Автор Романович

– Маму завтра виписують… – ніби між іншим сказав Костя, відрізавши невеликий шматок від соковитого стейка, дбайливо приготованого коханою дружиною. – Ну і правильно. Загроза життя минула. Тепер лише реабілітація, – відповіла Наталка. – Так, реабілітація – це така справа…… Продовжити читання →

– Відчиняй! Ми знаємо, що ти вдома! Марина завмерла у вузькому передпокої своєї однокімнатної, притискаючи до грудей телефон. Голос батька за дверима звучав хрипко, вимогливо – так він кричав на неї в дитинстві, коли вона розбивала кухоль, або приносила четвірку… Продовжити читання →

Того літа я переїхала до чоловіка. Звичайно, був скандал. Мама кричала навздогін, що, коли принесу в підолі, до неї щоб не приходила. «Дивно, – думала я, збираючи валізу. – Ти ж ніби хотіла онуків…» Мама штовхала капцем валізу, хоча вона… Продовжити читання →

Олена завжди була жінка тиха, лагідна й розважлива. Хтось скаже: така, що й мухи не скривдить. Але хто знав її ближче – той бачив: у її мовчанні було більше сили, ніж у чужих криках. Вона вийшла заміж за Івана –… Продовжити читання →

Прозріння прийшло до мене пізно. В свій 65-й день народження я зрозуміла, що 40 років я працювала безкоштовною служницею для своїх дітей. Безкоштовна няня, особистий психолог, круглодобова служба порятунку, але коли сили вичерпалися, мене викреслили як непотрібну річ. Коли в… Продовжити читання →

Олена вийшла з душу, в махровому халаті, на голові тюрбан з рушника. Поглянула на себе в дзеркало і посміхнулася. Настрій чудовий, вихідний, чоловік Вадим поїхав до батьків, син Ромка пішов гуляти. “Зараз приготую обід, може, спекти шарлотку?” На вулиці весна,… Продовжити читання →

Проспала! По дорозі з ванної до вхідних дверей нафарбувавши губи, глянувши на себе в дзеркало і похапцем натягнувши плащ з черевиками, Ліля вже через три хвилини після пробудження їхала в ліфті. Вийшовши на вулицю, вона зрозуміла, що йде дрібний вересневий… Продовжити читання →

– Та кому ти взагалі потрібна, стара калоша? Ти всім тільки в тягар! Ходиш тут, смердиш! Була б моя воля, я б тебе… А доводиться терпіти. Ненавиджу! Поліна мало не похлинулася чаєм. Щойно вона розмовляла зі своєю бабусею, Зінаїдою Сергіївною,… Продовжити читання →

Тамара та Олександр купили дачу. Здається, подія радісна. Вони теж так думали та поділилися своєю радістю з близькими людьми – насамперед зі своїми батьками. І тут почалося: – Навіщо? – одночасно запитали теща та свекруха. – Відпочиватимемо, – відповів Олександр…. Продовжити читання →

– Олено, ми коли квартиру оформляти їдемо? Мені треба на роботі попередити, що візьму відгул, – гукнув Олег із ванної. – Можливо, в четвер, ще все незрозуміло поки що. Але тобі, у будь-якому випадку, там бути зовсім не обов’язково. –… Продовжити читання →