І що я в ній знайшов? Може, права мама, не треба поки що поспішати з весіллям

– Аліно, вставай. Час їхати, – Петро обережно доторкнувся до плеча жінки. – Куди? – здивовано подивилася вона на свого молодого чоловіка, протираючи очі. – До мами. – А-а-а… – Забула, чи що? – усміхнувся Петро. – Ми ж тільки вчора про це говорили. – Ну забула, з ким не буває. Просто не звикла в … Читати далі

-А ти про Катюшу думала, коли розлучалася? – парирувала мама. – Сама винна – проґавила такого чоловіка

Запрошення на весілля. Від колишнього. Смішно – вирішила про себе Саша. Хоча смішно зовсім не було. На диво було боляче, хоча з чоловіком вона розлучилася сама. Не вживав, не ображав, не зраджував. Ці слова доводилося повторювати постійно. Ніхто Олександру не зрозумів, навіть мама: вона Дмитра любила і вважала ідеальним зятем. – Подобається – виходь за … Читати далі

Нехай бабуся твоя пенсію нам віддає! І нічого, що ми в її будинку живемо! Це не означає, що вона має харчуватися за наш рахунок! – зажадала свекруха

Перебираючи речі в шафі для білизни, Лариса здригнулася, коли двері в її кімнату відчинилися, і на порозі, немов кам’яна статуя, застигла розлючена свекруха. Галина Василівна в цю мить нагадувала справжню фурію. Навіть волосся жінки вибилося місцями з тугого пучка і стирчало в різні боки. – Тобі більше зайнятися нічим, як тільки в шафі копатися цілими … Читати далі

– Перше враження взагалі по-різному можна справити

– Завтра ми запрошені в ресторан, – в очах Лізи грало радісне очікування. – Тато з мамою жадають із тобою познайомитися. Костюм є в тебе? – Знайду, якщо треба, – відповів Микита, смутно згадуючи свій випускний. – А що, без цього ніяк? Не люблю я весь цей офіціоз, якщо чесно. – Не знаю, – знизала … Читати далі

– Я з тобою, – сказав він. – До кінця. Що б це не було. Просто скажи, що тобі потрібно. І я зроблю. Я на все готовий

– Ти хочеш зіпсувати мені зустріч і зірвати контракт?! Ти… Ти просто знущаєшся наді мною останнім часом! Робиш усе наперекір, на зло! – крикнув Павло на дружину, яка ледь стояла на ногах. Останнім часом Павло не міг перебувати поруч із дружиною. Він не впізнавав її. Замість яскравої, веселої Поліни, з якою він прожив майже десять … Читати далі

Найміть покоївку, і нехай вона за вами доглядає, а ви їй платитимете. Незвично, не сперечаюся, я ж безкоштовно на вас працювала

– Як же набридло твоє ниття! У нас буде хоча б одна вечеря без цієї “приправи”? – Чоловік кинув ложку в тарілку з їжею, від чого вміст розлетівся по всьому столу. Розрахунок був би правильний – влаштувати скандал, щоб дружина надалі не сміла заводити стару розмову про втому від побуту і необхідність хоча б якоїсь … Читати далі

– А тепер ходімо, будемо робити з тебе красуню, – сказав стиліст, який працював з Оленою після психолога

– Олено, поговорити треба. – Чоловік, Роман, прийшов додому похмурим. Він узагалі мало посміхався. Олена пояснювала це проблемами на роботі. Фінансова ситуація в родині була нестабільною. Співробітників заводу, де працював Роман, скорочували, а його залишили за умови того, що зарплата буде вдвічі меншою. В умовах вузької спеціальності, яка була в Романа, Олена розуміла, що чоловікові … Читати далі

– Не хотіла тебе обрадувати завчасно, але я згодна. Давай, продамо квартиру і житимемо однією великою, дружною сім’єю. Разом виховувати дітей, разом вести господарство, навіть речі всі будуть спільні

– Я ж учора до мами їздив, – доїдаючи борщ, проговорив Кирило, – і брат мій теж приїжджав. І знаєш, нам на думку спала чудова ідея: а що, якщо ми продамо нашу квартиру, квартиру брата і мами, і на всіх купимо великий будинок? Ну, круто ж? Катя уважно подивилася на чоловіка, щоб зрозуміти, жартує він … Читати далі

– Ой, Дмитрику, який гарний будиночок ти побудував! Пустиш матусю на кілька днів, відпочити від міської метушні

– Орино, повертайся додому! Досить вже! – З милості твоєї матусі з сестрою, немає в мене тепер дому! – Як же немає? – з досадою вимовив Дмитро. – Приходь і живи, усім місця вистачить! – Уже вистачило! Так вистачило, що мені працювати на вулиці довелося! У вас же там свята нескінченні! – Ну, зробила б … Читати далі

– Сергію, – Дарина похитала головою. – Справа не в твоїй мамі. Точніше, не тільки в ній. Коли почався скандал, ти навіть не спробував розібратися. Відразу став на її бік

– Ти що собі дозволяєш? – голос Вікторії Вікторівни рознісся квартирою. – Як ти могла розпоряджатися грошима сина? Дарина завмерла з телефоном у руках. Вона щойно закінчила розмову з мамою, яка повідомила радісну новину про премію. І тут… – Про що ви? – дівчина розвернулася до свекрухи, яка стояла в дверному отворі. – Не прикидайся! … Читати далі