Проспала! По дорозі з ванної до вхідних дверей нафарбувавши губи, глянувши на себе в дзеркало і похапцем натягнувши плащ з черевиками, Ліля вже через три хвилини після пробудження їхала в ліфті. Вийшовши на вулицю, вона зрозуміла, що йде дрібний вересневий дощик, що мрячить, але повертатися за парасолькою часу не було. Зрадницький будильник сьогодні підвів її! … Читати далі
– Та кому ти взагалі потрібна, стара калоша? Ти всім тільки в тягар! Ходиш тут, смердиш! Була б моя воля, я б тебе… А доводиться терпіти. Ненавиджу! Поліна мало не похлинулася чаєм. Щойно вона розмовляла зі своєю бабусею, Зінаїдою Сергіївною, по відеозв’язку. Та відійшла на хвилинку. – Почекай, сонечко, я зараз повернуся, – сказала вона, … Читати далі
Тамара та Олександр купили дачу. Здається, подія радісна. Вони теж так думали та поділилися своєю радістю з близькими людьми – насамперед зі своїми батьками. І тут почалося: – Навіщо? – одночасно запитали теща та свекруха. – Відпочиватимемо, – відповів Олександр. – Квіти розводитиму, – додала Тамара. – То приїжджайте до нас на дачу та відпочивайте, … Читати далі
– Олено, ми коли квартиру оформляти їдемо? Мені треба на роботі попередити, що візьму відгул, – гукнув Олег із ванної. – Можливо, в четвер, ще все незрозуміло поки що. Але тобі, у будь-якому випадку, там бути зовсім не обов’язково. – Я сама з’їжджу. Може, батька візьму за компанію, якщо він не буде зайнятий, – відповіла … Читати далі
– Ірино, ти могла б хоча цього разу мене зрозуміти? Невже важко зварити бульйон, адже мова йде про мого батька, – Сергій виглядав розгубленим. – Про твого батька? Та він і не згадував про тебе, жив своїм життям. А тепер я маю йому бульйон варити? – Ірина вибухнула, наче давно хотіла все сказати. З Сергієм … Читати далі
— Яку половину? — обурилася Катя. — Іване, цю квартиру ми купили на гроші від продажу попередньої, а на ту нам гроші дали мої батьки! — Але вона була куплена під час шлюбу! І твоя машина, до речі, теж! — Але машину, ти сам знаєш, я купила за свої гроші! — Знаю, і що? — … Читати далі
– Виженіть його звідси! Виженіть негайно! Йому тут не місце! – гнівно кричали покупці, показуючи пальцями на літнього чоловіка у рваному одязі, який, переступаючи з ноги на ногу, стояв біля входу. – У мене є гроші… – тихо говорив він, показуючи всім незадоволеним пластиковий стаканчик із копійками. – Є гроші… Мені б тільки хліб купити. … Читати далі
– Алло мамо, ти пенсію отримала? – почувся рідний голос сина Ганни Василівни. – Та синку, отримала, тільки лікар мені виписав ліки більше чим зазвичай, серце сильно турбує, – виправдовуючись відповіла Василівна. – Мені платіж за машину треба внести, я потім куплю тобі ліки з авансу, – не вгавав синок. – Як знаєш Вітюшу… Ганні … Читати далі
— Дивись, знову твій прийшов, у чергу встав, а сам так і шукає тебе очима! – злегка штовхнула ліктем свою напарницю Надя і показала очима, – Он там стоїть. — Та годі, чого це він мій, старий якийсь, Надю, та й не симпатичний, одягнений не модно в мотлох якийсь, скажеш теж, – пиркнула Вікторія. — … Читати далі
— Ну і навіщо ти знову стільки продуктів накупила? – кривилася Галина, дивлячись, як невістка розбирає сумки. — Я завжди купую з запасом, щоб на вихідних нікуди не виходити, – розповідала вона. – До того ж, завтра в гості має заїхати моя сестра з родиною. — З якого приводу? – ще більше зіпсувався настрій у … Читати далі