони мене не побачили, і була ошелешена – в жінці, яка ходила поруч з моїм чоловіком, я впізнала ту саму однокласницю, з якою мені чоловік зрадив 10 років тому
10 років тому мій чоловік мені зрадив і я пробачила його, про що зараз дуже шкодую. 17 років, які ми вже разом, не принесли мені омріяного щастя, хоча спочатку все у нас виглядало дуже добре. Познайомилися ми ще в університеті, Олег старанно добивався моєї прихильності, і я в кінці кінців здалася. Тим більше він з […]
Про загибель у автокатастрофі своєї молодшої сестри Олени Віка дізналася від матері.
Про загибель у автокатастрофі своєї молодшої сестри Олени Віка дізналася від матері. Згодом вона вже не могла навіть пригадати, який жах тоді пережила. Не можна сказати, що сестри дружили, але все ж стосунки між ними були теплими, родинними. Як страшний кошмар Віка згадувала почорніле від горя обличчя матері. Тетяна Георгіївна ще не встигла оговтатися після […]
“– А взагалі, його й справді треба здати в дитбудинок, то всім буде краще! Я не так це собі уявляла! Мені не потрібний такий онук! Це ганьба!
“– А взагалі, його й справді треба здати в дитбудинок, то всім буде краще! Я не так це собі уявляла! Мені не потрібний такий онук! Це ганьба! – У дитбудинку тобі саме й місце! – вирвалось у Надії Василівни. Рома різко схопився і побіг у коридор, швидко накинув свою куртку і грюкнув вхідними дверима. – […]
Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям у вічі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки пліткувати перестали, ми з батьком у магазин пів року зайти не могли. Для чого ти приїхала? Га?
– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям у вічі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки пліткувати перестали, ми з батьком у магазин пів року зайти не могли. Для чого ти приїхала? Га? – Хто там, Галю? – Дочка твоя старша приїхала. – Оленка? Батько відкрив добротні дерев’яні […]
Сяде на підлогу біля ніг бабусі, голову на коліна покладе і скиглить тоненько, немов щеня безхатнє. Пальці старенькі волосся перебирають, по голівці гладять долоньки м’які. Тихенько шепоче над внученькою молитву Цариці Небесній, та заступництва для сироти просить. Посидять так із годинку, дивись, і відхлине зневіра, і знову жити хочеться
Пішла з життя бабця Настя, і зовсім Мар’яні сумно стало. Не припала дівка до двору, на думку свекрухи. І худа занадто, і працює мало, і невідомо, чи будуть діточки від такої недолугої. Усе Мар’яна терпіла, а коли зовсім зле на душі було, бігла до старенької своєї. Бабця Настя для Мар’яни, вважай, найдорожчою людиною була. І […]
А ціна зросла рівно на половину її пенсії, яку вона вчора лише отримала і одразу сплатила комунальні платежі. І тепер від неї залишилося зовсім мало. Хіба що на хліб. Від вершкового масла цього місяця доведеться відмовитися
Віра Аркадіївна поверталася з цвинтаря, розмазуючи сльози по зморшкуватих щоках. Нещодавно вона домовилася з цвинтарними працівниками, що ті почистять, пофарбують могилу батьків та чоловіка. Підстрижуть траву, приведуть все до ладу. Самій робити це не під силу – ноги болять, від роботи голова паморочиться. Чоловіки так і зробили, роботою Віра Аркадіївна залишилася задоволеною. А ось із вартістю […]
Якось 20-ти річна Поліна опинилася з Олегом в одному ліфті і , ледве зачинилися дверцята, зробила крок до Олега
Вже кілька місяців Олег мріяв розлучитися зі своєю дружиною Іриною. Разом вони прожили сім років, дітей так і не завели, і одного разу Олег зрозумів, що йому стало нудно з Іриною. Кожен день був схожий на попередній та наступний, однаковими були тижні та місяці. Ірина була чудовою господинею, чудово готувала, Олег ніколи не бачив неприбраної квартири […]
«Від тата», – Іра відкрила абсолютно білий конверт. Там були гроші. Рівно стільки, скільки донька зазвичай просила на манікюр. Від мами й бабусі теж були конверти з грошима, і теж на манікюр. Навіть дідусь не лишився осторонь і поклав у старий конверт гроші для онуки, підписавши фломастером поверх надрукованих літер. «Онучці Іринці на манікУр»
— Мамо, дай на манікюр, хочу новорічний дизайн. — Ой, Ірочко, а в мене немає вільних грошей, усі на приготування до свята пішли. Вбрання вам усім купила. А ти запитай у батька. — Запитувала, – донька трохи помовчала, потім додала, – сказав, що зайвих грошей немає. Хочу манікюр – маю на нього сама заробити. Мати […]
– Я хотів влаштувати тобі свято. Привітати якось незвично. Вирішив прибратися, випрати і приготувати святкову вечерю. Взяв відгул, завантажив пральну машину, сходив на ринок Тобто, спочатку сходив на ринок, купив телятину, а вона потекла
У хаті підозріло пахло підготовкою до свята. Це Маруся зрозуміла, ще не ввійшовши до передпокою. По сходовій клітці їдко тягло гаром, а сходами стікали потоки мильної води. Відчинивши двері, Маруся звалила на тумбу купу квітів з корпоративу, скинула остогидлі за день туфлі і начепила капці. Хоча було б доречніше вдягнути чоботи. Води було більше, ніж […]